Диференціація лідерських якостей спортсменів у чоловічих і жіночих командах (на прикладі ігрових видів спорту) - Автореферат

Особливої значущості набувають знання індивідуально-психологічних особливостей спортсменів, у тому числі й лідерських якостей, що реалізуються залежно від їх гендера (статі) (О.А. Професійне і особистісне зростання кожного спортсмена припускає постійний контроль підвищення власного внеску в загальнокомандний результат, активну участь в організації групової діяльності, що спричиняє формування певних особистісних характеристик відповідно ролі спортсмена у групі. Рисюкевіч, 2007), оскільки найчастіше недостатній прояв або надмірна виразність лідерських якостей у спортсмена створює для тренера додаткову проблему в управлінні командою й заважає досягти наміченого результату. Слід зазначити, що у спорті, за винятком деяких видів, як правило, команда складається з представників однієї статі, де створюються свої специфічні взаємини й взаємовпливи, що не може не відбитися на діяльності всієї команди та на її результаті. Внесок автора (як співвиконавця) при розробці даної теми полягає у визначенні способів діагностики лідерських якостей гравця в команді; чіткому визначенні позицій і ролей спортсменів (ок); диференціації особистісних особливостей спортсмена та спортсменки, які посідають позицію лідера в чоловічій і жіночій командах.Не дивлячись на наявні дані з дослідження інструментального (ділового) і експресивного (емоційного) лідерства у спортивних командах, особливостей особистості лідера й послідовника, вивчення якостей лідера-чоловіка й лідера-жінки, їхніх можливих розходжень на сьогоднішній день ще не проводилося. Другий етап роботи (2007-2008) був присвячений виявленню спортивних команд одного рівня розвитку для подальшої обєктивної диференціації досліджуваних характеристик у чоловіків і жінок, вивчення лідерських та інших особистісних особливостей спортсменів і спортсменок, взаємозалежних з їхнім статусом у команді, що прямо й опосередковано впливають на ефективність командної діяльності. Дослідження проходили в чоловічій і жіночій спортивних командах з гандболу, рівень досягнення команд - перша ліга й супер ліга України; рівень розвитку команд - "корпорація". Отримані результати дають нам підставу стверджувати те, що при контролі групових процесів у спортивній команді тренер для досягнення спортсменом і спортсменкою значущої позиції за емоційним типом лідерства в команді, порівняно з діловим, повинен звернути увагу на підвищення вимог до їх особистісних особливостей. Індивідуально-психологічні характеристики особистості високостатусних спортсменів і спортсменок, що корелюють із діловою роллю в команді, у гандболістів (чоловіків і жінок) є набором різних властивостей та якостей, при цьому окремі з них значно відрізняються за ступенем їхнього розвитку й виразності: - для чоловіків - лідерські якості; залежність (соціальна), стаж у команді вірогідно в спортсменів більше, ніж у спортсменок (р<0,05);Теоретичний аналіз спортивно-педагогічної літератури розкриває значущу роль у самоорганізації спортивної команди феномена лідерства, а також указує на важливість ролі лідера в команді і її результативність. Хоча необхідність управління лідерством і лідерами у спортивних командах неодноразово підкреслювалось дослідниками, на жаль, розкриті лише окремі індивідуально-особистісні й соціально-психологічні характеристики спортсменів. Лідерство в групі має власну структуру у вигляді горизонтальних і вертикальних зрізів: на горизонтальному виділяються ролі інструментального (ділового) лідера (складається з дій, спрямованих переважно на рішення поставлених перед групою завдань) і експресивного (емоційного) лідера (припускає дії, що належать в основному до сфери внутрішньої інтеграції групи), а на вертикальному - їхня ієрархія (статус, ранг). Наявність у спортсмена(ки) встановленого набору характеристик дозволяє вирішувати в команді завдання взятої на себе ролі (ділового або емоційного лідера), а тренерові - диференційовано підходити до управління лідерством з урахуванням гендерних особливостей у чоловічих і жіночих командах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Теоретичний аналіз спортивно-педагогічної літератури розкриває значущу роль у самоорганізації спортивної команди феномена лідерства, а також указує на важливість ролі лідера в команді і її результативність. У низці дослідницьких робіт проводяться паралелі між успішністю спортивної команди й лідерськими процесами, що відбуваються в ній, де ефективне лідерство - там чітка диференціація ролей і розподіл впливу одного спортсмена на інших, що на ігровому майданчику веде до взаємодії, спрямованої на узгодження дій всіх гравців на досягнення поставленої мети.

Хоча необхідність управління лідерством і лідерами у спортивних командах неодноразово підкреслювалось дослідниками, на жаль, розкриті лише окремі індивідуально-особистісні й соціально-психологічні характеристики спортсменів. Комплексне вивчення якостей спортсменів-лідерів (чоловіків і жінок), їхніх можливих розходжень, виходячи із системного підходу, на сьогоднішній день не проводилось.

2. Лідерство в групі має власну структуру у вигляді горизонтальних і вертикальних зрізів: на горизонтальному виділяються ролі інструментального (ділового) лідера (складається з дій, спрямованих переважно на рішення поставлених перед групою завдань) і експресивного (емоційного) лідера (припускає дії, що належать в основному до сфери внутрішньої інтеграції групи), а на вертикальному - їхня ієрархія (статус, ранг). Результати дослідження інструментального (діловий) і експресивного (емоційний) типів лідерства у спортивних командах з гандболу вказують на їхній тісний взаємозвязок, - у чоловічій команді - r=0,67 (р<0,05), у жіночій - на рівні r=0,57 (р<0,05).

Таким чином, чим вище позиція спортсмена(ки) за одним типом лідерства, тим більше його вплив на членів команди.

3. Висування спортсмена(ки) на позицію лідера в діловій і емоційній сфері в командах детерміновано різними індивідуальними й особистісними характеристиками, й набори цих характеристик, для чоловічої й жіночої команд, різні.

У чоловічих командах установлений значущий взаємозвязок ділового типу лідерства і таких індивідуально - особистісних характеристик спортсмена: інтроверсія r=0,65 (р<0,05); лідерські якості (ранг) r=0,81 (р<0,01); гіперлідерство r= -0,60 (р<0,05); індивідуалізм r=0,73 (р<0,05); залежність (соціальна) r=0,62 (р<0,05); доброзичливість r= -0,53 (р<0,05); стаж у команді r=0,62 (р<0,05). Емоційний тип лідерства - інтроверсія r=0,58 (р<0,05); залежність (соціальна) r=0,73 (р<0,01); "прийняття боротьби" r=0,66 (р<0,05); прямолінійність r=0,62 (р<0,05); недовірливість r=0,74 (р<0,01); вік r=0,72 (р<0,01); стаж перебування в команді r=0,72(р<0,01).

4. У жіночих командах діловий і емоційний типи лідерства повязані з такими індивідуально-особистісними характеристиками спортсменок: діловий - ригідність r=0,58(р<0,05), індивідуалізм r=0,65 (р<0,05), лідерські якості r=0,93 (р<0,01); андрогенність r= - 0,64 (р<0,05); вік r=0,81 (р<0,01); спортивний стаж r=0,80 (р<0,01); емоційний з індивідуально-особистісними характеристиками спортсменки: сензитивність r=0,62 (р<0,01); тенденція до афіліації r=0,60 (р<0,01); інтернальність в сфері сімейних стосунків r= - 0,59 (р<0,05); лідерські якості r=0,68 (р<0,05); андрогенність r= - 0,68 (р<0,05); сила волі r=0,62 (р<0,01); товариськість r=0,57 (р<0,01).

Наявність у спортсмена(ки) встановленого набору характеристик дозволяє вирішувати в команді завдання взятої на себе ролі (ділового або емоційного лідера), а тренерові - диференційовано підходити до управління лідерством з урахуванням гендерних особливостей у чоловічих і жіночих командах.

5. Вимірювання лідерства в команді необхідно здійснювати як на горизонтальному (діловий і емоційний лідер), так і вертикальному (ранг, статусу спортсмена) рівнях тому, що величина впливу лідера на інших членів команди залежить від значення його статусу в діловій або емоційній сферах.

Положення спортсмена в структурі команди обумовлено не тільки його техніко-тактичною майстерністю і фізичною підготовленістю, а й виразністю певних індивідуально-особистісних характеристик. Встановлено, що високий чи низький статус спортсмена(ки) у команді, має значущий звязок з особистісними характеристиками, які достовірно відрізняються за ступенем вираженості. У високостатусних спортсменів значуще більше виражені, в порівнянні з нізкостатуснимі, наступні характеристики особистості: лідерські якості, гіперлідерство, залежність (соціальна) і стаж в команді (р<0,05).

У високостатусних спортсменок-гандболісток значуще виражені, у порівнянні з нізкостатусними, такі індивідуально-особистісні характеристики: андрогеність (р<0,01), лідерські якості, ригідність, товариськість, вік, спортивний стаж (р<0,05). Отже, вираженість характеристик особистості спортсмена(ки), що корелює з роллю лідера в команді, дозволяє займати високий статус, відповідно, впливати на інших спортсменів.

6. Індивідуально-особистісні характеристики високостатусних спортсменів і спортсменок, що корелюють із діловою роллю в команді у гандболістів, є набором різних характеристик, при цьому деякі значуще різняться за ступенем їхнього розвитку й виразності: - для чоловіків - лідерські якості; залежність (соціальна), стаж у команді вірогідно в спортсменів більше, ніж у спортсменок (р<0,05);

- для жінок - товариськість, гіперлідерство (зворотньо пропорційно високому статусу спортсмена) вірогідно у спортсменок більше, ніж у спортсменів (р<0,05).

7. Лідерські якості спортсмена мають значний звязок з роллю й статусом гравця у команді, значуще розрізняються у високостатусних спортсменів і спортсменок, і свідчать про необхідність урахування гендерних особливостей спортсменів. Лідерські якості у чоловіків корелюють з інтернальністю загальною r=0,61 (р<0,05), екстернальністю в області виробничих відносин r=0,59 (р<0,05), з віком r=0,60 (р<0,05), зі стажем у команді r=0,77 (р<0,05); а у жінок - з ригідністю r=0,62 (р<0,05), андрогенністю r= -0,75(р<0,01); силою волі r=0,57 (р<0,05); товариськістю r=0,56 (р<0,05); екстернальністю в області сімейних стосунків r= -0,72 (р<0,01); скептичністю r= -0,63 (р<0,05); віком r=0,59 (р<0,05); спортивним стажем r=0,59 (р<0,05).

Прояв лідерських характеристик у спортсменів і спортсменок визначає їхнє положення у групі, а також чинить вплив на інших членів команди.

8. Лідер у спортивній команді - це спортсмен, який має високу комунікативну активність і робить значний внесок у взаємодію всіх членів команди. У жіночій команді спостерігаються такі особливості: високостатусні спортсменки в команді поряд зі стилем підтримки, доброзичливості одночасно реалізують і домінуючий стиль спілкування, а низькостатусні реалізують лише стиль підтримки (доброзичливості).

У спортсменів-чоловіків з високим статусом у команді переважає домінуючий стиль взаємодії, а у низькостатусних - стиль підтримки (доброзичливості).

9. На основі проведених досліджень розроблені практичні рекомендації для тренерів, які дозволяють диференційовано підходити до управління чоловічими та жіночими командами з урахуванням індивідуально-особистісних характеристик, гендерних особливостей гравців, а також виховувати лідерські якості, спираючись на запропоновані орієнтири висунення спортсмена і спортсменки на роль ділового та емоційного лідера.

Перспективи подальших досліджень повязані з удосконаленням підготовки гандболістів і гандболісток шляхом визначення й здійснення конкретних психолого-педагогічних прийомів і методів виховання, спрямованих на формування лідерських якостей спортсменів і спортсменок й корекції тих особистісних особливостей, які ускладнюють або перешкоджають створенню оптимальної організації формальної та неформальної структури команди.

1. Смоляр И. Некоторые направления изучения феномена лидерства в спортивно - игровых мужских и женских командах / И. Смоляр // Фізичне фиховання, спорт і культура здоров?я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. - Луцьк, 1999. - С. 1081-1086.

2. Смоляр И. Гендерные особенности лидера в спортивной группе / І. Смоляр // Фізична культура, спорт та здоров?я нації: зб. наук. пр. - Вінниця, 2004. - Вип. 5. - С. 400-405.

3. Смоляр И.И. Гендерный подход в изучении лидерства в мужских и женских спортивных командах / И.И. Смоляр // Слобожан. науково-спорт. вісник: зб. наук. ст. - Харків, 2006. - Вип. 10. - С. 200-202.

4. Смоляр И.И. Личностный аспект лидерства в мужских и женских спортивных командах / И.И. Смоляр // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного вихованння і спорту: зб. наук. пр. - Харків, 2006. - № 6. - С. 106-108.

5. Смоляр І. Особливості формування команди в спорті / І. Смоляр // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2007. - № 4. - С. 137-141.

6. Смоляр І. Особистісні детермінанти лідерства в чоловічих і жіночих спортивних командах / І. Смоляр // Молода спортивна наука України зб. наук. пр. - Львів, 2008. - Т. 1, вип. 12. - С. 330-335.

7. Смоляр И. Межличностное восприятие как детерминанта лидерского статуса в спортивном коллективе / И. Смоляр, Н. Семашко // Фізична культура, спорт та здоров?я: II Всеукр. наук. -практ. конф. для студ. та асп.: тези доповідей. - Харків, 2000. - С. 16-17. Особистий внесок дисертанта полягає у систематизації літературних джерел з проблеми лідерства у спорті.

8. Смоляр И. Феномен лидерства как скрытый резерв управления спортивной командой / И. Смоляр // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров?я, реакреації, спортивної медицини та реабілітації: IV міжн. наук. конгресс: тези доповідей. - К., 2000. - С. 127.

9. Смоляр И. Гендерный аспект лидерства в спорте / И. Смоляр, Н. Турчина // Олімпійський спорт і спорт для всіх: IX міжнар. наук. конгрес: тези доповідей. - К., 2005. - С. 195. Особистий внесок дисертанта полягає в узагальненні результатів дослідження та інтерпретації кількісних даних.

10. Смоляр И.И. Особенности межличностного взаимодействия спортсменов разного статуса в мужской и женской командах / И.И. Смоляр // Олімпійський спорт і спорт для всіх: XIV міжнар. наук. конгрес: тези доповідей. - К., 2010. - С. 510.