Диференціація доходів як чинник соціальної напруженості - Автореферат

Існуюча в сучасній Україні диференціація населення за ознакою матеріальної забезпеченості, що набуває характеру поляризації, абсолютна та відносна економічна депривація частини суспільства, характеризує ситуацію, як таку, що сприяє розвитку негативної соціальної напруженості, накопиченню конфліктогенного потенціалу у площині розподілу матеріальних благ. Разом з тим соціальне невдоволення абсолютно чи відносно депривованих груп, а також тих, хто вважає нову соціальну структуру та розподіл не справедливими в силу ідеологічних переконань, уявлень, стереотипів, хоча не обовязково належить до малозабезпечених, за певних умов (впливу політичних, інформаційних, соціальних чинників) може призвести до відкритого соціального протистояння. У такому випадку варто говорити про негативний ефект соціальної напруженості, викликаної економічною нерівністю. Важливого значення набуває аналіз громадської думки щодо легітимності тих чи інших форм економічної нерівності як чинника легітимності соціальної системи загалом, уявлень про справедливий розподіл благ та пошук механізмів, що стримують розвиток напруженості з-приводу нерівності у матеріальному становищі різних соціальних груп. Наукова проблема полягає в необхідності всебічного вивчення впливу існуючої диференціації населення сучасної України за рівнем доходів на протікання соціальних процесів, оцінці ймовірності ескалації різних проявів соціальної напруженості з причини доходної поляризації та пошуку чинників, що запобігають зростанню соціальної напруженості, викликаної нерівним розподілом доходів у суспільстві.У першому розділі “Економічна нерівність як чинник суспільного життя” міститься аналіз існуючих у соціології та у суміжних науках основних підходів до вивчення впливу економічної нерівності взагалі й нерівності за доходами зокрема на характер протікання соціальних процесів; узагальнюється доробок вітчизняної та зарубіжної соціології у дослідженні окремих аспектів соціальної напруженості, визначаються механізм формування та особливості проявів соціальної напруженості через оцінювання громадською думкою процесів розподілу матеріальних благ (ресурсів); обґрунтовується, що диференціація доходів є найважливішим проявом та відображенням існуючої в суспільстві економічної нерівності і що використання показників доходу дозволяє кількісно визначити міру цієї нерівності, відстежувати її динаміку та використовувати для міжнародних порівнянь. Проте майнова та доходна поляризація суспільства, якої б межі вона не сягала, може викликати невдоволення членів спільноти лише через порівняння реальної ситуації розшарування як з попереднім досвідом, так і з уявленнями про ідеальний стан системи розподілу. Перехід, який здійснює наше суспільство, повязаний зі зміною уявлень про справедливість у сфері розподілу: від соціалістичних мрій про досягнення повної рівності під патронажем держави - до ринкових уявлень про втілення справедливості, що в принципі базуються “на філософії нерівності” кінцевих результатів, проте ставлять умовою рівність можливостей. Невдоволення частини населення своїм матеріальним станом, сприйняття своєї позиції в суспільстві як наслідку несправедливості впливає на оцінку соціальної системи, яка таку несправедливість відтворює, породжує напруженість у суспільстві, підживлюючи ґрунт потенційних конфліктів. Автор пропонує власну дефініцію: соціальна напруженість, як деяка характеристика соціального клімату суспільства, є передумовою виникнення та фоном протікання соціальних конфліктів і передбачає усвідомлення або передчуття соціальними субєктами несумісності чи суперечності інтересів, потреб чи цінностей одне одного.

2. Основний зміст роботи

1. Бабак О.В. Диференціація доходів: становище “полярних” доходних груп населення України // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. праць - Харків: Видавн. центр Харківського ун-ту ім. В.Н. Каразіна, 2000. - С. 135-137.

2. Бабак О.В. Рівень доходів як критерій соціальної стратифікації // Українське суспільство: десять років незалежності (соціологічний моніторинг та коментар науковців). - К.: Ін-т соціології НАН України, 2001. - С. 298-306.

3. Бабак О. Сприйняття населенням дохідної та майнової диференціації: уявлення про справедливість нерівності // Соціальні виміри суспільства: зб. наук. праць. Випуск 5. - К.: Ін-т соціології НАН України, 2002.- С. 277-293.

4. Бабак О.В. Диференціація доходів населення України як соціологічна проблема // Соціологічна наука і освіта в Україні: зб. наук. праць - К.: МАУП, 2000. - Вип. І. Концептуальні засади становлення та розвитку соціологічної науки і освіти в Україні. - С. 215-221.

5. Бабак О.В. Протестний потенціал процесів доходної поляризації в сучасному українському суспільстві // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. За матеріалами науково-методичної конференції “Харківські соціологічні читання - 2001”. - Харків: Видавничий центр Харківського ун-ту ім. В.Н. Каразіна, 2001. - С. 203-208.

Размещено на .ru