Диференціальний підхід до реабілітації репродуктивної функції жінок після ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень різного ґенезу - Автореферат

Однією з основних причин порушення репродуктивної системи жінок є тубооваріальні утворення (гідросальпінкс, піосальпінкс, кіста), що вимагає удосконалення питань діагностики, лікування, реабілітації у разі цієї патології (В.Н. Знизити частоту порушень репродуктивної функції у жінок після ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень різної етіології на підставі результатів вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних та імунологічних особливостей, розробки та впровадження диференціального підходу до проведення лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів. Встановити частоту та причини порушення репродуктивної функції у жінок після ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень різного ґенезу; Розробити та впровадити диференціальний підхід до проведення лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів у жінок після ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень різного ґенезу. Уперше вивчено порівняльні аспекти відновлення репродуктивної функції у жінок після ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень різного ґенезу.Дослідження було проведено у 2 етапи: І етап - клініко-статистичний аналіз 173 лапароскопічних операцій у жінок з тубооваріальними утвореннями різного генезу; Для вирішення поставлених мети і завдань нами було обстежено 150 пацієнток, розподілених на три групи: контрольна група - 50 гінекологічно і соматично здорових жінок репродуктивного віку; 1 група - 50 пацієнток після ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень різного ґенезу, які одержували загальноприйняті реабілітаційні заходи (підгрупа 1.1. 12 пацієнток, у яких настала вагітність); 2 група - 50 пацієнток після ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень різного ґенезу, які одержували запропоновану нами методику реабілітації (підгрупа 2.1. При запальному генезі тубооваріальних утворень ми використовували: з протизапальною метою - Доксициклін 100 мг/добу протягом 14 діб, в поєднанні з Метронідазолом 400 мг двічі на добу протягом 5 діб; з дезинтоксикаційною метою - інфузійну терапію в обємі 1,5-2,5 л на добу при співвідношенні колоїдних та кристалоїдних розчинів 2:1, в тяжких випадках для зниження інтоксикації вводили свіжозаморожену плазму та альбумін; з метою корекції гіповолемії та відновлення мікроциркуляції використовували гідроокис крохмалю; також призначали препарати, які підвищують проникність клітинних та тканинних барєрів та підсилюють проникнення медикаменту в уражені органи: системні поліензими (вобензим, трофосан), ферментні препарати (трипсин, хімотрипсин), вазоактивні препарати (теонікол); впливали на імунну систему та неспецифічну резистентність організму: індукторами інтерферон (циклоферон), препаратами тимусу (тималін), біогенними стимуляторами, вітамінами, фізіотерапевтичними методами; проводили корекцію мікробіоценозу статевих шляхів (мікожинакс та пімафуцин); з метою підвищення ефективності лікування антибактеріальні препарати (таривід і ципролет) підводили через тонкий катетер до вогнища інфекції. При вивченні динаміки основних клінічних симптомів при диференціальному підході до реабілітації репродуктивної функції жінок після ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень різного ґенезу ми вважали доцільним проводити оцінку чотирьох основних параметрів у підгрупах 1.1 (жінки з новоутвореннями ендокринного генезу) і 1.2 (жінки з новоутвореннями запального генезу), які є основними та в багатьох випадках залежать від ґенезу (Л.І.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання сучасної гінекології - відновлення репродуктивної функції у жінок після ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень на підставі вивчення клініко-мікробіологічних, ендокринних та імунних особливостей, а також розробки та впровадження комплексу лікувально-реабілітаційних заходів. Відновлення репродуктивної функції у жінок після ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень різного ґенезу відбувається протягом 24 місяців в 24% випадків: за допомогою допоміжних репродуктивних технологій завагітніло 10% жінок, при протизапальному лікуванні та корекції мікробіологічного статусу - 6%, при корекції ендокринологічного статусу - 6% та 2% жінок завагітніли самостійно. Ендокринологічні порушення у жінок з тубооваріальними утвореннями різного ґенезу характеризуються достовірним зменшенням вмісту естрадіолу на фоні підвищення рівня ФСГ та ЛГ при незміненому рівні прогестерону. Зміни системного імунітету у жінок з тубооваріальними утвореннями різного ґенезу характеризуються: зниженням вмісту СД3 ; СД4 ; СД16 і СД20 при одночасному збільшенні числа СД8 та СД23 . Зміни в параметрах неспецифічної резистентності у жінок з тубооваріальними утвореннями різного ґенезу характеризуються: достовірним зниженням фагоцитарного показника, фагоцитарного числа, фагоцитарного індексу, лізоциму, в-лізинів на фоні одночасного збільшення б-інтерферону і сироваткового інтерферону.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання сучасної гінекології - відновлення репродуктивної функції у жінок після ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень на підставі вивчення клініко-мікробіологічних, ендокринних та імунних особливостей, а також розробки та впровадження комплексу лікувально-реабілітаційних заходів.

1. В структурі показань до ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень переважно зустрічаються: кісти яєчників - 51% порівняно з гідросальпінксамии, гематосальпінксами та піосальпінксами - 24%, позаматковою вагітністю - 21%, апоплексією яєчника - 4%. В структурі кіст яєчників частіше зустрічаються серозні кісти - 37%, параоваріальні - 17%, дермоїдні - 16% та по 15% складають лютеїнові та ендометріоїдні кісти.

2. Відновлення репродуктивної функції у жінок після ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень різного ґенезу відбувається протягом 24 місяців в 24% випадків: за допомогою допоміжних репродуктивних технологій завагітніло 10% жінок, при протизапальному лікуванні та корекції мікробіологічного статусу - 6%, при корекції ендокринологічного статусу - 6% та 2% жінок завагітніли самостійно.

3. Ендокринологічні порушення у жінок з тубооваріальними утвореннями різного ґенезу характеризуються достовірним зменшенням вмісту естрадіолу на фоні підвищення рівня ФСГ та ЛГ при незміненому рівні прогестерону. Загальноприйняті лікувально-профілактичні реабілітаційні заходи не дозволяють ліквідувати дисгормональні порушення в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді.

4. Зміни системного імунітету у жінок з тубооваріальними утвореннями різного ґенезу характеризуються: зниженням вмісту СД3 ; СД4 ; СД16 і СД20 при одночасному збільшенні числа СД8 та СД23 . У віддаленому періоді після ендоскопічного лікування зберігається достовірне зниження числа СД4 при одночасному збільшенні СД8 , які є найбільш інформативними показниками.

5. Зміни в параметрах неспецифічної резистентності у жінок з тубооваріальними утвореннями різного ґенезу характеризуються: достовірним зниженням фагоцитарного показника, фагоцитарного числа, фагоцитарного індексу, лізоциму, в-лізинів на фоні одночасного збільшення б-інтерферону і сироваткового інтерферону. У віддаленому періоді після ендоскопічного лікування достовірні зміни мали місце лише з боку двох показників: зниження ФП та збільшення сироваткового інтерферону.

6. Зміни мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з тубооваріальними утвореннями різного ґенезу характеризуються зменшенням кількості Lactobacillus spp, Bifidobacterium spp. при одночасному збільшенні числа анаеробів. Ця закономірність зберігається протягом 24 місяців після операції.

7. Запропонований нами диференційний підхід до реабілітації репродуктивної функції жінок після ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень дозволяє відновити репродуктивну функцію жінок в 2,3 раза частіше. В структурі відновлення репродуктивної функції: самостійно завагітніли 14% жінок, 16% жінок завагітніли на фоні корекції ендокринологічного статусу, 20% - при корекції мікробіологічного статусу та протизапальній терапії, 6% - за допомогою екстракорпорального запліднення.

Практичні рекомендації

Для відновлення репродуктивної функції жінок с тубооваріальними утвореннями різного ґенезу необхідно використовувати ендоскопічне лікування з наступним курсом реабілітаційних заходів. v При запальному генезі тубооваріальних утворень необхідно використовувати: O з протизапальною метою: Доксициклін 100 мг/добу протягом 14 діб, в поєднанні з Метронідазолом 400 мг 2 рази на добу протягом 5 діб;

O з дезинтоксикаційною метою: інфузійну терапію в обємі 1,5-2,5 л на добу при співвідношенні колоїдних та кристалоїдних розчинів 2:1, в тяжких випадках для зниження інтоксикації вводити свіжозаморожену плазму та альбумін;

O з метою корекції гіповолемії та відновлення мікроциркуляції: гідроокис крохмалю;

O препарати, які підвищують проникність клітинних та тканинних барєрів та підсилюють проникнення медикаменту в уражені органи: системні поліензими (вобензим, трофосан), ферментні препарати (трипсин, хімотрипсин), вазоактивні препарати (теонікол);

O корекцію системної та неспецифічної резистентності: індукторами інтерферону (циклоферон), препаратами тимусу (тималін), біогенними стимуляторами, вітамінами, фізіотерапевтичними методами;

O корекцію мікробіоценозу статевих шляхів (мікожинакс та пімафуцин);

O з метою підвищення ефективності лікування та підведення антибактеріального препарату до вогнища інфекції антибіотики (таривід і ципролет) підводили через тонкий катетер до вогнища інфекції. v За наявності зовнішнього ендометріозу ми використовували бусерелін та антигонадотропін (Неместран) протягом 3-6 місяців;

v При наявності кіст та кістом проводили реабілітаційні заходи: курс протизапальної терапії, гормонотерапію (новінет та регулон), імуномодулюючу терапію (віферон) та системну ензимотерапію (вобензим за схемою);

v При різних поєднаних варіантах ми підходили індивідуально з урахуванням ступеня вираженості процесу та перерахованих вище моментів.

1. Пащенко С.О. Особливості ендоскопічного лікування тубооваріальних утворень різної етіології // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. 2004. Вип..13, кн. 6. С. 158-160.

2. Вдовиченко Ю.П., Пащенко С.А. Профилактическое использование препарата Гинекит после лапароскопических операцій в гинекологии // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. №4 (20). С. 127-128. (Дисертант самостійно провів набір та аналіз клінічного матеріалу та підготовку статті до друку).

3. Пащенко С.А. Дифференцированный подход к реабилитации репродуктивной функции женщин после эндоскопического лечения тубоовариальных образований разного генеза // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. №4 (24). С. 134-135.

4. Вдовиченко Ю.П., Горбунова О.В., Волошин А.А., Пащенко С.А., Форостяная Е.В. Комплексная предоперационная подготовка и послеоперационная профилактика при лапароскопических операциях в гинекологии // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. №4 (24). С. 157-158. (Автору належить огляд літератури і 70 % клінічного матеріалу).