Дидактична гра як засіб стимулювання пізнавальної активності учнів 6-7-річного віку - Автореферат

Початок навчання у школі для багатьох 6-річних дітей повязаний із значним навантаженням, до того ж характер і темпи оволодіння навчально-пізнавальною діяльністю не завжди відповідають загальній розумовій здатності дітей такого віку до засвоєння знань, умінь та навичок, визначених змістом програми. пізнавальний школяр дидактичний гра школа Успішність 6-7-річних учнів забезпечується шляхом цілеспрямованого формування й розвитку їхньої пізнавальної активності й самостійності (Н.Бібік, В.Давидов, Д.Ельконін, О.Савченко, Н.Скрипченко та інші вчені). Дидактичні ігри допомагають учням долати пізнавальні труднощі, усувають страх, почуття дискомфорту, що відбивається на успішності дітей та їхній пізнавальній активності. Ефективність застосування дидактичних ігор у навчанні молодших школярів переконливо доведено в роботах Ш.Амонашвілі, Н.Бібік, М.Вашуленка, Б.Друзя, Ю.Калинецької, С.Короткова, Н.Кудикіної, М.Микитинської, Р.Осадчук, Н.Підгорної, О.Савченко, Г.Цукерман, Н.Чканікова, Т.Шмакової та інших учених. Наявні суперечності, а також недостатність теоретичного і практичного дослідження цих питань актуалізують обрану тему дисертації «Дидактична гра як засіб стимулювання пізнавальної активності учнів 6-7-річного віку».У першому розділі «Теоретичні засади дидактичної гри як засобу стимулювання пізнавальної активності учнів 6 - 7-річного віку» проаналізовано вітчизняну і зарубіжну філософську, психолого-педагогічну та навчально-методичну літературу з проблеми дослідження; розкрито сутність понять «дидактична гра», «пізнавальна активність»; виявлено взаємозвязок і взаємозумовленість означених педагогічних категорій; визначено особливості розвитку пізнавальної активності дітей 6 - 7-річного віку та розкрито роль і можливості дидактичної гри у стимулюванні пізнавальної активності молодших школярів; розглянуто різні види дидактичних ігор; теоретично обґрунтовано педагогічні умови використання дидактичної гри як засобу стимулювання пізнавальної активності учнів 6-7-річного віку. Підгорна, О.Савченко, Г.Яворська та інші) єднає спільна ідея: процес формування пізнавальної активності за допомогою дидактичної гри зумовлений зростанням активності самої дитини, посиленим проявом її інтересу до пізнання, тобто ефективність навчання перебуває в прямій залежності від активності самої дитини. У ході наукового пошуку оптимальними умовами, що забезпечують ефективність використання дидактичної гри як засобу стимулювання пізнавальної активності учнів 6-7-річного віку, обґрунтовано: 1) здійснення диференціації під час організації навчально-ігрової діяльності школярів; 2) організацію взаємодії вчителя й учнів на принципах співробітництва; 3) використання ігор проблемного характеру; 4) забезпечення емоційної насиченості навчально-ігрової діяльності. Диференціація навчально-ігрової діяльності молодших школярів здійснювалась таким чином: ігрові завдання пропонували в кількох варіантах, що полегшувало підготовку до занять, перевірку завдань після кожного етапу уроку; навчально-ігрові вправи добирались так, що всі школярі змогли одночасно їх закінчити; на уроці створювалися такі умови, за яких учень мав можливість сам дібрати посильне завдання; оцінювалось здебільшого спільне завдання, що давало можливість не поспішати з добором вправ, оскільки учні знали, що різні види ігрових завдань пропонувалися для того, щоб усі змогли успішно виконати спільну справу; для «сильних» учнів завжди були резервні завдання, що вимагали гнучкості, швидкості мислення; для «слабких» завчасно продумувались ситуації успіху. У ході експериментальної роботи використовували такі прийоми, що сприяли успішній диференціації навчання: відстрочена відповідь (на початку уроку вчитель ставив проблемне запитання, правильну відповідь на яке учень формулював, отримуючи необхідну інформацію під час участі у грі, наприклад, у дидактичній грі «Відгадай назву підводного човна» на уроці читання); «фантастична ситуація» (учитель моделював творчі завдання, наприклад, уявити себе в ролі різних вигаданих персонажів - дидактична гра «Придумай задачі» на уроці математики); помилка в поясненні (пояснюючи сутність ігрових завдань, учитель навмисно припускався помилки, доводячи до відома учнів свій намір, наприклад, під час проведення дидактичної гри «Знайди котика» на уроці математики).Теоретичний аналіз психолого-педагогічних праць вітчизняних і зарубіжних авторів дозволив: · розкрити сутність пізнавальної активності як ініціативного, дійового ставлення школярів до навчання, виявлення ними інтересу, самостійності в мисленні, а також енергійності і наполегливості у виконанні пізнавальних завдань; · довести, що дидактична гра є ефективним засобом стимулювання пізнавальної активності молодших школярів. Установлено, що дидактична гра належить одночасно до двох сфер людської діяльності - гри та навчання, і є засобом організації діяльності, під час якої відбувається пізнання предметів та явищ дійсності, а також розвиток мислення, памяті, уваги, уяви, здібностей, формування вольових якостей, важл

Основний зміст дисертації