Дидактичні засади структури і змісту навчально-методичного комплекту з креслення в основній школі - Автореферат

Нині, як засвідчує шкільна практика, існуюча система графічної підготовки не забезпечує належних умов для розвитку технічного кругозору учнів. Це виражається в тому, що, по-перше, зміст уроків креслення виконує лише роль елементарного засобу просторового пізнання і не спрямований безпосередньо на розвиток тих якостей особистості школяра, які є специфічним для технічних видів діяльності. По-друге, серед учителів панує думка, що графічна підготовка автоматично забезпечує формування просторового мислення учнів. По-третє, креслення як навчальна дисципліна і стрижневий елемент графічної підготовки, не входить у базовий компонент навчального плану й у низці шкіл не викладається. Отже, актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість, необхідність розробки та впровадження у процес графічної підготовки школярів навчально-методичного комплекту для уроків креслення в основній школі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Дидактичні засади структури і змісту навчально-методичного комплекту з креслення в основній школі».У побудові такого комплекту, що враховує теорію і практику навчання креслення та психолого-педагогічні особливості сприймання і засвоєння обєктів графічної діяльності на уроках креслення, пріоритетне значення мають відігравати як традиційні навчальні та навчально-методичні посібники, так і новітні засоби наочності. На жаль, як свідчить практика, традиційні методи навчання креслення не завжди гарантують постійний зовнішній прямий звязок, тобто навчальна інформація, подана вчителем, не завжди засвоюється учнем. Не гарантується і зовнішній зворотний звязок (вчитель на основі візуального спостереження не може остаточно зробити висновок про якість засвоєння навчального матеріалу учнем). У результаті проведеної експериментальної роботи нами описано спосіб організації індивідуального підходу до учнів в умовах класного заняття, де замість шести окремих підгруп учитель може працювати з трьома групами. Проведене нами дослідження мало за мету перевірити робочу гіпотезу, яка полягає у припущенні, що навчання кресленню буде результативнішим, якщо забезпечити індивідуальний підхід до учнів із урахуванням комплексу дидактичних умов, виражених у таких концептуальних положеннях: 1) урахування всіх індивідуальних особливостей учнів при вивченні креслення в школі неможливе, а тому потрібен спрощений підхід, спрямований на першочергове сприяння розвитку їх домінуючих особливостей;Необхідність у графічній підготовці визначається тим, що в умовах сучасної трудової діяльності людини найпоширенішим засобом передачі інформації про обєкти праці є графічні документи - креслення, схеми, графіки, діаграми тощо. На сучасному етапі розвитку суспільства мова графічних зображень набуває все більшого поширення як засіб спілкування у дуже багатьох сферах діяльності людини. Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури дав можливість визначити стан навчально-методичного забезпечення шкільного курсу креслення. Вона полягає у можливості довільно актуалізувати образи на основі заданого графічного матеріалу (у процесі розвязування задачі), видозмінювати їх під впливом різних умов (за власною ініціативою), вільно перетворювати і на цій основі створювати нові образи, суттєво відмінні, від початкових. Визначено дидактичні умови реалізації комплекту методичного забезпечення графічної підготовки учнів: урахування всіх індивідуальних особливостей учнів при вивченні креслення в школі неможливе, тому потрібен підхід, спрямований на сприяння розвитку їх домінуючих особливостей; домінуючими особливостями учнів у процесі графічної підготовки є навченість, пізнавальний інтерес, просторове мислення; спрощення методики індивідуального підходу на уроках креслення обумовлює необхідність виділення умовних типологічних груп учнів залежно від ступеня розвитку домінуючих індивідуальних особливостей; основним засобом індивідуалізації навчання кресленню є диференційоване навчання, що реалізується, перш за все, за допомогою графічних завдань різного рівня складності та інформаційних технологій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Узагальнення результатів проведеного дослідження дає підставу зробити такі висновки: 1. Графічна підготовка учнів основної загальноосвітньої школи є обовязковим елементом загальної середньої освіти. Необхідність у графічній підготовці визначається тим, що в умовах сучасної трудової діяльності людини найпоширенішим засобом передачі інформації про обєкти праці є графічні документи - креслення, схеми, графіки, діаграми тощо. На сучасному етапі розвитку суспільства мова графічних зображень набуває все більшого поширення як засіб спілкування у дуже багатьох сферах діяльності людини. Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури дав можливість визначити стан навчально-методичного забезпечення шкільного курсу креслення. Встановлено, що незважаючи на важливу суспільну і особистісну значущість графічної грамотності кожного випускника загальноосвітнього навчального закладу, навчально-методичне забезпечення шкільного курсу креслення є недостатнім. Більшість існуючих навчально-методичних посібників та засобів наочності вкрай застарілі. Їх змістова спрямованість практично не передбачає можливості для різнорівневого навчання та забезпечення індивідуального підходу в навчанні креслення.

2. За своєю соціальною сутністю креслення має соціальне походження і виконує в суспільстві комунікативну і мислетворчу функції. У роботі проаналізовано роль та місце образного компонента у формуванні і розвитку просторового мислення, сприйнятті реальних предметів через їх графічне відображення.

Практична діяльність сучасної людини повязана з необхідністю прогнозувати, планувати і коригувати свої дії, будувати процес діяльності в образах, а надалі - втілювати його в готовий продукт. Уміння створювати образи і оперувати ними - характерна особливість інтелекту людини. Вона полягає у можливості довільно актуалізувати образи на основі заданого графічного матеріалу (у процесі розвязування задачі), видозмінювати їх під впливом різних умов (за власною ініціативою), вільно перетворювати і на цій основі створювати нові образи, суттєво відмінні, від початкових. Саме через образи здійснюється перетворення людиною предметного світу, без чого неможливо засвоювати і використовувати знання, оволодівати вміннями і навичками, формувати потреби, переконання, інтереси. Пізнавальна діяльність учнів на уроках креслення реалізується за допомогою прийомів і способів діяльності навчання (розповідь, пояснення, демонстрація) й учіння (спостереження, вправа), а також за допомогою наочних посібників. Наочні посібники - засіб передачі інформації, точніше того змісту, який утворює основу навчання. Відповідно, навчальна інформація - це повідомлення, необхідні для засвоєння навчального матеріалу і спрямування навчального процесу. Будь-який наочний посібник можна розглядати як носій заздалегідь закріпленої в ньому семантичної інформації. При цілеспрямованому використанні засобу наочності відбувається модульований вплив середовища на свідомість людини, яка сприйняла інформацію, закладену в цьому наочному посібнику. Такий вплив відбувається на основі сигналів - матеріальних носіїв впливу на органи відчуттів.

3. Графічну підготовка школярів на уроках креслення необхідно розглядати, як цілісний процес формування системи знань, умінь і навичок, необхідних для читання та виконання графічних засобів передачі інформації. Система графічних знань, умінь і навичок має формуватися на основі засвоєння органічно взаємоповязаної сукупності навчального матеріалу, що повинен міститися у дидактично обґрунтованому навчально-методичному комплекті, що являє собою логічно поєднану двокомпонентну структуру, у якій самостійного значення надано дидактичному комплекту учня і методичному комплекту учителя. Комплект розглядається нами як системне утворення, що складається з сукупності навчальних модулів, кожен з яких у функціональному плані містить інформаційно-орієнтувальний, виконавчий та контрольно-оцінювальний блоки, котрі функціонують у лінійній послідовності й обєднані спільною метою. За результатами дослідження дидактично обґрунтовано і розроблено структуру та обєкти змістового наповнення навчально-методичного комплекту з креслення для учнів основної школи.

4. Визначено дидактичні умови реалізації комплекту методичного забезпечення графічної підготовки учнів: урахування всіх індивідуальних особливостей учнів при вивченні креслення в школі неможливе, тому потрібен підхід, спрямований на сприяння розвитку їх домінуючих особливостей; домінуючими особливостями учнів у процесі графічної підготовки є навченість, пізнавальний інтерес, просторове мислення; спрощення методики індивідуального підходу на уроках креслення обумовлює необхідність виділення умовних типологічних груп учнів залежно від ступеня розвитку домінуючих індивідуальних особливостей; основним засобом індивідуалізації навчання кресленню є диференційоване навчання, що реалізується, перш за все, за допомогою графічних завдань різного рівня складності та інформаційних технологій. Розкрито дидактичні засади диференційованого індивідуального й особистісно орієнтованого вивчення креслення, та розглянуто принципи формування просторового уявлення і графічних здібностей учнів основної школи.

5. Графічну діяльність учнів на уроках креслення необхідно розглядати як процес поєднання практичних та розумових дій, спрямованих на створення образів предметів, у яких втілені їх просторові властивості та відношення. Найефективнішою формою реалізацію комплекту графічної підготовки учнів основної школи, на нашу думку є індивідуальна та особистісно орієнтована методика навчання. У результаті проведеної експериментальної роботи нами запропонованого спосіб організації індивідуального підходу до учнів в умовах класного заняття, де замість шести окремих підгруп вчитель може працювати з трьома групами. Одна з них охоплює учнів високої успішності із переважанням словесно-логічних компонентів розумової діяльності та учнів низької успішності із перевагою наочно-образних компонентів. Зазначимо, що учнів посередньої успішності варто розподіляти у ці ж групи так само, як і учнів низької успішності. У навчальному процесі з ними проводиться та ж сама робота, що і з учнями високої успішності. Окрему третю групу становлять учні, що мають низьку успішність без переважання наочно-образних та словесно-логічних компонентів розумової діяльності. При визначеному підході у процесі навчання учень оволодіває навичками, уміннями й знаннями, використовуючи три форми пізнавальних дій: матеріальні (субєкт дії надається у формі матеріальних предметів); зовнішньомовні (субєкт дії постає в усній чи письмовий формі); розумові (їх структурними елементами є аналіз, синтез, класифікація, відтворення тощо).

Дисертаційне дослідження не претендує на вичерпне вирішення питань, повязаних із проблемою графічної підготовки школярів. Надалі потребують дослідження питання узгодження змісту навчально-методичного комплекту курсу креслення з умовами проектно-технологічної системи трудового навчання, питання тестового оцінювання результатів навчальних досягнень учнів з креслення тощо.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Селезень В.Д. Індивідуальний підхід до навчання учнів кресленню в умовах класного заняття /В.Д. Селезень // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - 2000. - Ч.2. - С.92-98.

2. Селезень В.Д. Можливості і перспективи індивідуалізації навчання учнів кресленню в загальноосвітній школі / В.Д. Селезень // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - 2001. - Вип. 42. - С. 77-81.

3. Селезень В.Д. Шляхи вивчення індивідуальних відмінностей учнів в процесі навчання кресленню / В.Д. Селезень // Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 18-19 жовтня 2000 р. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2000. - Вип. 3. - С. 88-91.

4. Селезень В.Д. Особистісно-орієнтоване навчання кресленню у профільних класах / В.Д.Селезень // Педагогічне поділля: Зб. наук. праць. - 2005. - Вип. 4, Т. 1. - С. 123-127.

5. Касперський А.В. Методичні засади функціонування шкільного кабінету креслення / А.В. Касперський, В.Д. Селезень // Молодь і ринок. - 2005. - №2/12. - С. 92-95. (Здобувач розробив тематичне наповнення шкільного кабінету креслення).

6. Касперський А.В. Культура графіки на уроках фізики / А.В. Касперський, Т.Г. Січкар, В.Д. Селезень // Фізика та астрономія в школі. - 2006. - №1. - С. 23-25.

7. Селезень В.Д. Зошит індивідуальних завдань з креслення (9 клас): Методичні розробки. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2005. - 120 с.

8. Касперський А.В. Культура графіки на уроках в освітній школі /А.В. Касперський, Т.Г. Січкар, В.Д. Селезень // Фундаментальна та професійна підготовка фахівців з фізики: Тези доповідей Х Всеукраїнської наукової конференції, м. Миколаїв 22-23 вересня 2005 р. - Миколаїв, 2005. - С. 29-30.

9. Поліхун Н.І. Педагогічна технологія розвитку наукової творчості на основі методу проектів / Н.І. Поліхун, А.В. Касперський, В.Д. Селезень // Теоретичні питання культури освіти виховання: Збірник наукових праць КНЛУ. - 2005. - №30. - С. 23-30.

10. Селезень В.Д. Інноваційний принцип навчання креслення // Організація навчально-виховного процесу у вищій школі в світлі входження України в Європейський освітній процес: /В.Д.Селезень// Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Бердянськ 15-16 червня 2006 р. - Бердянськ, 2006. - С. 110-111.

11. Селезень В.Д. Дидактичні засади розробки навчально-методичного комплексу з предмета «Спеціальна технологія» // Теорія і практика професійно-технічної освіти в контексті інтеграції України в європейський освітній простір: / В.Д. Селезень //Тези звітної науково-практичної конференції (м. Київ 23-24 квітня 2008 р). - К.: АПН України, Інститут професійно-технічної освіти, 2008. - Ч. 1. - С. 125-128.