Дослідження проблем формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Визначення форм та методів формування професійних знань студентів залежно від особливостей здібностей, якими повинен володіти вчитель образотворчого мистецтва.
Аннотация к работе
Дослідження сучасних аспектів дидактичних засад підготовки студентів у процесі розвитку професійно-педагогічної освіти спонукали нас до розвязання цілої низки проблем, повязаних з підвищенням наукового інтересу до розвиваючих моделей навчання, які забезпечуватимуть ефективні результати у формуванні фахових знань майбутніх учителів та реалізації їх інтелектуального і творчого потенціалу на різних етапах навчального процесу. Саме останні зможуть значно підвищити ефективність засвоєння фахових знань, активізувати процес осмислення цілей і завдань навчання, професійний та духовний розвиток особистості майбутнього вчителя. Здійснюючи дослідження, ми виявили, що проблему засвоєння знань студентами у вищих педагогічних закладах професійної підготовки майбутніх учителів розглядали такі автори: О.Мороз, А.Алексюк, О.Іванців, В.Борисов та ін. Обрання теми дисертаційного дослідження „Дидактичні засади формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва” викликане необхідністю розвязання дидактичних проблем сучасної вищої школи, підвищенням ролі професійно-педагогічної освіти як людино-творчої науки у фаховій підготовці особистості майбутнього художника-педагога, що передбачає формування фахових знань як освітнього засобу збереження і передачі науково-педагогічної інформації. У ході теоретичного вивчення проблеми, проведення пошукової роботи та організації обробки дослідно-експериментальних даних був використаний такий комплекс наукових методів педагогічного дослідження: - аналізу та узагальнення історичної, філософської та психолого-педагогічної літератури, який дозволив зясувати теоретичні основи формування фахових знань майбутніх художників-педагогів, стан дослідження даної проблеми науковцями, виявити невирішені питання і на базі цього матеріалу теоретично обґрунтувати технологію формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва;У першому розділі - „Соціально-теоретичні аспекти професійно-педагогічної освіти” обґрунтовано роль художньо-педагогічної освіти в процесі формування фахових знань і сформульовано сутність цього поняття. Вихідна позиція дослідницького пошуку полягає в тому, що формування фахових знань майбутнього учителя образотворчого мистецтва здійснюється в процесі художньо-педагогічної освіти в контексті нової парадигми людино-творчих наук і створення теоретичної моделі, здатної прийняти до уваги як матеріалістичний, так і ідеалістичний світогляд. Реалістична тенденція „інтерпретативних” методологій у художньо-педагогічній освіті є домінуючою у викладанні живопису, рисунку, а абстрактна - у декоративному мистецтві, назва яких походить від значення слова „інтерпретація” як „творче трактування будь якого художнього твору”, яке визначається ідейно-художнім задумом та індивідуальними особливостями автора. Результати даного аналізу дозволили виявити такі закономірності: - формування фахових знань вчителя образотворчого мистецтва здійснюється в процесі художньо-педагогічної освіти і є невідємною складовою технології фахової підготовки майбутнього педагога; У другому розділі - „Реалізація процесу формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва” висвітлено результати констатуючого експерименту, який було здійснено з опорою на розкриті вище загальнотеоретичні позиції, що стосуються сутності формування фахових знань у майбутніх учителів в процесі художньо-педагогічної освіти.Вирішення цієї проблеми потребує теоретичного обґрунтування і експериментальної перевірки ефективної моделі технології формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Нове вирішення проблеми формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва виявляється в розкритті сутності цього процесу, характеристиці факторів, які впливають на формування фахових знань залежно від мотивації, художніх і комунікативних навиків, психолого-педагогічних, художніх здібностей, обґрунтуванні, розробці та апробації педагогічної моделі фахової підготовки. Узагальнення соціально-теоретичних аспектів проблеми передбачає логічну модель технології формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва, що є необхідною складовою фахової підготовки в системі художньо-педагогічної освіти. Доведено, що процес формування професійних знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва вимагає значного удосконалення і має певні резерви для підвищення його ефективності. Виявлено, що процес підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва при засвоєнні гуманітарних знань проходить в три етапи: на першому етапі здійснюється засвоєння загальнотеоретичних знань, що охоплює студентів 1 і 2 курсів, на другому етапі - засвоєння фахових (професійних і психолого-педагогічних) знань, що здійснюється на 3 і 4 курсах, а на третьому етапі, в процесі засвоєння методичних знань, що відповідає 5 курсу навчання, закріплюються фахові знання і виробляється готовність студента до майбутньої професії.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
Теоретичний аналіз проблеми та результати експериментального дослідження дозволили зробити такі загальні висновки.
1. В умовах радикальних змін, що відбуваються у вищій освіті України з усією очевидністю постала проблема удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів. Вирішення цієї проблеми потребує теоретичного обґрунтування і експериментальної перевірки ефективної моделі технології формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано дидактичні засади формування фахових знань в процесі художньо-педагогічної освіти на основі гуманізації, демократизації, особистісно-орієнтованого підходу. Нове вирішення проблеми формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва виявляється в розкритті сутності цього процесу, характеристиці факторів, які впливають на формування фахових знань залежно від мотивації, художніх і комунікативних навиків, психолого-педагогічних, художніх здібностей, обґрунтуванні, розробці та апробації педагогічної моделі фахової підготовки. Така підготовка дозволяє використовувати сучасні методи навчання, що передбачають поступовий перехід від субєкт-обєктної до субєкт-субєктної розвиваючої взаємодії.
2. Узагальнення соціально-теоретичних аспектів проблеми передбачає логічну модель технології формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва, що є необхідною складовою фахової підготовки в системі художньо-педагогічної освіти. Виявлено, що підготовка учителів образотворчого мистецтва це складна динамічна система, яка здійснюється в процесі художньо-педагогічної освіти на таких трьох етапах засвоєння знань предметів гуманітарного циклу: загальнотеоретичному, фахово-теоретичному і методичному.
3. Доведено, що процес формування професійних знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва вимагає значного удосконалення і має певні резерви для підвищення його ефективності. Такий стан речей обумовлений результатами констатуючого експерименту, який проводився з урахуванням специфіки художньо-педагогічної діяльності.
4. Встановлено, що технологія формування фахових знань - це невідємна складова структурної моделі технології фахової підготовки майбутніх художників-педагогів, елементи якої обєднані конкретною дидактичною метою, тобто формуванням фахової компетентності майбутнього вчителя. Розроблена технологія передбачає три складові компоненти цієї технології: мотиваційний, змістовий і діяльнісний.
5. Обґрунтовано, що високий рівень сформованості професійних знань на фахово-теоретичному етапі буде здійснюватись за умови готовності студента до їх формування на загальнотеоретичному етапі процесу художньо-педагогічної освіти, тобто сформованості світогляду. При закріпленні фахових знань на методично-теоретичному етапі навчання формується педагогічна майстерність майбутнього педагога і готовність до педагогічної діяльності. Компоненти досягнення високого рівня сформованості професійних знань студента на фахово-теоретичному етапі художньо-педагогічної освіти передбачають: формування фахового інтересу, формування фахових здібностей і формування фахового мислення.
6. Виявлено, що процес підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва при засвоєнні гуманітарних знань проходить в три етапи: на першому етапі здійснюється засвоєння загальнотеоретичних знань, що охоплює студентів 1 і 2 курсів, на другому етапі - засвоєння фахових (професійних і психолого-педагогічних) знань, що здійснюється на 3 і 4 курсах, а на третьому етапі, в процесі засвоєння методичних знань, що відповідає 5 курсу навчання, закріплюються фахові знання і виробляється готовність студента до майбутньої професії.
7. У процесі дослідження визначені мотиваційний, змістовий та діяльнісний компоненти сформованості фахових знань майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Відповідно, кожен з цих компонентів формує важливі складові компетентності майбутнього вчителя: фаховий інтерес, фахові здібності, фахове мислення.
Доведена залежність між результативністю процесу формування фахових знань і психофізіологічними особливостями та здібностями особистості майбутнього художника-педагога.
8. У результаті вивчення досліджуваної проблеми виявилось, що у процесі реалізації формуючого експерименту рівень готовності до педагогічної діяльності зріс на 7,6 %. Ці дані підтверджуються результатами успішності в ході педагогічної практики та результатами успішності з методичних дисциплін.
9. Зясовано, що високий рівень сформованості фахових знань майбутнього учителя образотворчого мистецтва досягається за таких умов: орієнтації методологічних концепцій художньо-педагогічної освіти на основі синтезу інноваційних технологій в педагогіці і в образотворчому мистецтві; побудова навчального процесу на основі гуманізації, гуманітаризації освіти, особистісно-орієнтованої взаємодії; введення в мотиваційні установки процесу навчання творчих елементів, які сприяють формуванню індивідуального стилю майбутньої професійної діяльності; включення в зміст фахових дисциплін інтегративних методик; внесення у діяльнісний компонент фахової підготовки ситуацій, що моделюють педагогічну діяльність у навчально-виховному процесі.
Проведене нами дослідження не вичерпує розкриття всіх питань даної проблеми, тому подальше її вивчення буде сприяти удосконаленню фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, які навчаються у сучасних вищих навчальних закладах. Перспективною, вважаємо, може бути подальша наукова розробка технології формування знань із гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, технологія формування знань із методичних дисциплін в процесі фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
Список литературы
Основні положення дисертаційного дослідження відображено в таких публікаціях: 1. Каленюк О.М., Нісімчук К.О. Технологія формування духовності: дидактичний аспект //Монографія. - Луцьк: Вид. “Волинська обласна друкарня”, 2003. - 204 с.
2. Каленюк О.М. Теоретичні основи естетичного виховання на прикладі вивчення художньої обдарованості Лесі Українки //Проблеми педагогічних технологій. - Луцьк, 2003. - № 3-4. - С.87-91.
3. Каленюк О.М. Активність студентів у художньо-творчій діяльності //Наукові записки ТДПУ. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 2004. - № 3. - С.47-50.
4. Каленюк О.М. Формування естетичної культури студентів художнього фаху в процесі живописного зображення людини //Обрії: Науково-педагогічний журнал. - Івано-Франківськ, 2004. - № 1. - С. 25-28.