Дослідження проблем формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Визначення форм та методів формування професійних знань студентів залежно від особливостей здібностей, якими повинен володіти вчитель образотворчого мистецтва.
При низкой оригинальности работы "Дидактичні засади формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Дослідження сучасних аспектів дидактичних засад підготовки студентів у процесі розвитку професійно-педагогічної освіти спонукали нас до розвязання цілої низки проблем, повязаних з підвищенням наукового інтересу до розвиваючих моделей навчання, які забезпечуватимуть ефективні результати у формуванні фахових знань майбутніх учителів та реалізації їх інтелектуального і творчого потенціалу на різних етапах навчального процесу. Саме останні зможуть значно підвищити ефективність засвоєння фахових знань, активізувати процес осмислення цілей і завдань навчання, професійний та духовний розвиток особистості майбутнього вчителя. Здійснюючи дослідження, ми виявили, що проблему засвоєння знань студентами у вищих педагогічних закладах професійної підготовки майбутніх учителів розглядали такі автори: О.Мороз, А.Алексюк, О.Іванців, В.Борисов та ін. Обрання теми дисертаційного дослідження „Дидактичні засади формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва” викликане необхідністю розвязання дидактичних проблем сучасної вищої школи, підвищенням ролі професійно-педагогічної освіти як людино-творчої науки у фаховій підготовці особистості майбутнього художника-педагога, що передбачає формування фахових знань як освітнього засобу збереження і передачі науково-педагогічної інформації. У ході теоретичного вивчення проблеми, проведення пошукової роботи та організації обробки дослідно-експериментальних даних був використаний такий комплекс наукових методів педагогічного дослідження: - аналізу та узагальнення історичної, філософської та психолого-педагогічної літератури, який дозволив зясувати теоретичні основи формування фахових знань майбутніх художників-педагогів, стан дослідження даної проблеми науковцями, виявити невирішені питання і на базі цього матеріалу теоретично обґрунтувати технологію формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва;У першому розділі - „Соціально-теоретичні аспекти професійно-педагогічної освіти” обґрунтовано роль художньо-педагогічної освіти в процесі формування фахових знань і сформульовано сутність цього поняття. Вихідна позиція дослідницького пошуку полягає в тому, що формування фахових знань майбутнього учителя образотворчого мистецтва здійснюється в процесі художньо-педагогічної освіти в контексті нової парадигми людино-творчих наук і створення теоретичної моделі, здатної прийняти до уваги як матеріалістичний, так і ідеалістичний світогляд. Реалістична тенденція „інтерпретативних” методологій у художньо-педагогічній освіті є домінуючою у викладанні живопису, рисунку, а абстрактна - у декоративному мистецтві, назва яких походить від значення слова „інтерпретація” як „творче трактування будь якого художнього твору”, яке визначається ідейно-художнім задумом та індивідуальними особливостями автора. Результати даного аналізу дозволили виявити такі закономірності: - формування фахових знань вчителя образотворчого мистецтва здійснюється в процесі художньо-педагогічної освіти і є невідємною складовою технології фахової підготовки майбутнього педагога; У другому розділі - „Реалізація процесу формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва” висвітлено результати констатуючого експерименту, який було здійснено з опорою на розкриті вище загальнотеоретичні позиції, що стосуються сутності формування фахових знань у майбутніх учителів в процесі художньо-педагогічної освіти.Вирішення цієї проблеми потребує теоретичного обґрунтування і експериментальної перевірки ефективної моделі технології формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Нове вирішення проблеми формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва виявляється в розкритті сутності цього процесу, характеристиці факторів, які впливають на формування фахових знань залежно від мотивації, художніх і комунікативних навиків, психолого-педагогічних, художніх здібностей, обґрунтуванні, розробці та апробації педагогічної моделі фахової підготовки. Узагальнення соціально-теоретичних аспектів проблеми передбачає логічну модель технології формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва, що є необхідною складовою фахової підготовки в системі художньо-педагогічної освіти. Доведено, що процес формування професійних знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва вимагає значного удосконалення і має певні резерви для підвищення його ефективності. Виявлено, що процес підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва при засвоєнні гуманітарних знань проходить в три етапи: на першому етапі здійснюється засвоєння загальнотеоретичних знань, що охоплює студентів 1 і 2 курсів, на другому етапі - засвоєння фахових (професійних і психолого-педагогічних) знань, що здійснюється на 3 і 4 курсах, а на третьому етапі, в процесі засвоєння методичних знань, що відповідає 5 курсу навчання, закріплюються фахові знання і виробляється готовність студента до майбутньої професії.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
Теоретичний аналіз проблеми та результати експериментального дослідження дозволили зробити такі загальні висновки.
1. В умовах радикальних змін, що відбуваються у вищій освіті України з усією очевидністю постала проблема удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів. Вирішення цієї проблеми потребує теоретичного обґрунтування і експериментальної перевірки ефективної моделі технології формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано дидактичні засади формування фахових знань в процесі художньо-педагогічної освіти на основі гуманізації, демократизації, особистісно-орієнтованого підходу. Нове вирішення проблеми формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва виявляється в розкритті сутності цього процесу, характеристиці факторів, які впливають на формування фахових знань залежно від мотивації, художніх і комунікативних навиків, психолого-педагогічних, художніх здібностей, обґрунтуванні, розробці та апробації педагогічної моделі фахової підготовки. Така підготовка дозволяє використовувати сучасні методи навчання, що передбачають поступовий перехід від субєкт-обєктної до субєкт-субєктної розвиваючої взаємодії.
2. Узагальнення соціально-теоретичних аспектів проблеми передбачає логічну модель технології формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва, що є необхідною складовою фахової підготовки в системі художньо-педагогічної освіти. Виявлено, що підготовка учителів образотворчого мистецтва це складна динамічна система, яка здійснюється в процесі художньо-педагогічної освіти на таких трьох етапах засвоєння знань предметів гуманітарного циклу: загальнотеоретичному, фахово-теоретичному і методичному.
3. Доведено, що процес формування професійних знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва вимагає значного удосконалення і має певні резерви для підвищення його ефективності. Такий стан речей обумовлений результатами констатуючого експерименту, який проводився з урахуванням специфіки художньо-педагогічної діяльності.
4. Встановлено, що технологія формування фахових знань - це невідємна складова структурної моделі технології фахової підготовки майбутніх художників-педагогів, елементи якої обєднані конкретною дидактичною метою, тобто формуванням фахової компетентності майбутнього вчителя. Розроблена технологія передбачає три складові компоненти цієї технології: мотиваційний, змістовий і діяльнісний.
5. Обґрунтовано, що високий рівень сформованості професійних знань на фахово-теоретичному етапі буде здійснюватись за умови готовності студента до їх формування на загальнотеоретичному етапі процесу художньо-педагогічної освіти, тобто сформованості світогляду. При закріпленні фахових знань на методично-теоретичному етапі навчання формується педагогічна майстерність майбутнього педагога і готовність до педагогічної діяльності. Компоненти досягнення високого рівня сформованості професійних знань студента на фахово-теоретичному етапі художньо-педагогічної освіти передбачають: формування фахового інтересу, формування фахових здібностей і формування фахового мислення.
6. Виявлено, що процес підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва при засвоєнні гуманітарних знань проходить в три етапи: на першому етапі здійснюється засвоєння загальнотеоретичних знань, що охоплює студентів 1 і 2 курсів, на другому етапі - засвоєння фахових (професійних і психолого-педагогічних) знань, що здійснюється на 3 і 4 курсах, а на третьому етапі, в процесі засвоєння методичних знань, що відповідає 5 курсу навчання, закріплюються фахові знання і виробляється готовність студента до майбутньої професії.
7. У процесі дослідження визначені мотиваційний, змістовий та діяльнісний компоненти сформованості фахових знань майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Відповідно, кожен з цих компонентів формує важливі складові компетентності майбутнього вчителя: фаховий інтерес, фахові здібності, фахове мислення.
Доведена залежність між результативністю процесу формування фахових знань і психофізіологічними особливостями та здібностями особистості майбутнього художника-педагога.
8. У результаті вивчення досліджуваної проблеми виявилось, що у процесі реалізації формуючого експерименту рівень готовності до педагогічної діяльності зріс на 7,6 %. Ці дані підтверджуються результатами успішності в ході педагогічної практики та результатами успішності з методичних дисциплін.
9. Зясовано, що високий рівень сформованості фахових знань майбутнього учителя образотворчого мистецтва досягається за таких умов: орієнтації методологічних концепцій художньо-педагогічної освіти на основі синтезу інноваційних технологій в педагогіці і в образотворчому мистецтві; побудова навчального процесу на основі гуманізації, гуманітаризації освіти, особистісно-орієнтованої взаємодії; введення в мотиваційні установки процесу навчання творчих елементів, які сприяють формуванню індивідуального стилю майбутньої професійної діяльності; включення в зміст фахових дисциплін інтегративних методик; внесення у діяльнісний компонент фахової підготовки ситуацій, що моделюють педагогічну діяльність у навчально-виховному процесі.
Проведене нами дослідження не вичерпує розкриття всіх питань даної проблеми, тому подальше її вивчення буде сприяти удосконаленню фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, які навчаються у сучасних вищих навчальних закладах. Перспективною, вважаємо, може бути подальша наукова розробка технології формування знань із гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, технологія формування знань із методичних дисциплін в процесі фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
Список литературы
Основні положення дисертаційного дослідження відображено в таких публікаціях: 1. Каленюк О.М., Нісімчук К.О. Технологія формування духовності: дидактичний аспект //Монографія. - Луцьк: Вид. “Волинська обласна друкарня”, 2003. - 204 с.
2. Каленюк О.М. Теоретичні основи естетичного виховання на прикладі вивчення художньої обдарованості Лесі Українки //Проблеми педагогічних технологій. - Луцьк, 2003. - № 3-4. - С.87-91.
3. Каленюк О.М. Активність студентів у художньо-творчій діяльності //Наукові записки ТДПУ. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 2004. - № 3. - С.47-50.
4. Каленюк О.М. Формування естетичної культури студентів художнього фаху в процесі живописного зображення людини //Обрії: Науково-педагогічний журнал. - Івано-Франківськ, 2004. - № 1. - С. 25-28.
