Дидактичні умови забезпечення якості знань з природознавства у розумово відсталих учнів - Автореферат

Підготовка таких дітей до життя передбачає удосконалення системи спеціальної освіти і передусім пошук шляхів підвищення ефективності процесу навчання у школі, важливе місце в якому займає навчання природознавства. Результативність навчання вимірюється сформованими в учнів знаннями, уміннями та навичками. Проблема ж вивчення та формування окремих якостей знань в учнів з порушеннями розумового розвитку різною мірою досліджувалася О.М. Однак, незважаючи на актуальність проблеми підвищення ефективності процесу навчання у допоміжній школі на основі формування в учнів якісних характеристик знань та проведені дослідження, вона залишається недостатньо вирішеною. Реалізація в дослідженні ідеї формування у розумово відсталих школярів якостей знань має на меті розвязання не лише суто освітньої мети, а й забезпечення корекційно-розвивальної та практичної спрямованості процесу навчання, адже усвідомленість, системність знань розглядаються вже як певні показники інтелектуального розвитку дитини, умовою застосування знань на практиці.Дослідження проблеми забезпечення якості знань учнів як складової більш загальної психолого-педагогічної проблеми підвищення ефективності навчання передбачає передусім зясування суті самого поняття „навчання”, його цілей, завдань, компонентів. У літературі навчання визначається як цілеспрямований процес взаємодії вчителя та учня, в ході якого здійснюється засвоєння знань, умінь та навичок, а також виховання і розвиток учнів (Т.А. Методика полягала у використанні системи завдань, розвязання яких учнями уможливлювало виявлення у них знань за якісними характеристиками (повнотою, правильністю, усвідомленістю, системністю, дієвістю). Хохліної, ми дійшли висновку, що повнота знань - це відтворення обсягу матеріалу, визначеного навчальною програмою; правильність - відповідність відтворюваного тому змісту, що закладено в навчальну програму; усвідомленість - це розуміння матеріалу, виділення в ньому головного та його вербалізація у вигляді переказу чи пояснення; системність - наявність цілісного уявлення про обєкт вивчення, його розгляд як єдності взаємоповязаних елементів; дієвість - вміння застосувати набуті знання в іншій ситуації, на практиці. В результаті вивчення знань з природознавства у розумово відсталих учнів 6-9 класів в цілому, з урахуванням усіх показників їх сформованості, виявлено, що їх знання найбільшою мірою характеризуються II (середнім) рівнем (45%); трохи менше - ІІІ (достатнім) рівнем (38%); незначна кількість учнів (17%) мають знання І (початкового) рівня, а IV (високого) рівня знань розумово відсталі учні майже не досягають.Теоретико-експериментальне дослідження проблеми підвищення ефективності навчання природознавства в допоміжній школі, яке вирішувалось на основі визначення дидактичних умов забезпечення якості знань розумово відсталих учнів, дало змогу узагальнити такі його результати: 1. В свою чергу, якість знань проявляється в окремих властивостях, які розглядаються як якості або якісні характеристики (показники) знань, серед яких найважливішими є правильність, повнота, усвідомленість, системність, дієвість. Повнота знань - це відтворення обсягу матеріалу, визначеного навчальною програмою; їх правильність - це відповідність відтворюваного тому змісту, що закладено в навчальну програму; усвідомленість - це розуміння матеріалу, виділення в ньому головного і вербалізація у вигляді переказу чи пояснення; системність - наявність цілісного уявлення про обєкт вивчення, його розгляд як єдності взаємоповязаних елементів; дієвість - вміння застосувати набуті знання в іншій ситуації, на практиці. В основу визначення дидактичних умов покладається добір засобів педагогічного впливу (змісту, методики, організаційних форм навчання), його принципів з метою диференційованого та системного формування у школярів знань за їх якісними характеристиками; визначення вимог до конструювання та використання цих засобів з урахуванням суті основних якісних характеристик, змістових ліній їх формування, виявлених особливостей та рівнів знань учнів. Така робота передбачає врахування загальнодидактичних принципів та принципів спеціальної педагогіки, принципів навчання природознавства; дотримання дидактичних умов формування природничих знань (уявлень та понять), а саме: поетапність формування природничих знань, системно-структурний аналіз змісту природничого матеріалу; конструювання системи пізнавальних завдань, використання міжпредметних звязків.

2. Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації викладений у таких публікаціях автора: 1. Блеч Г.О., Хохліна О.П. До проблеми педагогічного забезпечення якостей знань з природознавства в учнів допоміжної школи // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук. - метод.зб.: Вип. 5. / За ред.В.І.Бондаря, В.В.Засенка. - К.: Наук.світ, 2004. - С.188-191.

2. Блеч Г.О. Про вдосконалення змісту навчання з природознавства у допоміжній школі // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Зб.наук.пр. №1(3). - К., 2004. - С.192-195.

3. Блеч Г.О. Про методику вивчення особливостей знань з природознавства в учнів допоміжної школи // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Тези доповідей. V міжн.наук.-прак.конф. - К.: Ун-т „Україна”, 2004. - С.71-72.

4. Блеч Г. Проблема забезпечення якості знань з природознавства в учнів допоміжної школи // VII Всеук.конф-я молод.наук-в „Проблема особистості в суч. науці. Результати та перспективи досліджень”. Тези доповідей. - К., „Київ.Унів-т”, 2005. - С.207-208.

5. Блеч Г. Якісні характеристики знань як показники ефективності навчання розумово відсталих учнів природознавства // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод.зб.: Вип.6 / За ред.В.І.Бондаря, В.В.Засенка. - К.: 2005. - С.104-107.

6. Блеч Г.О. Опанування знаннями з природознавства як складова становлення життєвої компетенції учнів допоміжної школи // Матеріали наук.-практ.конф-ції. -Запоріжжя, 2005. - С.52-56.

7. Блеч Г. Про дослідження особливостей знань з природознавства в учнів допоміжної школи // Актуальні проблеми навчання і виховання людей з особливими потребами: Тези доповідей. 6 міжн.наук.-прак.конф-я. - К., Унів-т „ Україна”, 2005. - С.84-86.

8. Блеч Г.О. Забезпечення якості знань як проблема підвищення ефективності навчання природознавства в допоміжній школі // Дефектологія. - 2005. №4. - С.8-12.

9. Блеч А.А. Обучение природоведению во вспомогательной школе как слагаемое в подготовке педагога-дефектолога // Материалы межд.науч. - метод.семинара. - Минск, БГПУ, 2005. - С.12-15.

10. Блеч Г.О. Обґрунтування методики вивчення особливостей знань з природознавства учнів допоміжної школи // Реабилитация детей с особенностями психофизического развития: современность и перспективы.материалы І Крымской конференции. - Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2005. - С.30-34.

11. Блеч Г.О. Удосконалення змісту навчання природознавства на основі вивчення особливостей знань розумово відсталих учнів // Теорія і практика олігофренопедагогіки / За ред. Золотоверх В.В.: Зб. наук. пр.: Вип.1. - К.: Актуальна освіта, 2006. - С.75-86.

12. Блеч Г. Врахування особистісно орієнтованого підходу при формуванні природничих знань у дітей з порушеннями розумового розвитку // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук. - метод.зб.: Вип.8. Т.1 / За ред.В.І.Бондаря, В.В.Засенка. - К., 2006. - С.230-235.

13. Блеч Г. Взаємозвязок якісних показників знань з природознавства // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод.зб.: Вип.7 / За ред.В.І.Бондаря, В.В.Засенка. - К., 2006. - С.226-229.

14. Блеч Г.О. Особливості знань розумово відсталих школярів в процесі навчання природознавства // Сучасні підходи інтеграції та соціалізації дітей з особливими потребами: Матеріали між нар.наук. - практ.конф-ї. - Луцьк, 2006. - С.220-226.

15. Блеч Г.О. До методики формування природничих знань в учнів допоміжної школи // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Тези доповідей. - К.: Унів-т „Україна”, 2006. - С.215-217.

16. Блеч Г.О. Формування знань з природознавства в учнів допоміжної школи // Зб. наук.пр. Камянець-Подільського державного унів-ту: Серія соціально-педагогічна. Вип.VI / Відп. ред. В.І. Співак. Упорядник О.В. Гаврилов. - Камянець-Подільський: ПП Мошинський В.С., 2006. - С.87-91.

Размещено на .ru

Теоретико-експериментальне дослідження проблеми підвищення ефективності навчання природознавства в допоміжній школі, яке вирішувалось на основі визначення дидактичних умов забезпечення якості знань розумово відсталих учнів, дало змогу узагальнити такі його результати: 1. Проблема визначення ефективності навчання - це проблема виміру його результативності. Ефективність виступає як якість навчання. Одним з основних показників ефективності навчання є знання.

Навчання в школі спрямоване на те, щоб досягти повноцінного засвоєння учнями знань на найвищому рівні. Найвищий рівень засвоєння знань - це якісні знання. Відповідно, ефективність навчання вимірюється передусім якістю знань. В свою чергу, якість знань проявляється в окремих властивостях, які розглядаються як якості або якісні характеристики (показники) знань, серед яких найважливішими є правильність, повнота, усвідомленість, системність, дієвість. Повнота знань - це відтворення обсягу матеріалу, визначеного навчальною програмою; їх правильність - це відповідність відтворюваного тому змісту, що закладено в навчальну програму; усвідомленість - це розуміння матеріалу, виділення в ньому головного і вербалізація у вигляді переказу чи пояснення; системність - наявність цілісного уявлення про обєкт вивчення, його розгляд як єдності взаємоповязаних елементів; дієвість - вміння застосувати набуті знання в іншій ситуації, на практиці.

2. Підвищення ефективності навчання розумово відсталих школярів природознавства можливе на основі дотримання дидактичних умов забезпечення у них якості знань. В основу визначення дидактичних умов покладається добір засобів педагогічного впливу (змісту, методики, організаційних форм навчання), його принципів з метою диференційованого та системного формування у школярів знань за їх якісними характеристиками; визначення вимог до конструювання та використання цих засобів з урахуванням суті основних якісних характеристик, змістових ліній їх формування, виявлених особливостей та рівнів знань учнів.

3. Учні допоміжної школи характеризуються переважно середнім та достатнім рівнем природничих знань. Високого рівня знань у них не спостерігається. Найвищий - лише достатній - рівень знань з природознавства виявлено майже у половини досліджуваних за якісними показниками правильності та дієвості. На достатньому рівні знаходяться знання третини учнів допоміжної школи за показниками системності, усвідомленості та повноти. Але переважаючим для характеристики їх знань за цими якостями є середній рівень. Отримані дані свідчать про необхідність проведення з розумово відсталими учнями спеціальної роботи з формування природничих знань, підвищення їх рівня, з урахуванням усіх їх якісних характеристик. При цьому найбільшої уваги потребує становлення усвідомленості, повноти та системності знань.

Кореляційний аналіз даних показав, що між усіма якісними показниками знань існує виразний рівень взаємозвязку. У звязку з цим педагогічна робота, спрямована на формування одного з показників, сприяє становленню інших.

4. Спеціальна організація педагогічного процесу з метою підвищення якості знань з природознавства в учнів допоміжної школи полягає у проведенні роботи, спрямованої передусім на забезпечення ефективного засвоєння школярами програмового матеріалу загалом. Така робота передбачає врахування загальнодидактичних принципів та принципів спеціальної педагогіки, принципів навчання природознавства; дотримання дидактичних умов формування природничих знань (уявлень та понять), а саме: поетапність формування природничих знань, системно-структурний аналіз змісту природничого матеріалу; конструювання системи пізнавальних завдань, використання міжпредметних звязків.

Етапність формування в учнів природничих знань передбачає мотиваційну та змістову підготовку до засвоєння природничого поняття; організацію чуттєвого пізнання ознак, властивостей предметів або явищ, формування уявлень про них, або актуалізацію раніше сформованих уявлень; організацію розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак; забезпечення узагальнення, вербалізацію суті обєкта, позначення його відповідним терміном; введення сформованого поняття в систему природничих понять. Етапність формування природничих знань конкретизувалася умовами їх забезпечення відповідно до рівнів психічного відображення обєкту вивчення (сенсорно-перцептивного, уявлення, мовленнєво-мисленнєвого). Кожен етап формування природничих знань забезпечувався використанням усіх основних методів навчання, відповідним змістовим матеріалом та проведенням роботи на уроках переважно у фронтальній формі.

Системно-структурний аналіз змісту природничого матеріалу передбачає зясування основних елементів обєкту та встановлення звязків між ними. З цією метою під час вивчення природничого матеріалу розгляд поняття (явища) розпочинається в загальному вигляді, надалі зясовуються його структурні елементи (найважливіші характеристики тощо) та поступово визначається характер звязку між ними. Конструювання системи пізнавальних завдань полягає в використанні для свого розвязання різних методів пошукової діяльності, завдяки яким забезпечується оптимальне просування у засвоєнні змісту навчання. В основу конструювання системи таких завдань покладаються прийоми розумової діяльності (мисленнєві операції). Використання міжпредметних звязків передбачає актуалізацію і застосування учнями знань з різних предметів для формування природничих знань і організацію їх переносу у нові ситуації, що сприяє становленню дієвості знань.

5. Підвищення якості знань з природознавства у розумово відсталих учнів забезпечується формуванням усіх найважливіших їх якісних характеристик усіма засобами процесу навчання.

Формування правильності знань досягається використанням дій обстеження різної модальності, з метою адекватного відтворення ознак і властивостей обєкта вивчення, різноманітної кількості дидактичного матеріалу (натурального, образотворчого, схематичного, текстового, комбінованого), який відображає суть явища. Формування повноти забезпечується подачею в процесі навчання усіх характеристик обєкта вивчення, інформація про які поступово вводиться у зміст навчання. Формування усвідомленості знань передбачає забезпечення розуміння учнями матеріалу, виділення в ньому головного та його вербалізацію. З цією метою навчальний матеріал має містити головні та другорядні ознаки, що уможливлюють їх порівняння, узагальнення, виділення важливого, істотного. Для формування усвідомленості знань використовуються такі методичні прийоми як запитання та пізнавальні завдання. Формування системності знань передбачає засвоєння найсуттєвіших їх елементів та встановлення звязку між ними. Для забезпечення системності знань використовуються опорні структурно-логічні схеми. Учень завдяки чітко окреслиним блокам у змісті навчання, виділенню основних понять, використанню символів, малюнків, схем, у матеріалі визначає головне та відшукує звязки між природними явищами. Формування дієвості передбачає наявність в учнів усіх якісних характеристик знань: повноти, правильності, усвідомленості та системності. З цією метою використовуються передусім пояснювально-наочний та репродуктивний методи навчання. Пояснювально-наочний метод забезпечує подачу інформації про засоби діяльності, про конкретні правила та про сфери застосування знань. Репродуктивний метод передбачає застосування варіативності типових вправ, накопичення навичок та вмінь учнями. Для забезпечення дієвості знань використовуються різноманітні аналогічні ситуації, в яких застосовуються набуті знання.

На основі результатів дослідження розроблено оновлений зміст навчання (програма з природознавства) та методичні рекомендації щодо підвищення ефективності навчання природознавства у допоміжній школі.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів розвязання проблеми. Зокрема, потребує дослідження питання визначення дидактичних умов формування у розумово відсталих учнів інших показників результативності навчання природознавства у допоміжній школі, а саме вмінь та навичок, враховуючи їхні якісні характеристики. діагностичний природознавство розумовий учень