Виявлення особливостей наявних знань з природознавства в учнів допоміжної школи з урахуванням їх якісних характеристик. Визначення дидактичних умов забезпечення якості знань з природознавства в учнів допоміжної школи та апробація їх ефективності.
Аннотация к работе
Проблема ж вивчення та формування окремих якостей знань в учнів з порушеннями розумового розвитку різною мірою досліджувалася О.М.Вержиховською, С.О.Дубовським, Л.І.Ісаєнко, Є.О.Ковальовою, Л.В.Румянцевою, В.М.Синьовим, А.В.Усвайською, О.П.Хохліною та ін. Однак, незважаючи на актуальність проблеми підвищення ефективності процесу навчання у допоміжній школі на основі формування в учнів якісних характеристик знань та проведені дослідження, вона залишається недостатньо вирішеною. У корекційній педагогіці не проводились дослідження, у яких би системно розвязувалась проблема формування в учнів допоміжної школи природничих знань адекватно до їх якісних показників, на основі використання можливостей спеціальної побудови усіх складових педагогічного процесу (змісту, методики, організаційних форм), з урахуванням суті показників знань та їх становлення, особливостей прояву у дітей. Реалізація в дослідженні ідеї формування у розумово відсталих школярів якостей знань має на меті розвязання не лише суто освітньої мети, а й забезпечення корекційно-розвивальної та практичної спрямованості процесу навчання, адже усвідомленість, системність знань розглядаються вже як певні показники інтелектуального розвитку дитини, умовою застосування знань на практиці. В основу таких умов покладається добір засобів педагогічного впливу (змісту, методики, організаційних форм навчання) з метою диференційованого та системного формування у школярів знань за їх якісними показниками (повнота, правильність, усвідомленість, системність, дієвість); визначення вимог до конструювання та використання цих засобів з урахуванням суті зазначених характеристик знань, змістових ліній їх формування, виявлених особливостей знань учнів.Дослідження проблеми забезпечення якості знань учнів як складової більш загальної психолого-педагогічної проблеми підвищення ефективності навчання передбачає передусім зясування суті самого поняття „навчання”, його цілей, завдань, компонентів. Методика полягала у використанні системи завдань, розвязання яких учнями уможливлювало виявлення у них знань за якісними характеристиками (повнотою, правильністю, усвідомленістю, системністю, дієвістю). В результаті аналізу праць Д.Н.Богоявленського, М.О.Данилова, С.О.Дубовського, М.І.Зарецького, Л.Я.Зоріної, Е.А.Красновського, І.Я.Лернера, М.І.Махмутова, І.Т.Огороднікова, О.Я.Савченко, М.М.Скаткіна, В.М.Синьова, О.П.Хохліної, ми дійшли висновку, що повнота знань - це відтворення обсягу матеріалу, визначеного навчальною програмою; правильність - відповідність відтворюваного тому змісту, що закладено в навчальну програму; усвідомленість - це розуміння матеріалу, виділення в ньому головного та його вербалізація у вигляді переказу чи пояснення; системність - наявність цілісного уявлення про обєкт вивчення, його розгляд як єдності взаємоповязаних елементів; дієвість - вміння застосувати набуті знання в іншій ситуації, на практиці. Були визначені рівні сформованості знань за кожним показником, які відповідали бальним оцінкам: І рівень - 10 балів, ІІ рівень - 20 балів, ІІІ рівень-30 балів, IV рівень - 40 балів. В результаті вивчення знань з природознавства у розумово відсталих учнів 6-9 класів в цілому, з урахуванням усіх показників їх сформованості, виявлено, що їх знання найбільшою мірою характеризуються II (середнім) рівнем (45%); трохи менше - ІІІ (достатнім) рівнем (38%); незначна кількість учнів (17%) мають знання І (початкового) рівня, а IV (високого) рівня знань розумово відсталі учні майже не досягають.Теоретико-експериментальне дослідження проблеми підвищення ефективності навчання природознавства в допоміжній школі, яке вирішувалось на основі визначення дидактичних умов забезпечення якості знань розумово відсталих учнів, дало змогу узагальнити такі його результати: 1. В свою чергу, якість знань проявляється в окремих властивостях, які розглядаються як якості або якісні характеристики (показники) знань, серед яких найважливішими є правильність, повнота, усвідомленість, системність, дієвість. Повнота знань - це відтворення обсягу матеріалу, визначеного навчальною програмою; їх правильність - це відповідність відтворюваного тому змісту, що закладено в навчальну програму; усвідомленість - це розуміння матеріалу, виділення в ньому головного і вербалізація у вигляді переказу чи пояснення; системність - наявність цілісного уявлення про обєкт вивчення, його розгляд як єдності взаємоповязаних елементів; дієвість - вміння застосувати набуті знання в іншій ситуації, на практиці. В основу визначення дидактичних умов покладається добір засобів педагогічного впливу (змісту, методики, організаційних форм навчання), його принципів з метою диференційованого та системного формування у школярів знань за їх якісними характеристиками; визначення вимог до конструювання та використання цих засобів з урахуванням суті основних якісних характеристик, змістових ліній їх формування, виявлених особливостей та рівнів знань учнів. Така робота передбачає врахування загальнодидактичних принципів та принципів спеціаль