Виявлення особливостей наявних знань з природознавства в учнів допоміжної школи з урахуванням їх якісних характеристик. Визначення дидактичних умов забезпечення якості знань з природознавства в учнів допоміжної школи та апробація їх ефективності.
При низкой оригинальности работы "Дидактичні умови забезпечення якості знань з природознавства у розумово відсталих учнів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблема ж вивчення та формування окремих якостей знань в учнів з порушеннями розумового розвитку різною мірою досліджувалася О.М.Вержиховською, С.О.Дубовським, Л.І.Ісаєнко, Є.О.Ковальовою, Л.В.Румянцевою, В.М.Синьовим, А.В.Усвайською, О.П.Хохліною та ін. Однак, незважаючи на актуальність проблеми підвищення ефективності процесу навчання у допоміжній школі на основі формування в учнів якісних характеристик знань та проведені дослідження, вона залишається недостатньо вирішеною. У корекційній педагогіці не проводились дослідження, у яких би системно розвязувалась проблема формування в учнів допоміжної школи природничих знань адекватно до їх якісних показників, на основі використання можливостей спеціальної побудови усіх складових педагогічного процесу (змісту, методики, організаційних форм), з урахуванням суті показників знань та їх становлення, особливостей прояву у дітей. Реалізація в дослідженні ідеї формування у розумово відсталих школярів якостей знань має на меті розвязання не лише суто освітньої мети, а й забезпечення корекційно-розвивальної та практичної спрямованості процесу навчання, адже усвідомленість, системність знань розглядаються вже як певні показники інтелектуального розвитку дитини, умовою застосування знань на практиці. В основу таких умов покладається добір засобів педагогічного впливу (змісту, методики, організаційних форм навчання) з метою диференційованого та системного формування у школярів знань за їх якісними показниками (повнота, правильність, усвідомленість, системність, дієвість); визначення вимог до конструювання та використання цих засобів з урахуванням суті зазначених характеристик знань, змістових ліній їх формування, виявлених особливостей знань учнів.Дослідження проблеми забезпечення якості знань учнів як складової більш загальної психолого-педагогічної проблеми підвищення ефективності навчання передбачає передусім зясування суті самого поняття „навчання”, його цілей, завдань, компонентів. Методика полягала у використанні системи завдань, розвязання яких учнями уможливлювало виявлення у них знань за якісними характеристиками (повнотою, правильністю, усвідомленістю, системністю, дієвістю). В результаті аналізу праць Д.Н.Богоявленського, М.О.Данилова, С.О.Дубовського, М.І.Зарецького, Л.Я.Зоріної, Е.А.Красновського, І.Я.Лернера, М.І.Махмутова, І.Т.Огороднікова, О.Я.Савченко, М.М.Скаткіна, В.М.Синьова, О.П.Хохліної, ми дійшли висновку, що повнота знань - це відтворення обсягу матеріалу, визначеного навчальною програмою; правильність - відповідність відтворюваного тому змісту, що закладено в навчальну програму; усвідомленість - це розуміння матеріалу, виділення в ньому головного та його вербалізація у вигляді переказу чи пояснення; системність - наявність цілісного уявлення про обєкт вивчення, його розгляд як єдності взаємоповязаних елементів; дієвість - вміння застосувати набуті знання в іншій ситуації, на практиці. Були визначені рівні сформованості знань за кожним показником, які відповідали бальним оцінкам: І рівень - 10 балів, ІІ рівень - 20 балів, ІІІ рівень-30 балів, IV рівень - 40 балів. В результаті вивчення знань з природознавства у розумово відсталих учнів 6-9 класів в цілому, з урахуванням усіх показників їх сформованості, виявлено, що їх знання найбільшою мірою характеризуються II (середнім) рівнем (45%); трохи менше - ІІІ (достатнім) рівнем (38%); незначна кількість учнів (17%) мають знання І (початкового) рівня, а IV (високого) рівня знань розумово відсталі учні майже не досягають.Теоретико-експериментальне дослідження проблеми підвищення ефективності навчання природознавства в допоміжній школі, яке вирішувалось на основі визначення дидактичних умов забезпечення якості знань розумово відсталих учнів, дало змогу узагальнити такі його результати: 1. В свою чергу, якість знань проявляється в окремих властивостях, які розглядаються як якості або якісні характеристики (показники) знань, серед яких найважливішими є правильність, повнота, усвідомленість, системність, дієвість. Повнота знань - це відтворення обсягу матеріалу, визначеного навчальною програмою; їх правильність - це відповідність відтворюваного тому змісту, що закладено в навчальну програму; усвідомленість - це розуміння матеріалу, виділення в ньому головного і вербалізація у вигляді переказу чи пояснення; системність - наявність цілісного уявлення про обєкт вивчення, його розгляд як єдності взаємоповязаних елементів; дієвість - вміння застосувати набуті знання в іншій ситуації, на практиці. В основу визначення дидактичних умов покладається добір засобів педагогічного впливу (змісту, методики, організаційних форм навчання), його принципів з метою диференційованого та системного формування у школярів знань за їх якісними характеристиками; визначення вимог до конструювання та використання цих засобів з урахуванням суті основних якісних характеристик, змістових ліній їх формування, виявлених особливостей та рівнів знань учнів. Така робота передбачає врахування загальнодидактичних принципів та принципів спеціаль
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
