Дидактичні умови організації навчального діалогу в процесі вивчення суспільно-гуманітарних предметів у старшій школі - Автореферат

Одним із важливих шляхів вирішення названої проблеми виступає підвищення ефективності навчального діалогу старшокласників - тієї соціальної категорії та вікової групи, у якої внаслідок її психологічних та соціальних особливостей найактивніше виявляється потреба самоактуалізації, самоствердження, самореалізації шляхом субєкт-субєктних відносин, їх глибинності та творчої трансформації. навчальний діалог суспільний гуманітарний Вченими досліджувалася і композиційна побудова мови у діалозі. Протягом останніх років зявилося чимало досліджень, присвячених педагогічній майстерності вчителів і, зокрема, особливостям ведення ними навчального діалогу (О.С.Березюк, І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, О.В.Киричук, І.Ф.Кривонос, М.О.Лазарєв, С.О.Мусатов, О.Г.Самещенко, В.А.Семиченко, Т.І.Сущенко, Н.М.Тарасевич, Н.Є.Щуркова та ін.); питанням особистісно-орієнтованого, гуманістичного підходу до учнів та їхньої пізнавальної активності (І.Д. Аналіз існуючих наукових підходів до навчального діалогу в практичній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів дозволив виявити ряд суттєвих суперечностей між: соціальним замовленням щодо формування особистості, зорієнтованої на сталий розвиток і самовдосконалення, і стихійним характером застосування навчального діалогу, організація якого якнайкраще сприяє цьому формуванню; потребою учнів у самоствердженні і самовираженні та низьким рівнем навчальної активності; усвідомленням учителями необхідності підвищення ефективності навчального діалогу і невизначеністю дидактичних умов його реалізації. Таким чином, важливого значення набуває розвязання проблеми підвищення ефективності навчального діалогу, створення відповідних дидактичних умов для розкриття особистісного потенціалу учня і вчителя у навчальному діалозі.У першому розділі “Теоретичні основи організації навчального діалогу в старшій школі” викладено результати аналізу та узагальнення відповідних філософських, психологічних, дидактичних досліджень навчального діалогу та результати дослідження організації навчального діалогу у масовій практиці. На залежність результативності шкільного навчання від мистецтва ведення вчителем відкритого щирого діалогу з учнями вказували у своїх працях А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, К.Д Ушинський та інші видатні педагоги. Аналіз навчального діалогу як дидактичної категорії сприяв узагальненню і накресленню основних напрямів творчого використання відомих підходів у визначенні основних функцій, уточненні та обґрунтуванні базових характеристик навчального діалогу, створенні узагальненої теоретичної схеми навчального діалогу, зясуванні особливостей організації в старших класах загальноосвітніх шкіл. У ході констатувального етапу експерименту відповідно до поставлених завдань зясоване загальне позитивне ставлення вчителів суспільно-гуманітарних предметів і учнів до ведення навчального діалогу в школі, виявлені особливості реалізації навчального діалогу в загальноосвітній школі, визначено рівні якості застосування навчального діалогу в масовій практиці. Соціально-психологічний рівень організації навчального діалогу включає створення такого позитивного психологічного мікроклімату в класному колективі, в якому субєкти навчання, вчителі та учні мали б змогу діалогічно взаємодіяти і вдосконалювати вміння і навички розуміння себе, іншого, світу в цілому, а відповідно, і здатність соціалізувати себе.Аналіз існуючих наукових підходів до навчального діалогу дав можливість зясувати, що діалогічна сутність людини сьогодні є основою її якісної життєдіяльності і конкурентноздатності, дозволяє сприймати світ як динамічні взаємозалежності і взаємовплив предметів та явищ, постійно аналізувати зміст і характер власної діяльності й інших людей. Ідея застосування навчального діалогу розробляється вченими в контексті різних дидактичних категорій. Навчальним діалогом визначено процес пізнання та руху до нового у формі мови через створення спільного когнітивного поля в безпосередній чи опосередкованій взаємодії субєктів навчального процесу. Створено узагальнену схему навчального діалогу, де справжній навчальний діалог є складним переплетінням його комунікативного і дидактичного видів. Запропонована на підставі концептуально-дидактичної моделі методика дослідно-експериментальної організації навчального діалогу здійснювалася за такими основними етапами: підготовчий (організаційна, мотиваційна, інформаційна діяльність з підготовки вчителів до ведення навчального діалогу зі старшокласниками), змістово-діяльнісний етап самореалізації вчителя і учнів у діалозі (дидактичний аспект) та інтеграційно-творчий (співтворчість вчителів і учнів у діалогічному навчанні).Вплив діалогічності навчального змісту на формування творчого мислення учнів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наукових праць / Редколегія: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. Застосування вправ тренінгу навчального діалогу в шкільному курсі “Економічної і соціальної географії України” // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник н

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Аналіз існуючих наукових підходів до навчального діалогу дав можливість зясувати, що діалогічна сутність людини сьогодні є основою її якісної життєдіяльності і конкурентноздатності, дозволяє сприймати світ як динамічні взаємозалежності і взаємовплив предметів та явищ, постійно аналізувати зміст і характер власної діяльності й інших людей. Ідея застосування навчального діалогу розробляється вченими в контексті різних дидактичних категорій. Впровадженням комплексу дидактичних умов здійснено цілісний підхід до організації навчального діалогу.

Навчальним діалогом визначено процес пізнання та руху до нового у формі мови через створення спільного когнітивного поля в безпосередній чи опосередкованій взаємодії субєктів навчального процесу. Функціями навчального діалогу є: інформаційна, інтерактивна, перцептивно-афективна, афективно-експресивна, когнітивна, пристосування до співрозмовника, естетична. Створено узагальнену схему навчального діалогу, де справжній навчальний діалог є складним переплетінням його комунікативного і дидактичного видів.

2. Перевірка наявного стану ведення навчального діалогу в загальноосвітніх навчальних закладах виявила відсутність інтенсивного, системного й цілеспрямованого підходу до його організації. У звязку з цим були виділені й обґрунтовані компоненти якості застосування навчального діалогу та їхні показники. Це дозволило визначити такі рівні якості навчального діалогу: інформаційно-комунікативний, комунікативно-проблемний і продуктивно-творчий. Встановлено також, що підвищення частоти та ефективності організації навчального діалогу, тобто його інтенсифікація, відбувається від інформаційно-комунікативного до продуктивно-творчого рівня.

3. Створена та науково обґрунтована концептуально-дидактична модель дозволила узагальнити і систематизувати провідні концептуально-дидактичні положення організації навчального діалогу на всіх рівнях: від дидактичного і методичного до світоглядно-філософського і соціально-психологічного; встановити специфіку і взаємозвязок з основними функціями; зясувати місце основних дидактичних умов в ефективному застосуванні навчального діалогу.

Запропонована на підставі концептуально-дидактичної моделі методика дослідно-експериментальної організації навчального діалогу здійснювалася за такими основними етапами: підготовчий (організаційна, мотиваційна, інформаційна діяльність з підготовки вчителів до ведення навчального діалогу зі старшокласниками), змістово-діяльнісний етап самореалізації вчителя і учнів у діалозі (дидактичний аспект) та інтеграційно-творчий (співтворчість вчителів і учнів у діалогічному навчанні).

4. Ефективність висунутих у гіпотезі дидактичних умов організації навчального діалогу (створення загальної позитивної мотивації до проведення діалогічного навчання; переосмислення та збагачення діалогічності змісту навчальних предметів; розробка і впровадження програми внутрішньошкільної теоретико-методичної підготовки вчителів до організації навчального діалогу; забезпечення взаємодії субєктів навчального процесу через застосування діалогічних форм та методів навчання) підтверджена позитивною динамікою зміни показників діалогічності старшокласників, підвищенням рівня якості застосування навчального діалогу, зростанням рівня навчальних досягнень учнів у процесі та наприкінці здійснення формувального етапу дослідження..

5. Запропоновані методичні рекомендації та дидактичні матеріали (програма спецкурсу для вчителів, тренінги з розвитку вмінь навчального діалогу для учнів, тренінги та тренінгові вправи, тематика евристичних бесід, дискусії, інтегровані уроки з суспільно-гуманітарних предметів тощо) сприятимуть не лише підвищенню ефективності організації навчального діалогу в процесі вивчення суспільно-гуманітарних предметів, сприятимуть їх використанню у процесі вивчення інших предметів.

Здійснені теоретичні та емпіричні дослідження не вичерпують усіх аспектів розвязання проблеми ефективної реалізації навчального діалогу.

До перспективних напрямів подальших наукових пошуків відносимо вдосконалення дидактичного забезпечення суспільно-гуманітарних предметів (створення міні-підручників, варіантів програм та конспектів інтегрованих уроків, тренінгів, тематики дискусій, диспутів тощо); організацію тісної взаємодії педагогічної, психологічної і соціальної служб; введення до навчальних планів у зміст інваріантної та варіативної складових спеціальних курсів, орієнтованих на розвиток діалогічних якостей старшокласників; створення загального діалогічного освітнього простору, орієнтованого на розвиток гармонійної творчої особистості, здатної, не порушуючи закономірностей взаємозалежності і взаємовпливу процесів і явищ, адекватно і діалогічно діяти в динамічному суспільстві.