Дидактичні основи оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів з трудового навчання - Автореферат

Адже школа на рубежі століть повинна не тільки дати учням певний обсяг знань і умінь, а й сформувати особистість, здатну творчо мислити, приймати самостійні рішення, виробити власну життєву позицію, світогляд, ставлення до себе та інших, вміння пристосовуватися до умов життя. Від якості перевірки і оцінювання знань учнів залежить їх навчальна дисципліна, ставлення до навчання, домашньої, класної та позакласної роботи, формування інтересу до предмета, а також таких якостей особистості учня, як самостійність, ініціативність, працелюбність та ін. Завдяки впровадженню в освітній процес компютерної техніки, розробці та застосуванню інформаційно-комунікативних технологій навчання в дослідженні проблеми контролю зявилися нові аспекти, зокрема, приділяється багато уваги вивченню питань компютеризації контролю навчальних досягнень учнів, його максимальній обєктивності та надійності; розробляються рейтингові й тестові методики контролю результатів навчання; уточнюються критерії їх оцінки, якісні та кількісні характеристики (І. Отже оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання, визначення обєктивних, конкретизованих згідно вимог особистісно орієнтованого навчання критеріїв оцінювання та протиріччя які внаслідок цього виникли і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Дидактичні основи оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів з трудового навчання”. На нашу думку, це дасть можливість: обєктивно оцінювати результати навчання; здійснювати цілезорієнтованість вчителя та учнів на досягнення поставленої мети; підвищити відповідальність учнів за результати власної навчальної діяльності; сприяти зростанню пізнавальної активності учнів шляхом впливу сформованого освітнього середовища; посилити мотивацію учнів до вивчення предмету трудового навчання.Встановлено, що контроль навчальних досягнень учнів виконує такі основні функції: контролююча - визначення рівня досягнень окремого учня або групи учнів, виявлення рівня їх готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати і викладати навчальний матеріал; навчальна - організація оцінювання навчальних досягнень учня, що сприяє повторенню навчального матеріалу, його уточненню і систематизації, а також вдосконалення підготовки учня; діагностико-коригуюча - зясування причини труднощів, які виникають в учня під час навчання, виявлення прогалин у його знаннях і вміннях та коригування його діяльності, спрямоване на усунення недоліків; стимулюючо-мотиваційна - організація оцінювання навчальних досягнень учнів, що стимулює бажання поліпшити їх результати, розвиває відповідальність та сприяє змагальності учнів, формує позитивні мотиви навчання; виховна - формування вміння відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, розвивати якості особистостей, що сприяють підвищенню ефективності навчання: працелюбність, активність, акуратність, уважність, наполегливість та ін. У другому розділі “Критерії оцінювання навчальних досягнень за еталонними діяльнісно-особистісними ознаками” - розкрито сутність обєктивізації контролю та поняття еталонних вимірників якості знань учнів, зясовано вимоги, що ставляться до них, розроблено цільову програму залежно від різних видів контролю, обґрунтовано та апробовано технологію використання еталонних вимірників якості знань для здійснення обєктивного, цілеспрямованого та систематичного контролю навчальних досягнень учнів у процесі трудового навчання. Так, за параметром усвідомленості, виділяють такі рівні засвоєння навчального матеріалу: учень засвоїв пізнавальну задачу настільки, що це дозволяє йому сформулювати і передати основний зміст її розвязку одноактною дією, а саме за допомогою одного судження, таке засвоєння ми називаємо розумінням головного (РГ); учень не тільки розуміє основний зміст пізнавальної задачі, але й може продуктивно і активно відтворювати усі її елементи у будь-якій структурі викладу, тобто повністю володіє знаннями (ПВЗ), що складають зміст цієї задачі; учень так володіє знаннями, що може вільно включати головну ланку пізнавальної задачі в нові інформаційні звязки, раціонально, творчо використовувати їх для самостійного розвязання нових пізнавальних задач, інакше кажучи, уміє застосовувати знання (УЗЗ). За параметром пристрасності, виділяють такі рівні засвоєння навчального матеріалу: - учень відтворює основні дії пізнавальної задачі як просте наслідування (НС), що відповідає нижчому рівню засвоєння знань; учень повністю свідомо володіє знаннями (ПВЗ) в межах конкретної пізнавальної задачі, - оптимальний рівень; учень включає зміст пізнавальної задачі в свою життєдіяльність як особисті переконання (П), що відповідає вищому еталону пізнавальної задачі. За параметром стереотипності, виділяють такі рівні засвоєння навчального матеріалу: учень може відтворити зміст пізнавальної задачі в обємі і структурі її засвоєння як механічно завчені знання (ЗЗ), що відповідає першому або нижчому еталону; учень повністю осмислено володіє знаннями (ПВЗ) в межа

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ