Дидактичні основи оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів з трудового навчання - Автореферат

Адже школа на рубежі століть повинна не тільки дати учням певний обсяг знань і умінь, а й сформувати особистість, здатну творчо мислити, приймати самостійні рішення, виробити власну життєву позицію, світогляд, ставлення до себе та інших, вміння пристосовуватися до умов життя. Від якості перевірки і оцінювання знань учнів залежить їх навчальна дисципліна, ставлення до навчання, домашньої, класної та позакласної роботи, формування інтересу до предмета, а також таких якостей особистості учня, як самостійність, ініціативність, працелюбність та ін. Завдяки впровадженню в освітній процес компютерної техніки, розробці та застосуванню інформаційно-комунікативних технологій навчання в дослідженні проблеми контролю зявилися нові аспекти, зокрема, приділяється багато уваги вивченню питань компютеризації контролю навчальних досягнень учнів, його максимальній обєктивності та надійності; розробляються рейтингові й тестові методики контролю результатів навчання; уточнюються критерії їх оцінки, якісні та кількісні характеристики (І.Булах, Ю. Отже оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання, визначення обєктивних, конкретизованих згідно вимог особистісно орієнтованого навчання критеріїв оцінювання та протиріччя які внаслідок цього виникли і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Дидактичні основи оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів з трудового навчання”. На нашу думку, це дасть можливість: обєктивно оцінювати результати навчання; здійснювати цілезорієнтованість вчителя та учнів на досягнення поставленої мети; підвищити відповідальність учнів за результати власної навчальної діяльності; сприяти зростанню пізнавальної активності учнів шляхом впливу сформованого освітнього середовища; посилити мотивацію учнів до вивчення предмету трудового навчання.У першому розділі - “Теоретичні засади контролю якості знань учнів” - здійснено аналіз проблеми оцінювання навчальних досягнень учнів на основі вивчення літературних джерел, зясовано особливості реалізації контролю результатів навчання учнів трудовому навчанню в основній школі в умовах особистісно орієнтованого спрямування освітнього процесу, визначено психолого-педагогічні основи здійснення контролю, сформульовано вимоги до його реалізації в нових умовах. Встановлено, що контроль навчальних досягнень учнів виконує такі основні функції: контролююча - визначення рівня досягнень окремого учня або групи учнів, виявлення рівня їх готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати і викладати навчальний матеріал; навчальна - організація оцінювання навчальних досягнень учня, що сприяє повторенню навчального матеріалу, його уточненню і систематизації, а також вдосконалення підготовки учня; діагностико-коригуюча - зясування причини труднощів, які виникають в учня під час навчання, виявлення прогалин у його знаннях і вміннях та коригування його діяльності, спрямоване на усунення недоліків; стимулюючо-мотиваційна - організація оцінювання навчальних досягнень учнів, що стимулює бажання поліпшити їх результати, розвиває відповідальність та сприяє змагальності учнів, формує позитивні мотиви навчання; виховна - формування вміння відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, розвивати якості особистостей, що сприяють підвищенню ефективності навчання: працелюбність, активність, акуратність, уважність, наполегливість та ін. Так, за параметром усвідомленості, виділяють такі рівні засвоєння навчального матеріалу: учень засвоїв пізнавальну задачу настільки, що це дозволяє йому сформулювати і передати основний зміст її розвязку одноактною дією, а саме за допомогою одного судження, таке засвоєння ми називаємо розумінням головного (РГ); учень не тільки розуміє основний зміст пізнавальної задачі, але й може продуктивно і активно відтворювати усі її елементи у будь-якій структурі викладу, тобто повністю володіє знаннями (ПВЗ), що складають зміст цієї задачі; учень так володіє знаннями, що може вільно включати головну ланку пізнавальної задачі в нові інформаційні звязки, раціонально, творчо використовувати їх для самостійного розвязання нових пізнавальних задач, інакше кажучи, уміє застосовувати знання (УЗЗ). За параметром пристрасності, виділяють такі рівні засвоєння навчального матеріалу: - учень відтворює основні дії пізнавальної задачі як просте наслідування (НС), що відповідає нижчому рівню засвоєння знань; учень повністю свідомо володіє знаннями (ПВЗ) в межах конкретної пізнавальної задачі, - оптимальний рівень; учень включає зміст пізнавальної задачі в свою життєдіяльність як особисті переконання (П), що відповідає вищому еталону пізнавальної задачі. За параметром стереотипності, виділяють такі рівні засвоєння навчального матеріалу: учень може відтворити зміст пізнавальної задачі в обємі і структурі її засвоєння як механічно завчені знання (ЗЗ), що відповідає першому або нижчому еталону; учень повністю осмислено володіє знаннями (ПВЗ) в межах конкретної пізнавальної задачі - другий (оптимал

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ