Дезадаптація безробітних з особистісними, соматоформними і сексуальними розладами та її психокорекція - Автореферат

Психотравма і психічне перенапруження, повязані з неможливістю влаштуватися на роботу, з одного боку, призводять до психологічної та соціально-психологічної, у тому числі мікросоціальної дезадаптації безробітних (А.В.Гичев, 1997; О.С.Чабан, 2003), з другого - нерідко зумовлюють розвиток у них соматоформних розладів, специфічних розладів особистості (Т.Е.Gift, J.S.Strauss, Y.Yound, 1985) і порушення сексуального здоровя, які у свою чергу посилюють дезадаптацію (В.В.Кришталь, 1988; В.Л.Зелонджев, 1988; В.З.Кузьменко, 1988; В.В.Кришталь, Б.Л.Гульман, 1997; А.Ю.Шпікалов, 2001; Н.Г.Пшук, 2007). У них розглядаються психічне здоровя безробітних, структура пограничних психічних розладів у безробітних мегаполісу, а в окремих працях - і деякі аспекти порушення їхньої адаптації, переважно в соціумі (С.Т.Агарков, 1987; Н.К.Агішева, А.К.Агішева, 1997; Б.В.Михайлов, 2003). Водночас невротичні реакції на безробіття в осіб із соматоформними розладами та специфічними розладами особистості та їхній психічний стан за неможливості влаштуватися на роботу дуже мало вивчено, так само як і дезадаптація цих осіб у сімї. Практично не досліджено й стан сексуального здоровя безробітних, порушення якого сприяє міжособистісній дезадаптації та підриває міцність шлюбу. Дисертацію виконано згідно з планом наукових досліджень Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за темою: "Дослідити вплив макро-і мікросоціальних чинників на розвиток та перебіг невротичних, повязаних зі стресом розладів коморбідних з артеріальною гіпертензією (психосоматичний аспект)" (№ державної реєстрації 0104U000906).Серед обстежених було виділено дві групи: до першої увійшли 150 осіб із соматоформними розладами, F45 (67 чоловіків та 83 жінки), до другої - 50 людей із специфічними розладами особистості, F62.0 (33 чоловіки і 17 жінок). У першій групі виділено дві підгрупи: 1-шу склали 84 особи (32 чоловіки та 52 жінки) із соматизованим розладом, F45.0; 2-гу - 66 осіб (35 чоловіків і 31 жінка ) з іпохондричним розладом, F45.2. Як контрольна група було обстежено 30 безробітних відповідного віку (15 чоловіків і 15 жінок), у яких не було виявлено якихось психічних відхилень або сексуальних розладів. Водночас у всіх обстежених було виявлено ті або інші порушення психічного статусу: в першій групі в чоловіків частіше іпохондричний, у жінок - соматизований розлад; у другій групі у чоловіків найпоширенішим був емоційно нестійкий, у жінок - демонстративний розлад особистості, на другому місці за частотою й у тих та інших - дисоціальний розлад. Вивчення стану сексуального здоровя пацієнтів за його інтегральними критеріями дало змогу визначити, що в більшості з них був порушений психосексуальний розвиток, причому в жінок і в чоловіків із іпохондричним розладом, а також у жінок із розладом особистості (65±12%) позначалася його ретардація, але більш ніж у 1/3 чоловіків - передчасний розвиток.У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й дано практичне вирішення завдання медико-психологічної та соціальної реабілітації безробітних чоловіків і жінок із соматоформними розладами та специфічними розладами особистості. Завдання по-новому вирішено з позицій системного підходу до дослідження причин, механізмів розвитку та форм дезадаптації безробітних на різних рівнях функціонування. У решти мають місце специфічні розлади особистості: емоційно нестійкий (частіше в чоловіків), демонстративний (переважно у жінок), дисоціальний та шизоїдний. У всіх пацієнтів із соматоформними розладами існують явно виражені акцентуації характеру: за соматизованого розладу в чоловіків найчастіше педантичного (53±9%), у жінок - демонстративного (48±7%), а за іпохондричного розладу - у тих та інших тривожного типу (відповідно 48±9 та 68±8%). Перший (35±3%) характеризується підвищенням на шкалах депресії, психастенії, соціальної інтроверсії та зниженням на шкалі гіпоманії; другий (27±3%) - підвищенням на шкалах істерії, психопатії, гіпоманії та зниженням - мужньості-жіночності та соціальної інтроверсії; третій (40±3%) позначається підвищенням на шкалах невротичної тріади (іпохондрії, депресії, істерії) та шкалах ригідності, соціальної інтроверсії та зниженням на шкалі психопатії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й дано практичне вирішення завдання медико-психологічної та соціальної реабілітації безробітних чоловіків і жінок із соматоформними розладами та специфічними розладами особистості. Завдання по-новому вирішено з позицій системного підходу до дослідження причин, механізмів розвитку та форм дезадаптації безробітних на різних рівнях функціонування.

Серед обстежених безробітних 75±3% хворіють на соматоформні розлади - соматизовані 53±3 та іпохондричні 47±3%. У решти мають місце специфічні розлади особистості: емоційно нестійкий (частіше в чоловіків), демонстративний (переважно у жінок), дисоціальний та шизоїдний.

У всіх пацієнтів із соматоформними розладами існують явно виражені акцентуації характеру: за соматизованого розладу в чоловіків найчастіше педантичного (53±9%), у жінок - демонстративного (48±7%), а за іпохондричного розладу - у тих та інших тривожного типу (відповідно 48±9 та 68±8%).

Існують три варіанти усередненого профілю особистості обстежених безробітних. Перший (35±3%) характеризується підвищенням на шкалах депресії, психастенії, соціальної інтроверсії та зниженням на шкалі гіпоманії; другий (27±3%) - підвищенням на шкалах істерії, психопатії, гіпоманії та зниженням - мужньості-жіночності та соціальної інтроверсії; третій (40±3%) позначається підвищенням на шкалах невротичної тріади (іпохондрії, депресії, істерії) та шкалах ригідності, соціальної інтроверсії та зниженням на шкалі психопатії.

Виявлені відмінності особистості сприяють мікросоціальній та соціальній дезадаптації безробітних.

У всіх безробітних чоловіків і жінок спостерігаються порушення сексуального здоровя, які відповідно до їх причин та механізмів розвитку можуть бути класифіковані так: І. Соматоформний варіант сексуальної дисфункції та сексуальної дезадаптації (75±3%).

І.1. Комунікативна форма (53±3%).

І.2. Дезактуалізаційна форма (34±3%).

І.3. Аверсійна форма (13±3%).

ІІ. Соціокультурний варіант сексуальної дезадаптації (19±3%).

ІІ.1. Статеворольова форма (49±7%).

ІІ.2. Сексуально-еротична форма (51±7%).

ІІІ. Конституціональний варіант сексуальної дезадаптації (6±3%).

Серед родин безробітних переважають нефункціональні - 65±9% за соматоформних розладів та 54±10% - за специфічних розладів особистості, що підтверджує типологія шлюбу обстежених, серед яких відповідно 61±5 та 62±7% належать до антагоністичного типу шлюбу. Решта родин є умовно функціональними і являють собою негативно доповнюючі, в поодиноких випадках - псевдопозитивно доповнюючі, псевдосимбіотичні або псевдосинергічні шлюби.

Більшість обстежених безробітних - особи молодого віку (від 21 до 40 років) із середньою освітою, мають дітей і мешкають самостійно у власному житлі. Їхній трудовий стаж до втрати роботи становив найчастіше від 1 до 19 років, вони займалися в більшості випадків фізичною працею і за посадою були виконавцями. Переважна більшість обстежених живуть на утриманні у рідних та близьких (54±3%) або на допомогу у звязку з безробіттям (30±3%), решта 16±3% - на випадкові заробітки або власні збереження.

Застосована для безробітних психотерапія має являти собою систему, спрямовану на корекцію особистісних та соматоформних розладів міжособистісної, сексуальної, мікросоціальної та соціальної дезадаптації. При цьому мають застосовуватися адекватні до наявних порушень методи й форми з широкого арсеналу сучасної психотерапії: раціональна в індивідуальній та парній формі, групова, персоналістична, когнітивна, бібліотерапія, трансактний аналіз, рольові ігри, комунікаційний, рольовий психосексуальний, сексуально-еротичний тренінг.

Проведення розробленої нами системи психокорекції дає змогу здобути досить високий та стійкий терапевтичний ефект, що складає 89±3% за соматоформних розладів, 80±6% - за специфічних розладів особистості, відновити сексуальне здоровя у 82±3% й досягнути постійної успішної праці у 92±3% пацієнтів.

Мартиненко Н.В. Втрата роботи як патогенний фактор впливу на психічне здоровя людини: стан та напрямки досліджень (аналітичний огляд літератури) // Архів психіатрії. - 2005. - Т.11, №4. - С.33-40.

Мартыненко Н.В. Сексуальное здоровье безработных с соматоформными и личностными расстройствами // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т.15, вип.2 (51). - С.76-77.

Мартыненко Н.В. Причины и механизмы невротических и соматоформных расстройств у безработных // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т.15, вип.1 (50). - С.205-206.

Мартыненко Н.В. Особенности полоролевого поведения безработных мужчин // Архів психіатрії. - 2007. - Т.13, №1-2 (48-49). - С.93-95.

Мартыненко Н.В. Полоролевое поведение безработных женщин // Архів психіатрії. - 2007. - Т.13, № 3-4 (50-51). - С.94-97.

Мартыненко Н.В. Типология супружества безработных с соматоформными и личностными расстройствами // Таврический журнал психиатрии. - 2007. - Т.11, №3 (40). - С.40-43.

Мартыненко Н.В. Система психотерапевтической коррекции дезадаптации безработных мужчин и женщин с соматоформными, личностными и сексуальными расстройствами // Медицинская психология. - 2007. - Т.2, №3. - С.37-40.