Аналіз різних аспектів визначення поняття "насилля", що здійснюється у предметному полі соціальної філософії. Використання субстанційного підходу для трактування поняття "насилля". Визначення основного змісту та атрибутів насилля як соціального феномену.
При низкой оригинальности работы "Деякі зауваження до визначення поняття "насилля": соціально-філософський аспект", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вказано на «пастки», в які можуть заходити дискусії стосовно визначення поняття «насилля»: пастки іншого тлумачення, скандалізації, інфляції, моралізування, нормалізування, біофобії, надособистісного, редукційна пастка. Спроба здійснення системного підходу до визначення поняття «насилля» здійснено у колективних монографіях «Насилля: тенденції, структури, проблеми аналізу» (за ред. Метою статті є аналіз розроблених у сучасній соціальній філософії підходів до визначення поняття «насилля», застосовуючи субстанційний підхід визначити основний зміст та атрибути насилля як соціального феномену. насилля соціальний філософія субстанційний Утім висхідним моментом для кожної наукової розвідки цього спрямування є визначення поняття «насилля», про що свідчить значна кількість теорій щодо його тлумачення і розуміння, при чому низка соціально-філософських, антропологічних та психологічних теорій саме насиллю надають вирішальну роль в історичних процесах. Хейген вказують на такі «пастки», в які можуть заходити дискусії стосовно визначення поняття «насилля»: відбувається зайве індивідуалізування, патологізування та біологізування, залишаючи поза увагою комплексні соціальні звязки (пастка іншого тлумачення); воно окреслюється за допомогою сенсаційного лексикону за темою насилля, що розповсюджується у засобах масової інформації (пастка скандалізації); також насилля відчувається скрізь у буденності (пастка інфляції); утверджуються дискурси стурбованості за схемами «злочинець - жертва», «добрий - злий» (пастка моралізування); насилля, яке вчиняється деякими групами тлумачиться як нормальний та природний розвиток (пастка нормалізування); пропонується надзвичайно спрощене пояснення комплексного насилля (редукційна пастка) [15, с.
Список литературы
1. Геополітичний словник: навч. посіб. / [кол. авт.: Саух П. Ю., Бутковська Н. Ю., Герасимчук А. А. та ін.]; за заг. ред. проф. П. Ю. Сауха. К.: «МП Леся», 2010. 327 с.
2. Денисов В. В. Социология насилия: критика современных буржуазных концепций / В. В. Денисов. М.: Политиздат, 1975. 214 с.
3. Денисов В. В. Философия насилия / В. В. Денисов // Философия и общество. 2008. №1. С. 39-56.
4. Красиков В. И. Насилие в эволюции, истории и современном обществе. Очерки / В. И. Красиков. М.: Водолей, 2010. 198 с.
5. Нестеренко В. Насильство В. Нестеренко // Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. Г С. Сковороди; редкол.: В. І. Шинкарук (голова). К.: Абрис, 2002. С. 408. (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень).
6. Остроухов В. Насилля як предмет філософських рефлексій / Володимир Остроухов. К.: Український Центр духовної культури, 2000. 92 с.
7. Плимак Е. Насилие / Е. Плимак // Философская энциклопедия / Гл. ред. Ф. В. Константинов. М.: Советская энциклопедия, 1964. Т.3. Коммунизм - Наука. 1964. С.551-555.
8. Слюсар В. Особливості використання субстанційного підходу в наукових дослідженнях / Вадим Слюсар // Українська полоністика.
9. 2014. Вип.11. С. 186-193.
10. Слюсар В. М. Поняття «агресія» у предметному полі соціальної філософії в контексті дослідження проблем насилля / Слюсар В. М. // Наукові записки Київського університету туризму, економіки і права. Серія: філософські науки / Гол. ред. В. С. Пазенок.
11. К.: КУТЕП, 2014. Вип.18. С. 68-79.
12. Степанянц М. Т. Насилие // Новая философская энциклопедия: В 4 т. / Ин-т философии РАН, Нац. общ.-научн. фонд; Научно-ред. совет: предс. В. С. Степин, заместители предс. А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, уч. секр. А. П. Огурцов. М.: Мысль, 2010. Т. ІІІ. 2010. С. 14-16.
13. Тоффлер Э. Метаморфозы власти / Э. Тоффлер. М.: ООО «Издательство ACT», 2003. 669 с.
14. Філософський словник / За ред. В. І. Шинкарука. [2 вид., переробл. і допов.]. К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. 800 с.
15. Шморгун А. А. Соотношение сущности и явления в домарксисткой социологии / А. А. Шморгун, И. В. Бойченко. // Сущность и явление / В. В. Кизима [и др.]; АН УССР. Кафедра философии. К.: Наукова думка, 1987. С. 138-150. (Материалистическая диалектика).
16. Christ M. Gewalt - Begriffe und Forschungsprogramme / Michaela Christ, Christian Gudehus // Gewalt. Ein interdisziplinares Handbuch / Christian Gudehus, Michaela Christ (Hrsg.). Stuttgart, Weimar: Verlag J. B. Metzler, 2013. S. 1-16.
17. Hagan J. Gewalt. Zu den Schwierigkeiten einer systematischen internationalen Bestandsaufnahme / Wilhelm Heitmeyer, John Hagan // Hagan J. Internationales Handbuch der Gewaltforschung / Wilhelm Heitmeyer, John Hagan (Hrsg.). Wiesbaden: Westdeutscher Verlag, 2002. 1587 s.
18. Hofmeister H. Der Wille zum Krieg oder Die Ohnmacht der Politik. Ein philosophisch-politischer Traktat / H. Hofmeister. Gottingen: Vandenhoeck und Ruprecht, 2001. 160 s.
19. Wahl K. Aggression und Gewalt ein biologischer, psychologischer und sozialwissenschaftlicher Uberblick / Klaus Wahl. Heidelberg: Spektrum Akademischer Verlag, 2009. 201 s.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
