Дослідження проблеми міжнародної правосуб"єктності сторін, що виникла внаслідок розширення кола суб"єктів, які мають право на укладення міжнародних договорів. Міжнародно-правова договірна правосуб"єктність націй і народів, що борються за самовизначення.
При низкой оригинальности работы "Деякі проблеми правосуб"єктності сторін у праві міжнародних договорів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Досліджується проблема міжнародної правосубєктності сторін, що виникла внаслідок розширення кола субєктів, які мають право на укладення міжнародних договорів.На наш погляд, економічна міць ТНК, їх вплив на світову політику визначили появу концепцій про визнання за ТНК міжнародної правосубєктності, про необхідність формування міжнародного права корпорацій. Міжнародне право покликане виробляти норми, які зобовязували б держави регулювати діяльність ТНК. На сучасному етапі розвитку міжнародних відносин функція створення норм у міжнародному праві як така не є необхідною для фізичних осіб, оскільки у міжнародних відносинах беруть участь держави, які і укладають від імені народу відповідні міжнародні договори. Проте саме на підставі відсутності нормотворчої функції не можна заперечувати факт обмеженої правосубєктності фізичної особи, яка є очевидною, і якщо вважати, що субєкт міжнародного права - це особа, на яку поширюється дія міжнародно-правових норм, то індивід, безумовно, є субєктом міжнародного права.
Вывод
На наш погляд, економічна міць ТНК, їх вплив на світову політику визначили появу концепцій про визнання за ТНК міжнародної правосубєктності, про необхідність формування міжнародного права корпорацій. Але ці концепції не стали основними в питаннях регулювання і контролю за діяльністю ТНК. Також нині правове регулювання діяльності ТНК зводиться до двосторонніх інвестиційних угод, які збільшують економічну нерівність держав, що розвиваються. Належне правове регулювання ТНК може бути здійснено тільки на основі взаємного узгодження національних і міжнародних правопорядків на внутрішньодержавному, регіональному та універсальному рівнях.
Незважаючи на глобальну діяльність ТНК, центр прийняття рішення залишається національним. Отже, діяльність ТНК має регулюватися через державу. Міжнародне право покликане виробляти норми, які зобов’язували б держави регулювати діяльність ТНК.
На сучасному етапі розвитку міжнародних відносин функція створення норм у міжнародному праві як така не є необхідною для фізичних осіб, оскільки у міжнародних відносинах беруть участь держави, які і укладають від імені народу відповідні міжнародні договори. Проте саме на підставі відсутності нормотворчої функції не можна заперечувати факт обмеженої правосубєктності фізичної особи, яка є очевидною, і якщо вважати, що суб’єкт міжнародного права - це особа, на яку поширюється дія міжнародно-правових норм, то індивід, безумовно, є субєктом міжнародного права. Існує велика кількість міжнародно-правових норм, якими напряму можуть користуватися фізичні особи (Пакт про громадянські і цивільні права 1966 р., Конвенція про права дитини 1989 р. тощо). Однак поняття і категорії міжнародного права не завжди ідентичні поняттям внутрішньодержавного права. I якщо ми вважаємо, що суб’єкт міжнародного права володіє не тільки правами і обов’язками, що походять із міжнародно-правових норм, але і є колективним утворенням і бере пряму участь у створенні норм міжнародного права, то індивіда до субєктів міжнародного права відносити не можна.
Таким чином, проблема субєктів у праві міжнародних договорів видається найбільшою за обсягом і такою, що досить важко вирішується.
Список литературы
1. Анцелевич Г.О. Міжнародне право: Підручник для вузів / Г.О. Анцелевич, О.О. Покрещук. Київ: Алерта,: Пектораль, 2003. 409 с.
2. Віденська Конвенція про право міжнародних договорів [Електронний ресурс]. Режим доступу: Ы1р:/^ЕАГСЕ ligazakon.ua.
3. Динь Н.К. Международное публичное право / Н.К. Динь. Т 1. К., 2000. С. 65-66.
4. Капустин А.Я. Международные организации в глобализирующемся мире: [Монография] / А.Я. Капустин. М.: РУДН, 2010. 234 с.
5. Левин Д.Б. Актуальные проблемы теории международного права / Д.Б. Левин. М.: Наука, 1974. 346 с.
6. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании / Т.Н. Нешатаева. М.: 1998. С. 218-219.
7. Солнцев А.М., Клюня А.Ю., Якушев Ю.В. Ответственность международных организаций / А.М. Солнцев, А.Ю. Клюня, Ю.В. Якушев // Право международных организаций: [учебник] / Под ред. И.П. Блищенко, А.Х. Абашидзе. М.: РУДН, 2013. С. 157-175.
8. Фердросс А. Международное право / Фердросс А.; Под ред. Тункин ГИ. (предисл.); Пер. с нем: Кублицкий Ф.А., Нарышкина РЛ. М.: Иностр. лит., 1959. 652 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
