Особливості законодавчого регулювання інституту кримінального проступку в Україні. Ресоціалізація - процес впливу на особистість злочинця та криміногенні умови з метою забезпечення їх нейтралізації та відмови від протиправної діяльності з його боку.
При низкой оригинальности работы "Деякі питання вдосконалення кримінального законодавства у зв’язку з реформуванням кримінального судочинства в Україні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Нині науковий інтерес викликає набуття чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України), положення якого стосуються не лише реформування діяльності субєктів кримінального судочинства, але й впливають на формування, функціонування та розвиток різних інститутів українського законодавства, у тому числі кримінально-правового. Історії розвитку українського законодавства (або законодавства, що діяло на території теперішньої України) був відомий досвід регулювання суспільних відносин кримінально-правовою категорією «кримінальний проступок». У національному законодавстві планом заходів щодо реалізації Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 1153-р, було передбачено розробити протягом шести місяців після прийняття нового КПК України проект Кодексу України про кримінальні проступки, який передбачатиме розмежування правопорушень залежно від ступеня їх суспільної небезпеки, обмеження сфери застосування покарань, повязаних із позбавленням волі. При цьому характерними ознаками кримінального проступку, відповідно до положень законопроекту, визнаються відсутність у винної особи судимості за їх вчинення, а також те, що згідно з Кримінальним кодексом України (далі - КК України) каратимуться лише закінчені діяння (за готування та замах на кримінальний проступок особа не нестиме кримінальної відповідальності). Водночас у концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008, один із видів кримінального (підсудного) проступку - це діяння, що за чинним КК України належить до злочинів невеликої тяжкості, які відповідно до політики гуманізації кримінального законодавства визначатимуться законодавцем такими, що не мають значного ступеня суспільної небезпеки, що в деяких випадках може означати ототожнення понять «кримінальний проступок» та «злочин невеликої тяжкості» як одне й те саме кримінально-правове явище.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
