Погляди і вчення східнохристиянських філософів ХІХ-ХХ ст. Дослідження дії загального закону всякого розвитку, сформульованого В.С. Соловйовим, на прикладі реалізації форм всеєдності в іманентному світі. Визначення поняття всеєдності як змісту Абсолюту.
При низкой оригинальности работы "Ідея всеєдності у східнохристиянській духовній культурі (на прикладі історії української і російської філософії і культури)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Перехідний період, що зараз переживає людство, вимагає переосмислення цілей і завдань буття, ставить питання про сенс людського існування, про цілі історії та про місце людини в ній. Східнохристиянська філософська традиція з моменту свого формування в основу кута поставила саме ці проблеми. Тому звертання до східнохристиянської філософської традиції, незважаючи на уявну її абстрагованість і філософську абстрактність, актуально і має практичне значення для виявлення коренів сучасної духовної кризи і пошуку виходу з нього. Відмінною рисою східнохристиянської філософської культури, в основі якої лежить теза всеєдності, є цілісний підхід до предмета пізнання - пошук сутнісних аспектів буття, а не проявів його. Відповідно до цього підходу, у рамках філософського знання діє передумова, згідно з якою зміст будь-якого предмета або явища можна зрозуміти в комплексі всіх складових їх частин.У першому розділі "Всеєдність як закон цілісності буття" розглянуто принцип тотожності двох світів (божественного і природного) і проаналізовано характеристику та способи існування цих світів. Всеєдність розглядається російськими й українськими філософами як характеристика Абсолюту і як задум Бога про світ, деякий ідеальний стан світу в момент його створення. У результаті гріхопадіння, відділення Софії від Бога порушується ідеальна гармонія універсуму, і буття розпадається на дві частини: реальний, іманентний (земний) світ і трансцендентний, Божественний (неземний) світ. Відповідно до закону всякого розвитку благо є джерелом (перший елемент закону), істина - інструмент для досягнення мети (другий елемент), а краса представляє кінцеву мету (третій елемент закону). Для відновлення внутрішньої єдності людина повинна пройти всі етапи релігійного розвитку, що представляють три епохи теогонічного процесу, які відповідають трьом епохам світового процесу: 1) астральна епоха, коли людина обожнює природу; 2) солярна епоха, коли людина поклоняється божеству, уявляючи його не частиною світу, а як такий, що стоїть над ним; 3) теогонічна епоха, коли людина починає сприймати Божественне начало у самому собі.
План
2. Основний зміст дисертації
Список литературы
1. Переход С.О. Смысл Всеединства в философии Вл. Соловьева // Культура народов Причерноморья . - 1998. - № 2.-С. 295-296.
2. Переход С.О.Тема Богочеловечества в философии Вл. Соловьева // Культура народов Причерноморья. - 1998. - № 3. - С. 228-232.
3. Переход С.О. Понятие Самости в философии Б.П. Вышеславцева // Культура народов Причерноморья. - 1998. - № 3. - С. 368-369.
4. Переход С.О. Некоторые проблемы философии в работах Павла Флоренского // Культура народов Причерноморья. - 1999. - № 6. - С. 405-408.
5. Переход С.О. О развитии идеи Всеединства в русской философии конца 19-начала 20 века // Культура народов Причерноморья.- 1999. - № 11. - С. 149-151.
6. Переход С.О. Идея всеединства как конститутивный феномен русской духовной культуры // Культура народов Причерноморья. - 2003. - № 39. - С. 201-204.
7. Переход С.О. Русские религиозные философы конца 19 - начала 20 веков // Таврида Православная. -1998. - № 12. - С. 5.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
