Суспільно-політична та державна ситуація в країні наприкінці XVIII ст. Зростання національної свідомості, наукова та творча діяльність української інтелігенції. Боротьба Кирило-Мефодіївського братства та "Руської трійці" за свободу Української держави.
При низкой оригинальности работы "Ідея Української держави та українська еліта кінця XVIII - початку XIX ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У 1764 p., коли було ліквідовано гетьманство, управління Україною було доручено колегії, яка одержала офіційну назву друга Малоросійська колегія, її очолив президент граф Петро Румянцев. Наприкінці XVIII ст. зусиллями імперської, антинаціональної політики російського царату було ліквідовано найцінніше завоювання українського народу його національну державність, яка проіснувала 135 років (1648-1783 pp.) Одним із відчутних ударів, завданих їй царатом, було скасування гетьманства, яке з часів Б.Хмельницького символізувало національний державний суверенітет України. Перша половина XIX ст. для історії держави та права України була періодом відсутності української національної державності і включення земель України як адміністративних одиниць з напівколоніальною адміністрацією до складу Російської та Австрійської імперій. Важливою особливістю цього періоду було збереження української національної правової системи у вигляді визнаних як Росією, так і, певною мірою, Австрією українських збірників нормативних актів та вимушена їх згода на застосування звичаєвого права в українських землях. Проте на Україні політична активність не поєднувалася з культурною національне орієнтованою діяльністю: політичні радикали лишалися «безнаціональними» й не відводили у своїх політичних проектах місця для України, в той час як пропагандисти української національної культури були далекими від політики консерваторами, відданими цареві та існуючому ладові.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
