Ідея соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса і Дж. Локка - Автореферат

Сьогодні філософсько-історичний феномен соціально-правової держави має стати предметом міждисциплінарних досліджень, оскільки знаходиться в колі зору цілої низки наукових дисциплін - соціальної філософії, філософії права, теорії держави і права, політології, історії політичних і правових вчень, соціології та історії філософії. Слід зазначити, що філософсько-політичні конструкції правової й соціальної держави мають достатньо багату традицію та тісно повязані з історичним розвитком ліберальної політичної філософії та ідеології, адже теорії природного права, прав людини, правової та соціально-правової держави виступали і виступають засадничими конструкціями ліберального світогляду. Що стосується ідейно-політичних витоків, то концепція соціально-правової державності є синтезом ідей декількох напрямків філософсько-політичної думки - до її формування долучились і класичний лібералізм, і його неоліберальне відгалуження, і соціал-демократична ідеологія, і навіть деякі консервативні напрямки, перш за все - соціальна доктрина католицької церкви. Їх теоретичні побудови постають ключовою ланкою у формуванні низки засадничих ідей сучасної політичної філософії, в тому числі - у генезисі ідей правової та соціально-правової держави. В сучасний період особливо актуалізується проблема соціально-правової держави в її історико-філософській ретроспективі, оскільки постає можливість дослідити внесок класичних філософських шкіл, течій, напрямів у формування ідейно-методологічних засад, тенденцій становлення та перспектив розвитку соціально-правової держави.В першому розділі “Розвиток ідей свободи та прав людини у соціально-політичній філософії Т.Гоббса і Дж.Локка” розглядається розвиток ідей свободи та прав людини у соціально-політичній філософії Гоббса і Локка. У першому підрозділі “Ідея соціально-правової держави: генезис основних складових поняття та форми культурно-історичного феномену” авторка зупиняється на логіко-філософському аналізі категорії “соціально-правова держава”, виходячи з того, що предметна реконструкція політико-філософських концепцій Томаса Гоббса та Джона Локка під кутом зору їх ідейного фундаторства відносно ідеологеми соціально-правової державності повинна ґрунтуватись на ретельному аналізі відповідної категорії, яка інтегрує весь попередній теоретико-пізнавальний процес і суспільну практику. До принципів правової держави відносяться, зокрема, такі: панування права у всіх сферах суспільного життя та зверхність закону; підкорення держави, всіх її органів, громадських організацій, посадових осіб і громадян закону; непохитність свободи особистості, її прав та інтересів, честі та гідності, захист і гарантії цих прав; взаємна відповідальність держави та особистості; поділ влади; існування ефективних форм контролю і нагляду за здійсненням закону, в першу чергу незалежної судової влади. У другому підрозділі “Т.Гоббс і Дж.Локк як теоретики природного права і суспільного договору” наголошується, що історично концепція правової держави була повязана з теорією суспільного договору, серед авторів якої чільне місце посідають Т.Гоббс і Дж.Локк. Під суверенітетом розумілася сукупність всіх прав, що належать народові і що дає йому владу в суспільстві та державі.У Висновках формулюються основні положення, які виносяться на захист, а саме: На тлі соціально-економічних та політичних змін в Європі XVII-XVIII ст. формувались ідеї суспільного договору, природного права, соціальної справедливості, які, незважаючи на їх специфічну історичну форму, виступають корелятами сучасних теоретичних конструкцій соціально-правової державності. Тому соціально-філософська проблематика набуває емпіричного характеру, а актуалізація соціально-правових відносин є своєрідним субстанційним принципом нового “демократизму”. Локка, попри суттєві розбіжності між ними, в цілому можна розглядати як ранні етапи становлення концепту правової, а в подальшому - і соціально-правової державності. Гоббса), яка визначає рефлексію щодо свободи та прав людини у філософії англійських емпіриків. Локка в контексті їх ставлення до ідеалів свободи, справедливості, рівності, загального блага мають як спільні риси, так і відмінності, які значною мірою визначають відмінності їх соціально-політичного світогляду.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Висновках формулюються основні положення, які виносяться на захист, а саме: На тлі соціально-економічних та політичних змін в Європі XVII-XVIII ст. формувались ідеї суспільного договору, природного права, соціальної справедливості, які, незважаючи на їх специфічну історичну форму, виступають корелятами сучасних теоретичних конструкцій соціально-правової державності. Тому соціально-філософська проблематика набуває емпіричного характеру, а актуалізація соціально-правових відносин є своєрідним субстанційним принципом нового “демократизму”.

Теорії суспільного договору Т. Гоббса і Дж. Локка, попри суттєві розбіжності між ними, в цілому можна розглядати як ранні етапи становлення концепту правової, а в подальшому - і соціально-правової державності.

Засадничою ідеєю цих теорій виступає концепція верховного суверенітету (особливо у Т. Гоббса), яка визначає рефлексію щодо свободи та прав людини у філософії англійських емпіриків.

Соціально-філософські концепції Т. Гоббса і Дж. Локка в контексті їх ставлення до ідеалів свободи, справедливості, рівності, загального блага мають як спільні риси, так і відмінності, які значною мірою визначають відмінності їх соціально-політичного світогляду.

Соціально-філософські ідеї Т. Гоббса і Дж. Локка відіграли провідну роль в еволюції західноєвропейської філософсько-політичної думки та залишаються актуальними в сучасних дискусіях навколо теорій справедливості, лібералізму, комунітаризму та ін.

У цьому контексті прослідковується виразний звязок між філософсько-політичними ідеями Т. Гоббса і Дж. Локка та сучасними інститутами парламентаризму, соціальної демократії та правової держави.

Статті у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України: Якоб М.М. Демократичні ідеї у творчості Т. Гоббса та їх значення для трансформаційного суспільства (методологічний аспект) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. - К., 2002.- Вип. 42-45. - С.195-198.(0,5 др. а.).

Якоб М.М. Т. Гоббс та Дж. Локк як фундатори принципів соціально-правової держави. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. - К., 2003. - Вип.50. - С.87-94. (0,5 др.а.).

Якоб М. М. Парадигма державності: контроверза принципу природного права та теорії суспільного договору у філософії Томаса Гоббса // Філософські обрії. - 2003. - № 9. - С.16-29. (0,5др.а.)

Статті в інших наукових збірках та матеріалах конференцій: Якоб М.М. Витоки ідеї соціально-правової держави в філософському вченні Дж. Локка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія .- К., 2001. - Вип.36. - С.81. (0,2 др.а.)

Якоб М. М. Концепція соціально-правової держави в політичній філософії Дж. Локка. // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури. Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ. РВВДНУ, 2001. - С.42-47. ( 0,5 др.а.)

Якоб М.М. Параметри ідеї соціально-правової держави версія Гоббса і Локка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. - К., 2002. - Вип.42-45-. - С.177-178. (0,2 др.а.)

Размещено на .ru