Характеристика просторово-часових уявлень у культурі Київської Русі. Зв"язок між давньоруськими просторово-часовими уявленнями і появою східнослов"янського феномену "Святої Русі", особливостей хронотопу Московського царства і Російської імперії.
При низкой оригинальности работы "Ідея сакрального центру в культурі Київської Русі: ХІ ст. – перша третина ХІІІ ст. (до характеристики просторово-часових уявлень)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Звернення до культури Київської Русі дає можливість здійснювати гуманітарний аналіз самого широкого спектра. Для кожної культури вони завжди є певною етнокультурною моделлю існування у світі, яка відбиває специфіку звязків людини зі Світом. До числа таких архетипів (ідей) належить і уявлення про сакральний центр (сакральний Центр світу). Предмет наукового аналізу складають філософськи значущі ідеї в залучених до розгляду текстах доби Київської Русі, які характеризують тогочасне сприйняття ідеї сакрального центру давньоруськими книжниками в контексті просторово-часової проблематики. Мета нашого дослідження полягає у тому, щоби здійснити історико-філософську реконструцію уявлень про сакральний центр - один із найважливіших концептів давньоруського хронотопу, зясувати можливості його рецепції сучасною українською культурою.Професійне дослідження філософськи значущих ідей у культурі Давньої Русі - відносно новий науковий напрям, ствердження якого відбулося у 70 - 90 роках ХХ сторіччя завдяки працям О.Абрамова, А.Бичко, І.Бичка, С.Бондаря, Т.Голіченко, В.Горського, М.Громова, О.Замалєєва, М.Козлова, С.Кримського, В.Кушакова, В.Малахова, В.Мількова, Б. Теоретико-методологічне підґрунтя роботи складають: розробки Тартусько-московської семіотичної школи (Ю.Лотман, В.Топоров, Б.Успенський), структуралізму (К.Леві-Строс), філософської герменевтики (Г.-Ґ.Ґадамер), праці з феноменології сакрального (В.Джемс, М.Еліаде), філософського традиціоналізму (Р.Ґенон), представників школи "Аналів" (М.Блок, Ж.Ле Гофф, Ж.-К.Шмітт), розробки як вітчизняних дослідників, представників київської історико-філософскої спільноти (Т.Голіченко, В.Горський, С.Кримський, В.Кушаков, В.Малахов, М.Попович, Т.Чайка), так і російських істориків філософії, фахівців з періоду Давньої Русі (М.Громов, В.Мільков), дослідження, присвячені вивченню феномену паломництва (В.Тернер, Е.Тернер) та авторитетні праці інших вітчизняних і зарубіжних учених у галузі історії філософії, філософії, семіотики, медієвістики (славістики), релігієзнавства, антропології (культурології). першої третини XIII ст.: зовнішній вимір" - аналізуються давньоруські уявлення про сакральний центр на прикладі Земного раю та Єрусалима, обґрунтовується доцільність зосередити розгляд специфіки уявлень про сакральні центри зовнішнього виміру. Перший підрозділ - "Земний рай" - розглядає уявлення Старого і Нового Заповіту, Отців Церкви про Земний рай. Другий параграф - "Шлях до Земного раю" - розкриває особливості релігійної мандрівки до Земного раю, яка зображена у давньоруській апокрифічній памятці "Сказання отця нашого Агапія".
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
