Ідея національної школи у творчому доробку Івана Франка - Автореферат

Не втратили актуальності й проблеми духовного відродження особистості, підвищення її загальної культури, духовно-моральної свідомості, а також виховання в учнів почуття патріотизму, національної гідності, шанобливого ставлення до рідної мови, культури, традицій, виховання відповідальних громадян, що знають і вміють відстоювати власні права й свободи, готові до участі в економічному, соціальному, культурному та політичному житті країни. У сучасних умовах реформування національного шкільництва особливого значення набувають питання змісту освіти, переходу від репродуктивного засвоєння знань до пошуково творчого, оптимального вибору принципів, форм, методів навчання і виховання, найефективніших шляхів розвитку й самовдосконалення особистості; засобів навчання, які відповідали б світовому науково-технічному рівню; соціальної ролі й діяльності вчителя як організатора навчально-виховного процесу тощо. Суттєву підмогу в розвязанні цих завдань може надати історико-педагогічна наука, творчий доробок педагогів-мислителів і громадсько-просвітницьких діячів. Франка, що вражає обсягом та різноаспектністю, була предметом вивчення дослідників у галузі літератури, філософії, історії, педагогіки. Дисертаційну працю виконано відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка в рамках теми “Зміст навчання і виховання в умовах реформування освіти України” (протокол № 15 від 21 грудня 2004 р).Франка, розкрито пріоритетні напрями творчої діяльності Івана Франка у контексті розвитку освіти й шкільництва в Галичині означеного періоду, висвітлено його ідеї щодо стану національної школи в краї. Покликання школи - забезпечити “безупинний розвиток усіх природжених здібностей кожного громадянина”, формувати в учнів здатність “володіти своїм мізком”, “впоїти дітям замилування до науки”, “заохочували до самостійного мислення”, “збудити цікавість” й дати можливість пізнати радість від успіху в навчанні. Учений висуває низку вимог до вчителя, який головно має бути носієм вищих духовних цінностей, усебічно освіченим, умілим організатором освітньо-виховної діяльності учнів, досконало і глибоко володіти своїм предметом, брати активну участь у громадсько-культурному житті. У другому розділі - “Концептуальні засади національної школи у творчому доробку Івана Франка” - висвітлено проблеми змісту освіти й виховання, розкрито провідні дидактичні ідеї Івана Франка, головно ідею особистості вчителя як організатора навчально-виховного процесу, обґрунтовано внесок І. Головними чинниками його реалізації мають бути: демократизація управління школою шляхом забезпечення широкої участі громадськості, стосунків між адміністрацією школи й учителями та між учителями й учнями, правильна організація навчального процесу - пріоритет прав і свобод особистості учня, створення належних умов для його самореалізації, активна участь дітей, підлітків і юнацтва в діяльності громадських організацій, молодіжних рухів та товариств.Громадсько-просвітницька діяльність Івана Франка / Роман Вишнівський // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Іван Франко про роль вчителя у навчанні та вихованні учнівської молоді / Роман Вишнівський // Молодь і ринок. Іван Франко про зміст навчання у школі / Роман Вишнівський // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Іван Франко про методи навчання у школі / Роман Вишнівський // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Іван Франко про національно-патріотичне виховання української молоді / Роман Вишнівський // Людинознавчі студії Дрогобицького державного педагогічного університету ім.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНИЙ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ