Соціально-філософське дослідження гуманізму й ідеології. Марксова версія гуманістичного ідеалу. Перспективи розв’язання проблеми впровадження гуманістичного ідеалу. Суть гуманізму антропоцентричного типу. Розгляд людини в контексті "космічного статусу".
При низкой оригинальности работы "Ідея гуманізму: проблема світоглядно-критеріальної парадигмальності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Марксова версія гуманістичного ідеалу сформульована наступним чином: «Багата людина й багата людська потреба., людина, що прагне життя в усій повноті людських виявів, людина, для якої її власне здійснення є внутрішньою необхідністю, органічною потребою» [5,125]. Згідно з версією Маркса, таке «повернення опредмечених сутнісних сил людини» є «присвоєнням людської сутності людиною..., повним, свідомим і зі збереженням усього багатства попереднього розвитку поверненням людини до самої себе» [5,116]. Її завдання полягає в тому, щоб навчити людину жити в невідомості - ту людину, яка понад усе боїться саме невідомості, тому й переховується від неї за різними догмами. Соціально-філософське дослідження гуманізму й ідеології, а також «граничне обґрунтування» (Letztbegrundung), виявлення «основних підвалин» (термін Х.-Г.Гадамера) ідеології як соціально-філософського й філософсько-історичного феномену потребує не антропоморфізму (уподібнення процесів та явищ людині, її фізичній і психологічній будові), не соціоморфізму (орієнтованості процесів і явищ на суспільство, систему відносин у соціумі) і навіть не симбіозу антропоморфізму та соціоморфізму, а такого дослідницького інструментарію, який забезпечить адекватне, науково коректне й ефективне, по можливості евристичне й перспективне оперування ідеологічною феноменологією, соціумом і людиною, звязками і взаємодіями у трикутнику людина-суспільство-ідеологія, котрі є своєрідним центральним нервом, визначальною інтуїцією буття гуманізму й ідеології як функціональної всеєдності. Допоки уявлення про цю сферу суспільної дійсності ґрунтуватимуться не на раціонально аргументованих твердженнях логіки, а на інтуїції, котра базується на доволі сумнівних аксіологічних пріоритетах, годі сподіватися на значний приріст світоглядної культури, осереддям рефлексійної функціональності якої є гуманізм, людина й людство.
Список литературы
1. Брюнинг В. Философская антропология. Исторические предпосылки и современное состояние // Западная философия: итоги тысячелетия. - Екатеринбург; Бишкек, 1997.
2. Вебер М. Избр. произв. - М., 1990.
3. Гуревич П.С. Человек в авантюре саморазвития // Фромм Э. Психоанализ и этика. - М., 1993.
4. История современной зарубежной философии: компаративистский поход. - С.-Пб., 1997.
5. Маркс К., Энгельс Ф. Собр. соч. Т.42.
6. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. - К., 1993.
7. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла / Ницше Ф. Сочинения. В 2 т. - М., 1989, Т.2.
8. Ницше Ф. Сочинения. В 2 т. - М., 1990. Т.2.
9. Ницше Ф. Человеческое, слишком человеческое / Ницше Ф. Сочинения. В 2 т. - М., 1990. Т.1.
10. Столичные новости. 25 июля 2000 года.
11. Страх. - М., 1998.
12. Успенский П.Д. Новая модель вселенной. - С.-Пб., 1993.
13. Фромм Э. Здоровое общество // Психоанализ и культура: избранные труды Карен Хорни и Эриха Фромма. - М., 1995.
14. Хорни К. Наши внутренние конфликты // Психоанализ и культура: избранные труды Карен Хорни и Эриха Фромма. - М., 1995.
15. Шестов Л. Киркегард и экзистенциальная философия. - М., 1992.
16. Шестов Л. Умозрение и апокалипсис / Шестов Л. Сочинения. М., 1995.
17. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1994.
18. Buber M. Das Problem des Menschen. Heidelberg, 1948.
19. HEIDEGGERM. Uber den Humanismus. Frankfurt-m-Main, 1975.
20. Conte A. Systeme de politique positive. Paris, 1929. Vol.III.
21. Sutich A.J. The Growth-experience and the Growth-centered Attitude // Journal of Psychology. 1949. №28.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
