Ідея Бога у спадщині українських мислителів (40-і рр. ХІХ ст. - 50-і рр. ХХ ст.): методологічні суперечності й перспективи - Статья

У цьому разі - ідеться про ідею Бога й систему наймень (або коли розмірковувати про структуру людини й світобудови). Предко стосовно ідеї Бога в структурі людини та світобудови непроявно розмірковує про темпоритміку відношення "людина - Бог" з позиції "діалогічної взаємодії" [18, с. Етимолого-семантичний метод застосовується по-різному; на (між)релігійних комунікаціях і в міждисциплінарному просторі його можливості полягають у поглибленому розкритті аналізованої ідеї, коли йдеться про смислові першовитоки та подальші трансформації відповідних понять, які контекстуально сприяють значеннєвій повноті цієї ідеї. Прикметною з такого погляду є постійно чинна та історично-філософська взаємоповязана система двох понять: "страх Божий" і "страх людський" (коли мати на увазі ідею Бога з погляду структури людини й світобудови). Відомо, що поняття "страх Божий" є усталеним у християнському богословї, де етимологічна збалансованість усуває всілякі суперечності, якщо свідомо уоднозначнювати "страх" із "послухом", покорою і водночас - із "захопленням величчю Божою".В історико-філософському вимірі ідеї Логосу та Месії-Христа зазнають часткової супровідної взаємодії на шляху до універсалізаційного усталення аналізованої ідеї Бога, зберігаючи, однак, свій "автономний" статус. Уведено нові поняття ("темпоритміка", "кількапроцесуальне одночасся"); обґрунтовано потребу їх використання з огляду на реальну доцільність відродити й розвинути такі поняття ХХ ст., як "трансцендентальна оригінальність особи", як "осяяння згори", увівши їх до сучасних студій. Одним із найпродуктивніших методів для розкриття аналізованої ідеї є етимологічно-семантичний та еволюційний, через які, зокрема, уможливлено простежити гебрайські та давньогрецькі значення, що в процесі свого становлення зазнали закономірних метаморфоз.

Філософорелігійна ідея Бога (з погляду системи наймень, структури людини і світобудови) є багатопро- явною. В історико-філософському вимірі ідеї Логосу та Месії-Христа зазнають часткової супровідної взаємодії на шляху до універсалізаційного усталення аналізованої ідеї Бога, зберігаючи, однак, свій "автономний" статус. Комплекс сконцентрованих процесів обґрунтовано обєктивною цілісною їх сукупністю через органічне уконтентування в (між)релігійні комунікації, міждисциплінарний простір. Уведено нові поняття ("темпоритміка", "кількапроцесуальне одночасся"); обґрунтовано потребу їх використання з огляду на реальну доцільність відродити й розвинути такі поняття ХХ ст., як "трансцендентальна оригінальність особи", як "осяяння згори", увівши їх до сучасних студій. Одним із найпродуктивніших методів для розкриття аналізованої ідеї є етимологічно-семантичний та еволюційний, через які, зокрема, уможливлено простежити гебрайські та давньогрецькі значення, що в процесі свого становлення зазнали закономірних метаморфоз. Через названі методи уможливлено також заново ввести в сучасний евристичний процес низку понять із ХХ ст. (зокрема, "трансцендентну оригінальність особи", "осяяня згори"; з філософорелігійного погляду їх доцільно поєднувати із такими дотичними поняттями, як "страх Божий", "страх людський". Що ж до світоглядно-свідомісної та моральної специфіки цілісного сприйняття Божества, то вона оперта на принципи універсалізації, гармонії з елементами синтезу. Виниклий комплекс неоднозначних процесів спроможний зрештою частково усувавати методолгічні суперечності.

На підставі аналізу можна стверджувати, що, практично попри майже повну відсутність безпосередніх публікацій за окресленою темою в спадщині українських мислителів зазначеного періоду все ж філософорелігійна ідея Бога (переважно в непроявній формі) є в багатьох різножанрових творах. І таке свідчить про обєктивність її вияву

Аналізована ідея Бога актуалізує потребу подальшого її осмислення задля належного уконтекстування в сучасне буття України при одночасному відродженні історичної та духовної памяті.

1. Бердяев Н. Sub specie ^teranitatis. Опыты философские, социальные и литературные (1900-1906) / Н. Бердяев. СПБ.: Издание М. В. Пирожкова, 1907. 437 с.

2. Бердяев Н. Происхождение зла и смысла в истории / Н. Бердяев // Вопросы философии и психологии. 1908. [Москва], Кн. 4 (94). С. 287-334.

3. Булгаков С. Трасцендентальная проблема религии / С. Булгаков // Вопросы Философии и Психологии. 1914. [Москва], Кн. 4 (124). С. 580-652.

4. Волошин В. Методологія наукового пізнання релігії: якою вона може бути сьогодні? / В. Волошин // Філософська думка. Sententiae: Спецвипуск IV: Герменевтика традиції та сучасності у теології та філософії. 2013. [Вип.] IV. С. 309-318.

5. Волошин В. В. Аргументи на користь гіпотези про базовий та універсальний атрибут релігійної свідомості почуттів/ В. В. Волошин // Вісник Черкаського університету. Серія "Філософія". 2015. Вип. 11 (304). С. 77-86.

6. Гавдяк О. В. Релігійно-філософська проблематика у вітчизняному науковому просторі ХІХ - початку ХХ ст. / О. В. Гавдяк // Ґілея. 2012. Вип. 61 (№ 6). С. 486-491.

7. Философия в ее существе, значении и истории" Алексея Гилярова / [сост., ред. издания, автор вступ. Статьи Г. Волков]. Мелитополь: Изд. дом МГТ, 2007, [Т 1]. 352 с.

8. [Ґоґоцький С.]. Философский лексикон. Т. 4: П. Р. С.; Вып. 1. / [Ґоґоцький С.]. К.: В Университетской типографии, 1872. III с. 472 с.

9. Зеньковский В. В. Автономия и теономия / В. В. Зеньковский // Путь. 1926. № 3. С. 46-64.

10. Зеньковский В. О значении воображения в духовной жизни (по поводу книги Б. П. Вышеславцева "Этика преображенного эроса". (Париж, 1931) / В. В. Зеньковский // Путь. 1932. № 32. С. 90-102.

11. Зеньковский В. В. Основы христианской философии / В. Зеньковский. М.: Канон , 1997. 560 с.

12. Архиєп. Іларіон ^гієнко]. Прийміте всі Духа премудрости, розуму, Духа страху Божого. Слово на Богоявлення / Архиєп. Іларіон ^гієнко]. Холм: Свята Данилова Гора, 1943. 19 с.

13. [Митр.] Іларіон [Огієнко]. Стосунок розуму до віри / [Митр.] Іларіон [Огієнко] // Наша Культура. 1952. Ч. 5 (170). С. 11-18.

14. Козлов А. Сознание Бога и знание о Боге. Воспоминание об онтологическом доказательстве бытия Божия / А. Козлов // Вопросы философии и психологии. 1895. Кн. 4 (29). С. 445-460.

15. Максимович И. От Переводчика [Першої Книги Царств (Самуїлові)] / И. Максимович // Труды Киевской Духовной Академии. 1861. [№ 1]. С. І-ІІ.

16. Новикова М. Прасвіт українських замовлянь: [передмова] / М. Новикова // Українські замовляння / [упоряд. М. Н. Москаленко]. К.: Дніпро, 1993. С. 7-29.

17. Новицкий О. Постепенное развитие древних философских учений в связи с развитием языческих верований. Соч[инение] Ор[еста] Новицкого: в 4 ч., [вступ. стаття автора без підпису на с. V-XN] / О. Новицкий. К.: В Университетской ^пографии, 1860. Ч. І: Религия и философия Древнего Востока. XV c. 326 с.

18. Предко Д. Є. Специфічні особливості релігійних почуттів / Д. Є. Предко // Вісник Черкаського університету. Серія "Філософія". 2015. Вип. 11 (344). С. 23-30.

19. Чорноморець Ю. Перспективи релігієзнавства у ХХІ столітті. Круглий стіл "Філософської думки" і "Релігієзнавчих нарисів" / Ю. Чорноморець // Філософська думка. 2013. № 3. С. 39-54.