Обґрунтування державного регулювання охорони здоров"я та реформування системи охорони здоров"я в Україні. Особливості діяльності фармацептичної компанії "Мікролайф України" при формуванні державного замовлення на виробництво ліків і лікарських засобів.
Тепер у більшості економічно розвинених країн діяльність учених: соціологів, медиків, економістів багато в чому повязана з пошуками оптимальної моделі розвитку та функціонування системи охорони здоровя. У звязку з цим розроблювана модель системи, очевидно, повинна забезпечити отримання найкращих результатів якості, доступності медичної допомоги, покращення показників здоровя населення при відносно невеликих витратах ресурсів. У підсумку кожна країна повинна обирати власний шлях, з урахуванням власних особливостей сформованої структури охорони здоровя, менталітету населення тощо.Проте гострота цього питання визначається більшою мірою тим, наскільки ефективно використати фінансові кошти і наскільки збільшені грошові потоки вплинуть на обсяги і якість медичної допомоги для населення, її доступність і остаточний результат. У його завдання входить формування найбільш оптимального маршруту обстеження і лікування своїх пацієнтів і, тим самим, керування потоками й обсягами медичної допомоги, а отже, і вплив на розподіл фондів і зниження нераціональних витрат. Вже нині цілком помітні неоднозначні підходи до цієї роботи, які визначаються різним розумінням питання про відношення сімейного лікаря до управління фондами. Крім того, наведені вище дані свідчать, що у підходах, які склалися, до реформування і неефективної системи керування медичною галуззю, не слід очікувати навіть незначної віддачі, на яку покладалися надії, коли наприкінці 90-х років були розпочаті експерименти із впровадження інституту сімейних лікарів в Україні. В їх основу повинні бути закладені: · Інститут сімейного лікаря - лікаря загальної практики, який виконує, передусім, функцію базового менеджера з керування фондами й обсягами медичної допомоги населенню як у межах існуючого нормативу на душу (по суті - тарифу), так і в межах фонду своєї дільниці.Лікарські засоби в Україні, як і в інших країнах, відіграють велику роль в охороні здоровя населення. В умовах обмеженого фінансування медичної галузі та становлення ринкових відносин необхідно регулювати ринок фармацевтичних препаратів з боку держави та здійснювати контроль їх закупівлі за кордоном. Це зумовлено, насамперед, необхідністю реалізації соціальної політики у сфері охорони здоровя, захисту незахищених верств населення та ефективного використання коштів, що виділяються державою на цю галузь. У його завдання входить формування найбільш оптимального маршруту обстеження і лікування своїх пацієнтів і, тим самим, керування потоками й обсягами медичної допомоги, а отже, і вплив на розподіл фондів і зниження нераціональних витрат.
План
План
ВСТУП 2
1. ОБГРУНТУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ ТА РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ В УКРАЇНІ 3
2. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ «МІКРОЛАЙФ УКРАЇНИ» В РАМКАХ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ 11
ВИСНОВКИ 19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 21
Вывод
Лікарські засоби в Україні, як і в інших країнах, відіграють велику роль в охороні здоровя населення. Їх виробництво повязане з багатьма факторами, такими як стан захворюваності населення, його доходи, фінансування галузі тощо. В умовах обмеженого фінансування медичної галузі та становлення ринкових відносин необхідно регулювати ринок фармацевтичних препаратів з боку держави та здійснювати контроль їх закупівлі за кордоном. Це зумовлено, насамперед, необхідністю реалізації соціальної політики у сфері охорони здоровя, захисту незахищених верств населення та ефективного використання коштів, що виділяються державою на цю галузь.
Світовий досвід свідчить, що найбільш оптимальним варіантом практичної реалізації таких умов є інститут сімейного лікаря - лікаря загальної практики, який виконує, зазвичай базового менеджера. У його завдання входить формування найбільш оптимального маршруту обстеження і лікування своїх пацієнтів і, тим самим, керування потоками й обсягами медичної допомоги, а отже, і вплив на розподіл фондів і зниження нераціональних витрат.
Позитивний міжнародний досвід використання моделі базового медичного менеджера сприяв ініціації активного її впровадження і в Україні. Вже нині цілком помітні неоднозначні підходи до цієї роботи, які визначаються різним розумінням питання про відношення сімейного лікаря до управління фондами.
Переваги процесу еволюційних змін системи охорони здоровя ще і в тому, що тільки він дасть змогу «на марші» побудувати сучасну галузеву управлінську й інформаційну вертикаль. Із її допомогою, володіючи реальною інформацією, можна буде оперативніше керувати ресурсами, проводити зважену, збалансовану політику в питаннях підготовки кадрів тощо. Інформаційне забезпечення та керування охороною здоровя, підняті на якісно інший, більш високий рівень їх проведення, неодмінно стануть потрібним, хоч і специфічним (медичним) компонентом загальної адміністративної реформи в Україні.
Розвиток охорони здоровя тісно повязаний з багатьма чинниками: економічними показниками, рівнем життя населення, демографічним розподілом населення, кількістю працюючих, станом здоровя, доходами населення, інвестиціями, забезпеченням лікарськими засобами тощо.
Для планування розвитку галузі в країні потрібно розробити систему моніторингу стану здоровя населення та передбачити покращання інформаційного забезпечення потреби в лікарських засобах і прогнозування їх виробництва в Україні. Велику допомогу в розробці цієї системи можуть надати наукові методи прогнозування виробництва лікарських засобів.
Список литературы
1. Атаманчук Г.В. Методологічні проблеми сучасного державного управління // Вісн. УАДУ. -1998. - № 3. - С. 9-12.
2. Галацан О. Основні складові організаційно-економічного механізму управління охороною здоровя в регіоні з позицій системного підходу // Упр. сучас. містом. - 2002. - № 1-3 (5). - С. 70-73.
3. Скуратівський В. Соціальний розвиток і соціальна політика: сучасні реалії, суперечності і тенденції розвитку // Вісн. УАДУ. - 1996. - № 1. - С. 137-158.
4. Солоненко І.М., Жаліло Л.І., Радиш Я.Ф. Реформа системи охорони здоровя //Державна політика і суспільні реформи в Україні. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - С. 6-11.
5. Бабак В.П., Білецький А.Я., Приставка О.П., Приставка П О. Статистична обробка даних. - К.: МІВВЦ, 2001. - 33 с.
6. Крушевський А.В., Крушевська Д.П, Скляренко О.А. Економетрія. - К.: ЕТУ, 2004. - 155 с.
7. Лапач С.Н., Чубенко А.В. Влияние заболеваемости и уровня платежеспособности населення на розничную реализацию лекарств // Провізор. - 2002. - № 23. - С. 14-16.
8. Лапач С.Н., Чубенко А.В. Прогнозирование и использование полигональной регрессии // Провізор. - 2003. - № 16.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
