Державно-приватне партнерство як сучасний механізм залучення інвестицій в інфраструктурні галузі України - Автореферат

Для України розбудова інфраструктури має особливо важливе значення, адже велика частка її обєктів потребує негайної реновації та залучення нових технологій. За даними Світового банку, протягом 1994-2008 рр. Україна залучила 8 млрд. доларів США приватних інвестицій в інфраструктуру, тоді як країни-сусіди - значно більше: Туреччина - 36, Польща - 31, Угорщина - 27 млрд. доларів США. Розвиток державно-приватного партнерства (ДПП) може сприяти залученню приватного капіталу до інфраструктурних галузей України, що, в свою чергу, покликано допомогти в досягненні головного завдання термінових антикризових заходів Кабінету Міністрів України у сфері оздоровлення державних фінансів, а саме: зменшення дефіциту державного бюджету. У більшості випадків практика співпраці з приватними партнерами в сегменті послуг, що традиційно надаються державним сектором, обмежується сферою утилізації твердих побутових відходів, тоді як залучення приватних партнерів до великих проектів має негативний досвід. Питання необхідності модернізації інфраструктурних галузей України розглядалося в наукових роботах багатьох вчених та практиків.У першому розділі «Сутність та особливості розвитку моделей державно-приватного партнерства» досліджено науково-методичні основи ДПП, особливості використання цих технологій в умовах економічної кризи та досвід їх реалізації в країнах, що розвиваються. Реалізуючи ці проекти за допомогою моделей ДПП, уряд підвищує споживання всередині країни без зростання видатків державного бюджету. На основі вивчення наукових матеріалів дослідження сфери державно-приватного партнерства зроблено власний аналіз методологічної бази та понятійного апарату, сформований фахівцями країн - флагманів розвитку таких проектів у світі. Аналіз сучасних методик дав змогу розробити структурно-логічну схему протидії ризикам під час реалізації проектів ДПП. У другому розділі «Аналіз розвитку сфери ДПП в Україні» досліджено економічні, нормативно-правові та інституційні умови розвитку державно-приватного партнерства в Україні, а також досвід реалізації такого роду проектів.Проведене дослідження узагальнює накопичений досвід та розвиває наукові положення і практичні рекомендації, що спрямовані на покращення інституційного регулювання сфери ДПП. Зважаючи на необхідність підвищення рівня розвитку сфери ДПП в Україні, особливу увагу приділено теоретичним питанням формування моделей державно-приватного партнерства, зокрема - систематизації та удосконаленню понятійного апарату. Поглиблено і доповнено зміст поняття “державно-приватне партнерство”, в якому, на відміну від загальноприйнятих підходів, ключовим є визначення цього явищайого як поєднання вмінь та можливостей держави і приватних інститутів для надання суспільно-необхідних послуг, за якого партнери домовляються ділити ризики та прибутки спільного проекту. Як показав досвід багатьох країн, основою антикризових програм часто стають проекти інфраструктури, реалізація яких має забезпечити зменшення безробіття та збільшення ефективності економіки в цілому. Зважаючи на це, обґрунтовано необхідність залучення приватних партнерів для розбудови інфраструктурних галузей в Україні в умовах кризи та посткризового розвитку, уточнено основні принципи та засади використання моделей ДПП.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація спрямована на вирішення важливої проблеми - запровадження механізму ДПП як дієвого інструменту залучення інвестицій для ефективної реалізації проектів розвитку інфраструктури. Проведене дослідження узагальнює накопичений досвід та розвиває наукові положення і практичні рекомендації, що спрямовані на покращення інституційного регулювання сфери ДПП. Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

1. Зважаючи на необхідність підвищення рівня розвитку сфери ДПП в Україні, особливу увагу приділено теоретичним питанням формування моделей державно-приватного партнерства, зокрема - систематизації та удосконаленню понятійного апарату. Поглиблено і доповнено зміст поняття “державно-приватне партнерство”, в якому, на відміну від загальноприйнятих підходів, ключовим є визначення цього явищайого як поєднання вмінь та можливостей держави і приватних інститутів для надання суспільно-необхідних послуг, за якого партнери домовляються ділити ризики та прибутки спільного проекту.

Розглянуто структурування ДПП за різними ознаками, вивчено методології протидії ризикам. Це в подальшому було використано при здійсненні аналізу, розробці методичних та практичних рекомендацій щодо реалізації проектів ДПП в Україні.

2. Як показав досвід багатьох країн, основою антикризових програм часто стають проекти інфраструктури, реалізація яких має забезпечити зменшення безробіття та збільшення ефективності економіки в цілому. В умовах кризових явищ та дефіциту державного бюджету особливої ваги набуває процес фінансування цих проектів. Зважаючи на це, обґрунтовано необхідність залучення приватних партнерів для розбудови інфраструктурних галузей в Україні в умовах кризи та посткризового розвитку, уточнено основні принципи та засади використання моделей ДПП.

3. Аналіз розвитку моделей ДПП в багатьох країнах світу свідчить про їх залежність від інституційних умов та вказує на ключові елементи моделі державної підтримки цієї сфери. Зокрема, порівняльний аналіз розвитку ДПП в країнах Європи свідчить про особливу вагу двох чинників, а саме - розвинену нормативно-правову базу та наявність єдиного державного органу, відповідального за розвиток сфери ДПП. Це підтверджує необхідність реформування сфери державно-приватного партнерства в Україні.

4. Узагальнення досвіду реалізації проектів ДПП в Україні свідчить про недостатню увагу до цієї сфери з боку уряду, а розрахунки підтверджують наявність значного економічного потенціалу використання таких моделей. Відповідно до цього, запропоновано систему заходів, спрямованих на розбудову єдиної державної політики щодо розвитку ДПП в Україні, яка має забезпечити послідовність проведення реформ у сфері залучення приватних партнерів до інфраструктурних галузей.

5. Для реалізації запропонованої стратегія розвитку ДПП в Україні доцільне заснування єдиного державного органу, відповідального за консолідацію політики у цій сфері із зазначенням його підпорядкування, функцій, структури та завдань. Створення такого органу, як показує світовий досвід, дозволить збільшити ефективність залучення приватних партнерів до проектів інфраструктури.

6. Аналіз розпочатих проектів ДПП в Україні свідчить про недостатню підготовку ініціаторів проектів та їх обізнаність в цій сфері. Для вирішення цієї проблеми розроблено практичні рекомендації для ініціаторів проектів державно-приватного партнерства, виходячи з життєвого циклу проекту ДПП та зазначенням основних завдань, а також необхідних дій для успішного завершення проекту.

7. Важливим фактором, що впливає на успіх проекту ДПП, є боротьба з ризиками, які виникають під час реалізації проекту. В Україні поки що не існує чіткої методології, на базі якої можливо створити схему боротьби з ризиками. Відповідно до цього розроблено методику протидії ризикам під час реалізації проектів ДПП. Ця методика включає групування ризиків за фазами їх настання та рекомендації щодо правильної оцінки ризиків, їх розподілу та уникнення.

У наукових фахових виданнях

1. Авксєнтьєв М.Ю. Державно-приватне співробітництво - міжнародний погляд /М.Ю. Авксєнтьєв// Економіка та регіон. Науковий вісник Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка. - 2009. - №4 (23). -С. 67-71.

2. Авксєнтьєв М.Ю. Аналіз розвитку механізмів державно-приватного партнерства в країнах, що розвиваються у період з 1990 по 2001 рр. /М.Ю. Авксєнтьєв// Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. - Вип. 11 (102) / наук. ред. І.К. Бондар. - К.: НДЕІ, 2009. - С. 143-150.

3. Авксєнтьєв М.Ю. Моделі інституційної підтримки державно-приватного партнерства в світі та в Україні /М.Ю.Авксєнтьєв // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. - Вип. № 3 (106). / наук. ред.

І.Г. Манцуров. - К.: НДЕІ 2010. - С. 49-54.

4. Авксєнтьєв М.Ю. Консолідація державної політики щодо ДПП в Україні /М.Ю. Авксєнтьєв // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. - 2009. - №3 (31). - С. 369-372.

5. Авксєнтьєв М.Ю. Рекомендації щодо реалізації проектів ДПП в Україні /М.Ю. Авксентьєв // Економічний простір: збірник наукових праць. - 2010. - №33. - С.5 - 14.

У матеріалах науково-практичних конференцій

6. Авксєнтьєв М.Ю. Основні засади розвитку державно-приватного партнерства в Україні /М.Ю. Авксєнтьєв // Науково-технологічні пріоритети та їх вплив на розвиток української економіки: матеріали науково-практичної конференції / Науково-практична конференція «Науково-технологічні пріоритети та їх вплив на розвиток української економіки» (Київ, 29-30 жовтня 2009р.) - К.: УКРІНТЕІ, 2009. - C. 209-214.