Державно-правовий або політичний режим - Курсовая работа

Тема даної курсової роботи: “Державний-правовий або політичний режим” є вкрай актуальною для вивчення, оскільки кожна держава має свій політичний режим, який позначає сукупність прийомів, методів, форм, способів здійснення політичної державної влади в суспільстві, характеризує ступінь політичної волі, правове положення особистості в суспільстві. Зміст державного режиму розкривається у взаємодії трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової також через становище органу, який є центром прийняття рішень у державі. Існують державні режими з поділом законодавчої та виконавчої влади і режими, які характеризуються їх поєднанням. Арістотель поділяв також держави на: - “Правильні“ форми держави: монархія (влада однієї людини), аристократія (влада в руках деяких “кращих”). До “неправильних” форм відносяться: тиранія (влада в руках тирана),олігархія (у влади багатої меншості) і демократія (контроль більшості суспільства над владою).Загальними показниками будь-якого політичного режиму є: Державний режим - найважливіша складова частина політичного режиму, що існує в суспільстві. Політичний режим - поняття більш широке, оскільки воно містить у собі не тільки методи державного управління, але і характерні способи діяльності недержавних політичних організацій (партій, клубів, союзів). Політичний режим - це характеристика не тільки держави, але й всієї політичної системи: відносини між людьми з приводу державної влади й відносини людей з державною владою, які формують зміст політичного режиму, розгортаються саме у сфері політичної системи.Ознаками виділення державного режиму в окремій тип є: ? спосіб формування органів влади; ? становище і роль політичних партій та громадських організацій; Серед багатьох форм, засобів і методів реалізації державної політики в досягненні соціально-політичних, економічних та інших завдань і цілей є два основні способи: 1) правильний, правовий, законний, моральний, який містить також правові форми, засоби і методи; 2)неправильний, анти правовий, антизаконний, антиморальний, який виражається в насильницьких, диктаторських, деспотичних формах і методах правління та управління.Розрізняють такі види державно-правового режиму: Демократичний державно-правовий режим - режим, який передбачає права і свободи людей, політичні і інші свободи, реальну захищеність людини від свавілля, тощо. Демократією називають державний устрій, в якому забезпечується реальна влада народу, виконуються норми конституції та законів, реалізується принцип розподілу влади, державна влада здійснюється на основі рівної участі громадян, громадських організацій, партій в управлінні державою, котра гарантує дотримання їх прав і свобод відповідно до міжнародних стандартів прав людини. Перша демократична форма політичного режиму - президентське республіканське правління, яку відзначає сильна інтегруюча й координуюча влада президента, наділеного широкими повноваженнями (він очолює виконавчу владу - уряд, має право домінуючої участі у доборі глави уряду і його членів, має право законодавчої ініціативи, є головнокомандуючим збройними силами країни, має особливі повноваження на випадок надзвичайних обставин), але однозначно підпорядкованого конституції, закону. Тут верховна влада належить парламентові - виборному законодавчому органу, який формує уряд, обирає премєр-міністра, як правило, і президента; він має право й відкликати їх. Тоталітарними є режими, при яких : - є масова партія (із твердою, напіввійськовою структурою, що претендує на повне підпорядкування своїх членів символам віри і їхніх виразників - вождям, уряду в цілому), ця партія зростається з державою і концентрує в собі реальну владу в суспільстві; партія організована не демократичним способом - вона будується навколо лідера;В сучасній Україні існує специфічний "змішаний" політичний режим, в якому поєднуються ознаки всіх основних різновидів політичних режимів: а) демократичного, б) авторитарного, в) автократичного, г) тоталітарного, д)анархічного. Серед ознак демократичного політичного режиму, притаманних Україні, слід відзначити: 1) виборність найважливіших органів політичної влади (як державних, так і громадських); Деякі з демократичних прав грубо порушуються існуючими підзаконними актами та бюрократичними процедурами (наприклад, право на вільний вибір місця проживання - антидемократичним інститутом прописки). До числа залишків тоталітаризму слід віднести такі специфічні риси політичної свідомості значної частини адміністративних кадрів, політиків та простих громадян, як впевненість у власній непогрішимості, нетерпимість до політичного інакомислення, антиінтелектуалізм у сфері гуманітраних знань. Передбачити напрямки подальшої еволюції політичного режиму сучасної України досить складно, тому що характер цієї еволюції залежатиме від дуже великої кількості факторів (у тому числі випадкових), і не лише внутрішніх, тобто таких, що мають відношення до процесів всередині України, але й зовнішніх - тих, що стосуються процесів у інших країнах та у світовому спів

План

Вступ

Розділ I. Загальне поняття державного режиму

1.1.Поняття державно-правового режиму.

1.2.Ознаки державного режиму.

Розділ II. Види державного режиму

Демократичний державний режим та його види

Антидемократичний державний режим та його види: Тоталітарний режим;

Авторитарний режим.

Розділ III. Державний режим сучасної України

Висновки

Список використаної літератури