Державно-правові погляди С.П. Шелухіна - Автореферат

Опрацювання означених проблем дає можливість ширше уявити державно-правове життя України кінця ХІХ - початку ХХ ст., проаналізувати особливості розвитку держави, висвітлити діяльність української інтелігенції та її провідних представників, що, безперечно, має велику наукову і практичну цінність для становлення сучасної української правової держави. Запропонований в дисертаційному дослідженні аналіз правової спадщини С.Шелухіна дасть змогу окреслити принципові засади державного будівництва в Україні. Особливістю цих фондів є велика кількість офіційних матеріалів, що дають змогу проаналізувати ті погляди С.Шелухіна, які реалізовувалися в державотворчій та правотворчій практиці. Пріоритетними серед них стали такі: діалектичний, за допомогою якого встановлено роль життєвого шляху та державницької діяльності С.Шелухіна у формуванні його державно-правових поглядів; системно-структурний метод, який дав змогу зясувати структуру досліджуваного обєкта та місце державно-правових поглядів С.Шелухіна в системі правової думки України; історико-правовий метод використано для розуміння еволюції ідей С.Шелухіна про державу і право та звязку ідей з державотворчою та правотворчою діяльністю; конкретно-пошуковий метод застосовувався для аналізу, актуалізації та класифікації архівних і друкованих джерел. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що вона є першим комплексним історико-правовим дослідженням державно-правових поглядів С.Шелухіна: вперше: - комплексно схарактеризовано юридичну спадщину С.Шелухіна на ґрунті більш широкого залучення та глибокого аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел, а також вивчення державно-правових ідей та поглядів С.Шелухіна крізь призму зовнішніх чинників, що зумовили функціонування української правової науки;«Життєвий шлях та формування державно-правових поглядів С.Шелухіна» присвячено дослідженню життєвого шляху С.Шелухіна та характеристиці чинників, що вплинули на формування його світогляду. Працюючи в Одесі, С.Шелухін був співробітником наукового петербурзького журналу «Право», у якому було надруковано кілька його статей. С.Шелухін, будучи дійсним членом Українського правничого товариства в Києві, у 1918 р. надрукував у журналі товариства працю з карного права «Про адміністративні кари і закон 2 серпня 1917 р.», у якій на основі аналізу робіт А.Кістяківського та інших криміналістів зясовував, що адміністративні кари служать не державі з її громадянами, а політичному свавільству партій для поневолення громадян, що суперечить основам правового життя, свободи й соціального ладу, розвивають свавільство пануючих і деморалізують, позбавляють свободи пригноблених. Установлено, що концепція С.Шелухіна про історично-правові підстави відновлення самостійної української республіки з моменту абдикації царя і звільнення всіх від присяги підданства була врахована В.Голубовичем при обґрунтовуванні і доведенні права України на незалежність на конференції у Бресті. Опрацювавши праці С.Шелухіна, можна виокремити такі головні причини поразки Української революції 1917-1921 років: відсутність у діях державної влади правильної політичної спрямованості, орієнтація на чужі політичні сили в 1917 р. спричинили руйнування єдиного фронту національного руху, поглибили непорозуміння між українським народом та національною інтелігенцією, позбавили політичну еліту самостійності у прийнятті важливих державних рішень; низький професійний рівень діяльності української дипломатичної служби призвів до зяви проблем, повязаних з визнанням України як незалежної держави на міжнародній світовій арені; відсутність добре організованої української армії; незадовільна правова державна організація та юридична некомпетентність провідних політичних діячів УНР; відсутність в УНР налагодженої інформаційної системи, що сприяло поширенню неправдивої інформації про перебіг політичних процесів в Україні; важке фінансове становище УНР.Робота на різних посадах у Єлисаветградському окружному суді, на посаді дільничого судового слідчого та слідчого з особливо важливих справ у Камянець-Подільському окружному суді, на посаді товариша прокурора Кишинівського окружного суду, члена Одеського окружного суду значною мірою сприяла формуванню ідеалів у правових поглядах ученого. Працюючи на посаді міністра судових справ в уряді В.Голубовича, у період діяльності Центральної Ради, С.Шелухіну довелося здійснювати реформу суду, зокрема, злиття в один суд різних судів: комерційного, військового, консисторського, чого вимагали нові обставини й потреби життя. Протягом усього життя на перше місце С.Шелухін ставив право. До основних етапів громадської та професійної діяльності С.Шелухіна в період національно-визвольного руху належать: перебування на посаді голови Українського революційного керуючого комітету, член одеського осередку «Товариства українських поступовців», діяч Української партії соціалістів-федералістів (очолював фракцію самостійників), член Генерального Суду, міністр судових справ в уряді В.Голубовича, міністр юстиції в уряді В.Чехівськог

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ