Вивчення теоретичних аспектів формування державного устрою у Польщі на основі Березневої Конституції 1921 р. Функції та повноваження двопалатного парламенту – сейму і сенату, виконавчої влади президента, компетенції прем’єр-міністра і окремих міністрів.
Президент Польської держави у сфері законодавства був наділений повноваженнями видавати розпорядження; уряд був субєктом законодавчої ініціативи, а Сейм користувався правом творення адміністративних актів, зокрема, в ухваленні бюджету, встановленні державних позик, реалізації нерухомого майна тощо. Основними функціями парламенту, за Березневою Конституцією були: законодавча (прийняття нормативно-правових актів) та контролю державного будівництва (обрання Сеймом і Сенатом, т.зв. У ході дискусії відносно діяльності парламенту обговорювалася пропозиція, за якою Сенат мав складатися наполовину з представників самоврядування, піддавалося критиці положення Конституції, що передбачало зосередження всіх державних справ у Сеймі, а також що вона визначала склад Сенату, як і такий же Сейму [10, с. 25 Конституції встановлювала право ревізії Конституції через кожні 25 років Сеймом і Сенатом, але наступний Сейм не мав права скасувати Сенат [10, с. Право розпуску Сейму і Сенату до завершення терміну їх повноважень на пропозицію Ради Міністрів було надано президенту законом від 26 серпня 1926 р., що вносив зміни до Березневої Конституції.
Список литературы
державний устрій березневий конституція
1. Starzynski S. Konstytucja Panstwa Polskiego. - Lwyw, 1921. - T. II. - 317 s.
2. Peretiatkowicz A. Rewizja Konstytucji polskiej i ordynacji wyborczej // Przeglad wszechpolski. - 1925. - 93 s.; Siemienski J. Jak prawnie pisac (z powodu ustawy o zmianie Konstytucji z dnia 2.VIII. 1926 r.). - Warszawa, 1926. - 211 s.
3. Nedzialkowski M. Demokracja Parlamentarna w Polsce. - Warszawa, 1930. - 120 s.
4. Jaworski W. Ankieta o Konstytucji Polskiej z 17 marca 1921 roku. - Krakow, 1924. - 251 s.
5. Dubanowicz E. Rewizja Konstytucji. - Poznan, 1926. - 131 s.
6. Ajnenkiel A. Sejmy a konstytucje w Polsce 1918-1939. - Warszawa, 1968. - 132 s.
7. Kallas M. Historia ustroju Polski X-XX w. - Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWW, 1997. - 564 s.
8. Bardach J., Lesnodorski B., Pietrzak I. Historia panstwa i prawa polskiego. - Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1979. - 654 s.; zo cl: Historia ustroju i prawa polskiego. - Warszawa, 2003. - 667 s.
9. Історія Центрально-східної Європи. Посібник для студентів історичних і гуманітарних факультетів університетів / За ред. Л. Зашкільняка. - Львів: ДНУ імені Івана Франка, 2001. - 660 с.
10. Nasza Konstytucia. Cykl odczytow urzadzonych staraniem dyrekcji szkoiy nauk Politycznych w Krakowie od 12-15 Maja 1921 r. Przy udziale: Wlad. Abrahama, Tad. Dwernickiego, Stan. Estreichera, Wi.L.Jaworskiego. St.Kutrzeby, M.Rostworowskiego. St.Wroblewskiego i Fryd. Zolla. - Krakow: Nakladem autorow, 1922 - 228 s.
11. Komarnicki W. Ustroj Panstwowy Rzeczypospolitej Polskiej. - Warszawa. - 1934. - 216 s.
12. Komarnicki W. Ustroj Panstwowy Polski Wspolczesnej. - Wilno, 1937. (Geneza i system.). - 438 s.
13. Nedzialkowski M. Demokracja Parlamentarna w Polsce. - Warszawa, 1930. - 120 s.
14. Dzieduszycki T. O Zawodowy Ustroj Panstwa (i nowoczesne podstawy jego sprawnosci): Solidaryzm - Elityzm. - Warszawa., 1928. - 228 s.
15. Kumaniecki K.W. Ustroj wladz samorzadowych na ziemiach polski w zarysie. - Warszawa; Krakow: Nakladem ksiegarni J.Czerneckiego. - 1922. - 78 s.
16. Липитчук О. Система судових органів та судочинство Республіки Польщі (1918-1939 рр.). Автореф. дис. … канд. юрид. наук. - Львів, 2004. - 18 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
