Державний службовець у взаємовідносинах влади і суспільства - Автореферат

Нова система державного управління в Україні має забезпечити, перш за все, виконання завдань переходу політичної системи від тоталітарної до демократичної, суспільства - від ідеологічно упередженого до плюралістичного громадянського, економіки - від планової до сучасної ринкової, відносин між владою й суспільством - від примусово-силових до партнерських. Водночас саме вони відповідальні за формування напрямків і практичне втілення реформ в Україні, що ставить питання про необхідність зміни філософії державної служби, світогляду державних осіб, спрямованого на підтримку таких відносин між державою й суспільством, які мають формуватися за умови порозуміння й співпраці. З огляду на це важливо дослідити процеси й механізми сприйняття державної влади людьми, визначити, у який спосіб окремі індивідуалізовані уявлення про владних осіб перетворюються на інтегрований образ державного службовця і, відповідно, створюється імідж влади, які методи, форми й засоби мають бути задіяні для того, щоб покращити цей імідж та здійснити перетворення відносин між державою і суспільством на партнерські. Але аналіз сучасної наукової літератури з проблем державного управління свідчить про те, що в науковому плані проблема взаємовідносин влади й суспільства, їх значення для становлення демократичного державного управління і громадянського суспільства, ролі в цих відносинах іміджу влади та уявлень про державних службовців на сьогодні залишається малодослідженою. У дисертаційному дослідженні йдеться про весь спектр державних осіб, починаючи від глави держави й закінчуючи рядовими службовцями, про той масив осіб, що у свідомості громадян відображається загальною категорією “влада”, про необхідність усвідомлення провідної ролі всіх державних службовців у формуванні іміджу державної влади та атмосфери взаємовідносин між державою і суспільством.Наголошено на особливому значенні іміджелогічних характеристик влади у формуванні партнерських відносин між державою і суспільством на шляху становлення держави як правової і демократичної, а суспільства як громадянського. У підрозділах розглянуті методологічні особливості дослідження відносин між владою і суспільством через сприйняття громадянами образу державного службовця та визначені основні чинники, що детермінують владу як державну службу. Дисертант показує зміни образу сучасного державного службовця, який має характеризувати рівень “взаємопроникнення” держави і суспільства в процесі перетворення держави на правову, а суспільства - на громадянське. У такому ракурсі сама державна служба може бути відображенням різної сутності, “природи” держави - держава як чисте насильство, держава як вираження класового панування, держава як вираження панування певного етносу, держава як засіб збереження цілісності суспільства, що виявляє свою самодостатність. Запропонована автором соціогенетична модель узагальнює всі наведені і дозволяє розглядати обєкт через його походження, дослідити генезу понять “держава”, “державна особа”, “влада”, “суспільство” у контексті не тільки історичного розвитку, а й з позиції розуміння їх взаємозвязку, тобто необхідності зміни відносин між владою і суспільством.Раніше ця тема розглядалась тільки фрагментарно, проте тільки комплексний її розгляд дозволяє визначити передумови створення атмосфери партнерства й співпраці між державою і суспільством, між владою і громадянами під час переходу суспільства від ідеологічно заангажованого до плюралістичного громадянського, а держави - від тоталітарної до демократичної і правової. Головними проблемами дослідження механізмів формування відносин між владою і суспільством крізь призму образів державних службовців та іміджу влади визначено багатоаспектність та міждисциплінарність обєкта та предмета дослідження, що вимагає застосування комплексу методів, які доповнюють один одного, з використанням системного аналізу як основного, і дозволяє цілісно розкрити проблему залежності типу взаємовідносин влади й суспільства від існуючих у суспільній думці образів державних службовців, які впливають на імідж влади. А найбільш інтегральна оцінка стану відносин між державою і суспільством може бути здійснена за допомогою поняття “ідентифікація”, яке визначає рівень відповідності суспільних цінностей особистим бажанням чиновника під час здійснення адміністрування, порівнює його особисті цілі і цілі організації, тобто держави в цілому. У результаті розгляду історичної спадщини державотворення та аналізу залежності стилю взаємовідносин між владою і суспільством від відомих історії режимів і форм правління, у контексті еволюції уявлень про владу, запропонована класифікація уявлень про володаря і владу, на підставі якої не тільки здійснюється типізація іміджелогічних поглядів на владу, а й робиться висновок щодо перспективи сучасної гуманістичної змістовності державної служби та її соціальної спрямованості щодо знаходження порозуміння з суспільством. Визначено, що якщо на первісному рівні зародження державності домінували суто патріархальні погляди на ієрарх

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ