Державний механізм протидії тіньовій економіці - Курсовая работа

Тому природно, що у даний час пильна увага економістів прикута до тіньової економіки, оскільки вона зачіпає життєво-важливі інтереси людей. Тіньова економіка має давні історичні корені, а її вивченням економісти займаються вже не одне десятиріччя. Оскільки це явище присутнє в тій або іншій мірі в економіці будь-якої країни, то воно має свою індивідуальну назву, свій рівень активності та масштабність. У нас в країні це явище має назву нелегальної та тіньової економіки. Також сьогодні особливий інтерес викликають наукові праці зарубіжних економістів, які вивчають питання щодо зростання тіньового сектора економіки в окремій країні, для нас це має особливе значення, оскільки економічна система України і Росії дуже схожі між собою і мають приблизно однакові рівні тіньової економіки.У першому розділі “Роль тіньового сектора у розвитку економіки держави” розкрито і проаналізовано глибинні та історичні корені зародження тіньової економічної діяльності, досліджено різні наукові погляди і теорії вчених світу, які стосуються природи та сутності цього явища; виявлено основні причини виникнення, існування і розвитку тіньового сектора економіки. Це стосується другої “біло-коміркової” тіньової економіки (прихована, нефіксована і т.д.): економічна діяльність працівників “білої” економіки безпосередньо повязана з офіційною професійною діяльністю. Взагалі цією діяльністю займаються менеджери та керівний персонал (“білі комірці”), тому цей різновид структурної частини тіньової економіки має назву “біло-коміркова” тіньова економіка. У дисертаційному дослідженні доведено, що тіньова економіка є соціально-економічним явищем, тому на підставі цього дослідження запропонована соціально-економічна концепція тіньової економіки, яка базується на єдності соціальних та економічних складових тіньової економіки при урахуванні рівня криміналізації з участю різних соціальних прошарків та груп, діючих у тіньовій економіці. Тому у цьому випадку можна стверджувати про те, що кожній складовій частині тіньової економіки відповідає притаманний їй соціально-економічний рівень криміналізації (приклад порівняння рівня криміналізації тіньової економіки: продаж зброї - відповідає високому рівню криміналізації або просте ухилення від сплати податків у виробництві - відповідає низькому рівню криміналізації).У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і вирішення актуального науково-практичного завдання з винаходу державного механізму протидії тіньовій економіці. Це вирішення полягає у використанні запропонованої соціально-економічної концепції тіньової економіки, універсально-корегувального методу підрахунку обсягів тіньової економіки, висновків та рекомендацій зроблених у дисертації, які потрібні для створення механізму державного управління щодо скорочення сектора тіньової економіки. Сучасна економіка має потребу в трансформаційних перетвореннях, при цьому обовязковими умовами цих перетворень є скорочення обсягів тіньової економіки, тому що діяльність тіньової економіки негативно впливає на економічну систему держави, у наслідку цього гальмується виконання державних програм соціально-економічного зростання. Завдяки проведеному аналізу та розкриттю соціально-економічних характеристик категорії “тіньовий сектор економіки”, стало можливим обґрунтування поглядів щодо тіньового сектора економіки, який займає певну частину легального сектора економіки і перебуває у зворотно-пропорційній залежності відносно рівня ВВП, при цьому “тіньова економіка” трактується як економічна діяльність, яка знаходиться поза законом і охоплює усю соціально-економічну систему, наслідки якої відбиваються не тільки на економічному стані держави, а і на соціально-економічному рівні життя громадян, субєктів господарських відносин. Розроблено і запропоновано універсально-коригувальний метод оцінки обсягу тіньової економіки на основі аналізу середовища тіньового сектору, який враховує соціально-економічний рівень криміналізації тіньової економіки та використовується для коригування показників підрахунку обсягу тіньової економіки, отриманих любим існуючим методом підрахунку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і вирішення актуального науково-практичного завдання з винаходу державного механізму протидії тіньовій економіці. Це вирішення полягає у використанні запропонованої соціально-економічної концепції тіньової економіки, універсально-корегувального методу підрахунку обсягів тіньової економіки, висновків та рекомендацій зроблених у дисертації, які потрібні для створення механізму державного управління щодо скорочення сектора тіньової економіки. Основні висновки та результати, які одержано у ході проведених досліджень, зводяться до таких положень: 1. Сучасна економіка має потребу в трансформаційних перетвореннях, при цьому обовязковими умовами цих перетворень є скорочення обсягів тіньової економіки, тому що діяльність тіньової економіки негативно впливає на економічну систему держави, у наслідку цього гальмується виконання державних програм соціально-економічного зростання.

2. Історія тіньової економічної діяльності є елементом історії товарно-грошових відносин і відображає загальні закономірності історичної еволюції соціально-економічних систем. Сплески по зростанню тіньової економічної діяльності збігаються з переломними моментами економічної історії. Деякі приклади подібних сплесків: антимонопольне нелегальне виробництво епохи меркантилізму, як початкової стадії розвитку буржуазної економіки, контрабандна работоргівля перед повним зникненням рабовласницького господарства, масове мішечництво у період генезису радянської моделі командної економіки, сучасна неформальна економіка в Україні перехідного періоду і т.д. Вірогідно, що ця тенденція є загальною для тіньової економіки усіх сучасних держав.

3. На підставі проведеного дослідження розширено поняття існуючого терміну “тіньовизація”, який представлено як широкомасштабний процес проникнення тіньової економіки в усі сфери соціально-економічної діяльності. Це доводить існування взаємозвязку між легальною та нелегальною економікою.

4. Завдяки проведеному аналізу та розкриттю соціально-економічних характеристик категорії “тіньовий сектор економіки”, стало можливим обґрунтування поглядів щодо тіньового сектора економіки, який займає певну частину легального сектора економіки і перебуває у зворотно-пропорційній залежності відносно рівня ВВП, при цьому “тіньова економіка” трактується як економічна діяльність, яка знаходиться поза законом і охоплює усю соціально-економічну систему, наслідки якої відбиваються не тільки на економічному стані держави, а і на соціально-економічному рівні життя громадян, субєктів господарських відносин.

5. У результаті дослідження обґрунтована і запропонована соціально-економічна концепція тіньової економіки, яка базується на єдності соціальних і економічних складових та враховує діяльність різних соціальних прошарків, груп, а також діяльність кримінальної частини суспільства. На підставі цієї концепції доведено, що одним з докорінних джерел існування тіньової економіки є функціонування квазі-корпоративних механізмів алокації ресурсів. Ця концепція може застосовуватися при створенні державних програм боротьби з тіньовою економікою, а також у інноваційній політиці держави щодо створення формальних норм при вирішенні суперечностей з приводу володіння та використання обмежених природних ресурсів.

6. Розроблено і запропоновано універсально-коригувальний метод оцінки обсягу тіньової економіки на основі аналізу середовища тіньового сектору, який враховує соціально-економічний рівень криміналізації тіньової економіки та використовується для коригування показників підрахунку обсягу тіньової економіки, отриманих любим існуючим методом підрахунку. При підрахунках обсягу тіньової економіки у господарському секторі виникає необхідність використання універсально-коригувального методу з приводу існування досить великих погрішностей у самих методах підрахунків, які значно впливають на достовірність отриманого показника. Цей корегувальний метод дозволяє визначати кількісні показники, які потрібні для планування господарської діяльності.

7. Сформульовані критерії типологізації тіньової економіки дозволяють здійснювати диференційний підхід по визначенню розмірів тіньової економіки на державному та регіональному рівні.

8. Запропоновано методику обліку рівня криміналізації при визначенні розмірів тіньової економіки, яка рекомендована для використання державними органами влади.

9. Запропоновані зміни і доповнення у Карний, Кримінально-процесуальний кодекси України та інші законодавчі акти: а) внести доповнення, які звільняють від кримінальної відповідальності осіб, які брали участь у легалізації коштів або майна, придбаних незаконним шляхом, якщо вони добровільно заявили про вчинення злочину та сприяли його розкриттю (приклад такої норми є Кримінальний кодекс Республіки Бєларусь);

б) визначити юридичних осіб субєктами кримінальної відповідальності за злочини у сфері фінансово-економічної діяльності, у тому числі і за відмивання незаконних доходів. Обґрунтуваннями для цього є рекомендації міжнародної організації ФАТФ (п.6 “Сорок рекомендацій ФАТФ із проблем відмивання грошей”).

10. Розроблені і впроваджені наступні рекомендації та висновки дисертаційного дослідження по боротьбі з тіньовою економікою для діяльності державних органів влади: - забезпечити ефективний контроль державних структур за підприємницькою діяльністю відносно використання тіньових операцій і схем у своїй діяльності, за рахунок посилення впливу економічних механізмів майнової відповідальності. При цьому створити спеціальну компютерну базу для внесення осіб, здійснюючих такі операції;

- скорочувати рівень монополізації виробництва на державному рівні, при цьому забезпечити надійний розвиток конкурентного середовища, створювати умови для легалізації зайнятості населення;

- створити при головних управліннях обласних податкових міліцій України регіональні центри протидії тіньовій економіці та відмиванню грошей, отриманих незаконним шляхом, при цьому упорядкувати їх державному комітету України по фінансовому моніторингу, який сформувати при Кабінеті Міністрів України.

Статті у наукових фахових виданнях: 1. Серафимов В.Н. Государственное воздействие на развитие оффшорного бизнеса, проблемы контроля над ним // “Проблеми державного управління економікою”. Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Серія “Державне управління”. Т. VI, вип. 59. - Донецьк, Дон ДУУ, 2005. - С. 143 - 154.

2. Серафимов В.Н. Деятельность государства по формированию институциональных взглядов на микроэкономическом уровне // “Проблеми державного управління економікою”. Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Серія “Державне управління”. Т. VII, вип. 64. - Донецьк, Дон ДУУ, 2006. - С. 163 - 170.

3. Пилюшенко В.Л., Серафимов В.Н. Роль государства в легализации теневых капиталов и проблемы приватизационной собственности // Менеджер. - №3(37). -2006. - С. 25-32. Особистий внесок здобувача: визначені проблеми приватної власності.

4. Серафимов В.Н. Державний вплив щодо скорочення тіньових операцій у зовнішньоекономічній діяльності в Україні. // Менеджер. - №4(38). - 2006. - С. 50-57.

5. Серафимов В.Н. Деятельность государства по сокращению экономических преступлений на рынке ценных бумаг // “Проблеми державного управління економікою”. Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Серія “Державне управління”. Т. VII, вип. 71. - Донецьк, Дон ДУУ, 2006. - С. 171 - 181.

Статті у інших виданнях: 6. Серафимов В.Н. Вплив тіньових факторів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності в Україні // Зб. наук. праць з проблем торгівлі і громадського харчування. Вип. 15, т. І. - Донецьк: Дон ДУЕТ, 2003. - С. 157 - 165.

7. Серафимов В.Н. Меры по пресечению преступлений с использованием пластиковых банковских карточек: экономический аспект // Зб. наук. праць Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 60. - Донецьк: ДОННТУ, 2003. - С. 184 - 192.

8. Серафимов В.Н. Злочини на ринку цінних паперів, як дестабілізуючий чинник економічного розвитку // СХІД. - №5(55). - 2003. - С. 35-39.

9. Серафимов В.Н. Світовий розвиток офшорного бізнесу, проблеми контролю над ним // СХІД. - №7(57). - 2003. - С. 33-37.

10. Серафимов В.Н. Институты легальности и нелегальности на примере деятельности фирмы // Прометей: региональный Сб. науч. трудов Донецкого экономико-гуманитарного института; Институт экономико-правовых исследований Национальной академии наук Украины. - 2004. - № 1(13), - С. 139 - 142.

Друковані праці наукових конференцій: 11. Серафимов В.Н. Інституційні зміни і нелегальна діяльність: діяльність тіньової економіки в перехідній економіці // Проблеми сучасної економіки і інституційна теорія: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Донецьк, 15-16 березня 2004р. Зб. матер. “Круглий стіл” Донецьк, 16 березня 2004р. Донецьк, ДОННТУ, 2004. - С.50 - 52.

12. Серафимов В.Н. Основні детермінанти тіньової економіки в Україні // Перехідний час формування нової епохи: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції, Донецьк, 22-23 квітня 2004р. Зб. матер. з виступу на секції (Донецьк, 22 квітня 2004р.). Донецьк: ІЕПД НАН України, ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2004. - С.38 - 41.

Размещено на .ru