Державний механізм етнонаціональної інтеграції суспільства - Автореферат

Українське суспільство протягом останніх двох років знаходиться в динамічному стані зміни політичних еліт, який збільшив рівень очікувань українських громадян щодо рівня соціально-економічного розвитку країни в цілому, та добробуту населення, зокрема. Таким чином, для правлячої політичної еліти України, яка, за визначенням, несе відповідальність за цілісність української держави, актуальним є питання інтеграції українського суспільства на основі вироблення загальних, універсальних, прийнятних для всіх громадян принципів. Причому, процес підвищення морально-ціннісного рівня політичних діячів на сучасному етапі розвитку не може ґрунтуватися винятково на положеннях самоконтролю і вимагає застосування відповідних механізмів соціального контролю, спрямованих на забезпечення цілісності українського суспільства як соціальної системи. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такий комплекс задач: визначено сутність і характеристики моралі як соціального явища, виявлено роль моралі в політиці як необхідної умови для реалізації інтеграційних процесів в суспільстві; обґрунтовано актуалізацію етнічної і національної складових суспільного розвитку в Україні, розкрито структуру рівня свідомості громадян України;На основі визначень моралі та з урахуванням того факту, що мораль забезпечує цілісність і стійкість соціальної системи як способу відтворення соціальних комунікацій, сформульовано наступне визначення моралі. Далі, у процесі еволюції цієї системи - етносу, нації, суспільства - у процесі адаптації цієї системи до зовнішнього середовища, патерналістська мораль коригується. Політична еліта в процесі розробки стратегії розвитку суспільства повинна враховувати параметри порядку всіх рівнів соціальної організації суспільства: етносів, націй та суспільства в цілому. У розділі проаналізовано процес актуалізації національної та етнічної складової суспільного розвитку в Україні, сформовано методи визначення характеристик моралі суспільства як параметру порядку його етносів, або методи етнонаціональної інтеграції, розроблено правове й організаційне забезпечення дії механізму етнонаціональної інтеграції суспільства. 2) параметри „соціального вибору” - культура і мораль, спосіб взаємодії елементів у соціальній системі й обмеження цієї взаємодії, внутрішньо властиві елементам цієї системи: у процесі адаптації соціальної спільноти до зовнішнього середовища складається первинна соціальна організація, що згодом характеризується стійкими способами взаємодії елементів у системі - її культурою, а також обмеженнями, порушення яких, на думку більшості членів соціальної системи, приведе до її руйнування.З погляду системного підходу мораль характеризується рівнем негативних зворотних звязків, внутрішньо властивих елементу соціальної системи (індивіду). Усвідомлення членами соціальної системи цілісності всього сущого формує універсальну мораль, а усвідомлення цілісності одного з рівнів соціальної організації (етносу, нації, суспільства, співтовариства) - патерналістську. Рівні соціальної організації формуються на основі встановлення нових видів соціальних взаємодій і включають етнос, націю, суспільство, співтовариство. Через те, що мораль є обєктивно властивою соціальній системі умовою (чи комплексом умов) збереження цілісності, а також враховуючи те, що функцією політичної системи суспільства є інтеграція елементів у єдине ціле, - стійкість соціальної системи неможлива без дотримання політиками моральних принципів. Виявлення ступеня приналежності до соціальних систем - етносу, нації, суспільству; виявлення параметрів порядку соціальних систем, з урахуванням рангів цих параметрів; оцінка параметрів порядку соціальних систем на відповідність умові несуперечності процесу інтеграції в рамках суспільства; розробка формули інтеграції суспільства, що не порушує параметрів порядку його частин; формування системи права - формальних обмежень, які захищають культурну своєрідність частин системи і фіксуючих ті принципи моралі, які не є загальними для всіх частин системи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертаційне дослідження являє собою теоретичне обґрунтування і практичні рекомендації з формування державного механізму етнонаціональної інтеграції суспільства.

Результати аналізу закономірностей інтеграції соціальних систем на рівні суспільства дозволили зробити наступні висновки: 1. З погляду системного підходу мораль характеризується рівнем негативних зворотних звязків, внутрішньо властивих елементу соціальної системи (індивіду). Рівень негативних зворотних звязків визначає тісноту соціальних звязків (комунікацій) і забезпечує цілісність певного рівня соціальної організації. Усвідомлення членами соціальної системи цілісності всього сущого формує універсальну мораль, а усвідомлення цілісності одного з рівнів соціальної організації (етносу, нації, суспільства, співтовариства) - патерналістську. Прогресивний розвиток соціальної системи неможливий без відповідності її внутрішньої моралі універсальним моральним принципам.

2. Рівні соціальної організації формуються на основі встановлення нових видів соціальних взаємодій і включають етнос, націю, суспільство, співтовариство. Через те, що мораль є обєктивно властивою соціальній системі умовою (чи комплексом умов) збереження цілісності, а також враховуючи те, що функцією політичної системи суспільства є інтеграція елементів у єдине ціле, - стійкість соціальної системи неможлива без дотримання політиками моральних принципів.

3. Доведено, що мораль є параметром порядку етносу. У процесі формування етносу, який відбувається в результаті „пасіонарного поштовху”, системно реалізується резонансна синхронізація цілей і цінностей індивідів у вигляді реакції на значимий вплив. Синхронізовані цінності індивідів і формують мораль етносу.

4. Задачею державної політики є синтез ціннісних систем етносів, що складають суспільство. Інтеграція етносів, що мешкають на території держави, можлива тільки у випадку узгодження їх системи цінностей і норм поведінки.

5. Дотримання політичною елітою моральних принципів у процесі досягнення цілей суспільства, особливо в перехідний період, можливо тільки у випадку інноваційного, творчого підходу до процесу державного управління.

В процесі дослідження питання етнонаціональної інтеграції суспільства були проаналізовані причини і характер актуалізації етнічної і національної складових суспільного розвитку в Україні.

6. З погляду етнології Україна є зоною контакту між Західною Європою і Євразією, що визначає необхідність пошуку варіантів інтеграції українського суспільства.

7. Соціологічні дані останнього десятиліття вказували на тенденцію збільшення рівня ксенофобії українського суспільства, що підтверджує тенденцію до етнічної дезинтеграцї. Інтеграція суспільства можлива на основі формування суспільної свідомості громадян України. Передумовами для формування цього типу свідомості є не тільки пошук універсальних культурних зразків, але й активні економічні реформи, спрямовані на пошук регіональних „точок росту”.

8. Методика етнонаціональної інтеграції українського суспільства, запропонована для впровадження, включає наступні етапи: визначення характеристик колективної свідомості в етнонаціональному вимірі. Виявлення ступеня приналежності до соціальних систем - етносу, нації, суспільству; виявлення параметрів порядку соціальних систем, з урахуванням рангів цих параметрів; оцінка параметрів порядку соціальних систем на відповідність умові несуперечності процесу інтеграції в рамках суспільства; розробка формули інтеграції суспільства, що не порушує параметрів порядку його частин; формування системи права - формальних обмежень, які захищають культурну своєрідність частин системи і фіксуючих ті принципи моралі, які не є загальними для всіх частин системи.

9. В організаційному аспекті механізм державного управління в сфері етнонаціональної інтеграції суспільства запропоновано реалізувати за допомогою Державного комітету зі справ національностей і міграції населення.

Рекомендації щодо впровадження механізму етнонаціональної інтеграції суспільства включають варіанти функціонування соціальних інститутів, що сприяють ефективної реалізації цього механізму.

10. Економічні соціальні інститути сприяють інтеграції суспільства на рівні етносів. Обєктом впливу в цьому випадку є регіональні господарські комплекси, а механізмом - економічна регіональна політика держави. Не менш важливим аспектом економічної інтеграції суспільства є формування ефективної системи комунікацій, що зможе забезпечити реальний економічний базис для інтеграції українського суспільства.

11. Діяльність соціальних інститутів в процесі етнонаціональної інтеграції українського суспільства повинна мати економічний пріоритет, базуватися на принципах демократії, а в процесі формування суспільної свідомості - стимулювати процеси самоорганізації, а не жорсткого кодування і маніпулювання.

12. В процесі дослідження механізм етнонаціональної інтеграції українського суспільства був розглянутий в наступних аспектах: методологічному, що визначає концепцію і методику процесу інтеграції суспільства як процесу виявлення параметрів порядку обєктів, що інтегруються;

організаційному, у рамках якого пропонується забезпечити Держкомнацміграції України новим методологічним апаратом в реалізації процесу етнонаціональної інтеграції;

економічному, котрий передбачає розвиток системи комунікацій з метою збільшення тісноти звязків між елементами соціальної системи, а також участь держави у формуванні регіональних „точок росту” як фактора доцільності системної інтеграції для частин системи;

соціальному, що складається в можливості інтеграції суспільства „знизу” на принципах самоорганізації за підтримкою ЗМІ та активній участі держави; а також враховуючи необхідність інтегруючого начала в системі освіти і виховання нового покоління;

політичному, що передбачає соціальний контроль за діями політиків і їх впливом на етнонаціональну цілісність українського суспільства.

Якщо процес етнонаціональної інтеграції українського суспільства визначити як пріоритетний напрямок соціально-економічного розвитку, то одночасна актуалізація вищевикладених аспектів цього механізму дозволить ефективно й у досить короткий термін сформувати універсальні параметри порядку суспільства як системи.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Голос И.И. Генезис морали и ее место в политической системе общества // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління „Фінансовий механізм державного управління економікою України”. - Т. V. - вип. 37, серія „Державне управління”. - Донецьк: Норд-Прес, 2004. - С. 30-41.

2. Голос І.І. Сутність моралі в політиці держави з точки зору системного підходу // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління „Державне регулювання економічного розвитку регіонів та підприємств”. - Т.V. - вип. 42, серія „Державне управління”. - Донецьк, ДОНДУУ, 2004. - С. 244-252.

3. Голос І.І. Участь соціальних інститутів у процесі етнонаціональної інтеграції. Роль комунікаційних технологій в інтеграції суспільства // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління „Фінансовий механізм державного управління економікою України”. - Т.VI. - вип. 49, серія „Державне управління”. - Донецьк, ДОНДУУ, 2005. - С. 111-123.

4. Голос І.І. Вплив етнічної складової розвитку суспільства на рівень суспільної свідомості // Зб. наук. праць Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України „Актуальні проблеми державного управління” . - вип. 4(22). - Д: ДРІДУ НАДУ, 2005. - С. 39-48.

5. Голос І.І. Інформаційна політика держави як механізм формування суспільного типу свідомості // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. „Проблеми управління природокористуванням” - Т.VI. - вип. 57, серія „Державне управління”. - Донецьк, ДОНДУУ, 2005. - С. 217-230.

Матеріали наукових конференцій

6. Голос І.І. Формування іміджу регіональних органів влади на моральних засадах // Матеріали Пятого міжнародного наукового конгресу „Державне управління та місцеве самоврядування”. - Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Харків: ХАРРІ НАДУ, 2005. - С. 27.