Державний лад СРСР з часів його утворення до прийняття Конституції 1936 року. Розвиток радянського державного апарату в умовах переходу до нової економічної політики, в роки індустріалізації при переході до колективізації. Післявоєнна піраміда влади.
З моменту проголошення незалежності України минуло не багато часу тому наша держава ще не набула достатнього досвіду державотворення. Для більш успішного реформування та розвитку державного ладу в Україні доцільно було б звернутись до історії. Оскільки минуле України тісно повязане з існуванням Союзу Радянських Соціалістичних Республік, то доцільно розглянути розвиток державотворення в даний період. Період історії держави України, який розпочався з перемоги Лютневої революції і має продовження в сьогоденні, - це період багаторічної героїчної , складної і в той же час трагічної боротьби українського народу за створення демократичної суверенної Української держави. Аналіз державного ладу і правової системи радянської України в період з кінця 1917р. та до кінця 1920р. свідчить про те , що внаслідок встановлення радянської влади, громадянської війни та воєнної інтервенції тут утвердилась воєнно-пролетарська диктатура точніше воєнно-більшовицька партійна диктатура, був ліквідований політичний плюралізм в державній сфері.Договори між державами регулювали їх взаємовідносини лише в загальних рисах, а відтворенням народного господарства, яке розпочалось в 1921році, на основі НЕПУ висувало все нові практичні питання , які необхідно було узгоджувати в багаточисленних органах республіки, оформлюючи це великою кількістю угод. Першим документом , який визначав систему і повноваження загальносоюзних органів влади, був Договір про створення СРСР, прийнятий І Зїздом Рад СРСР 30 грудня 1922 року . В Конституції компетенція зїздів спеціально не оговорювалась: Зїзд Рад міг прийняти до свого розгляду будь-яке питання, віднесене до відання загальносоюзних органів. Справа втому ,що скликанню кожного Зїзду Рад передували або Пленум ЦК партії, який розглядав питання порядку денного зїзду, або партійна конференція або зїзд партії, де розглядались питання та приймались рішення по кардинальних питаннях економіки, політики, культури. Президія видавила декрети, постанови, розпорядження , мала право призупиняти та відміняти постанови Зїздів Рад, накази РНК , а також вирішувати спори між РНК СРСР та ЦВК союзних республік, був наділений правом амністії та помилування по справам, які вирішувались судовими або адміністративними органами.З проведенням масової колективізації делегатами від селян тепер вибиралися колгоспники: вже на четвертому зїзді вони складали 93,5 % всіх делегатів від селян. Разом з тим його безпосередні функції планування були розширені , зокрема в процесі планування він повинен був враховувати потреби оборони країни. В 1927 році апарат Вищої Ради Народного Господарства (ВРНГ) був реорганізований: замість громісткого центрального управління державної промисловості з його відділами (директоратами) створюється галузеві головні управління. Його завданнями було: єдине планове керівництво та регулювання всіх галузей сільського господарства, в тому числі розробка планів розвитку соціалістичної реконструкції сільського господарства, основ землеустрою, керівництво сільськогосподарською кооперацією, кредитними справами, електрифікацією, керівництво лісовим господарством, всією науковою роботою в сфері сільського господарства. Інакше кажучи, Наромзем обєднав в собі планове , фінансове, виробниче, технічне та адміністративне управління радгоспами, керівництво колгоспами , кооперативним та одноосібним господарством і являвся також штабом керівництва всім сільським господарством, яким була ВРНГ для промисловості.В Конституції СРСР 1936 року було закріплено керівну роль комуністичної партії, яка стала монополістом в системі органів державного управління. Форми партійного керівництва державою були різноманітними. Частіше ж застосовувався інший спосіб, коли партійні керівники різних рівнів ставали і керівниками належних державних органів. Це стосується не лише організації державної єдності, але й всієї структури органів держави. Конституція також змінила структуру та статус органів влади й управління.Президія Верховної Ради СРСР прийняла Указ «Про військове положення», а 29 червня ЦК ВКП(б) і СНК СРСР звернулися до партійних і радянських органів з директивою, в якій була викладена в загальній формі програма заходів Комуністичної партії і держави по боротьбі з фашистським агресором. У умовах військового часу ще більш посилилася роль центральних органів влади і управління, хоч разом з тим була проведена і певна децентралізація, викликана необхідністю оперативно вирішувати конкретні питання управління. Але війна внесла свої корективи в організацію і порядок роботи державного апарату. До 1 січня 1945 р. з складу місцевих Рад вибуло більше за 59% всіх депутатів, вибрану до війни. У роки війни повноважними признавалися сесії Рад, на яких було присутніх 2/3 фактичного складу депутатів, тоді як по Конституції в мирний час для цього була потрібна присутність 2/3 вибраних депутатів.Зразу після війни завершилась земельна реформа звільнених регіонів, почата ще напередодні війни і тепер була розгорнута з великим розмахом. Всі ці зміни були обумовлені
План
План
Вступ
Розділ 1. Державний лад СРСР з часів його утворення до прийняття Конституції 1936 року
1.1 Розвиток радянського державного апарату в умовах переходу до нової економічної політики
1.2 Державний лад СРСР в роки індустріалізації при переході до колективізації
Розділ 2. Становище СРСР в довоєнний та післявоєнний період
2.1 Вищі державні органи за “сталінською конституцією”
2.2 СРСР в роки війни
2.3 Післявоєнна піраміда влади
Розділ 3. Державне будівництво в роки розвинутого соціалізму та при переході до комунізму
2.1 Перебудова державного механізму після розкриття культу особи
2.2 Радянська держава в умовах уповільнення темпу суспільного розвитку
2.3 Реформування державного ладу СРСР та його остаточний розпад
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
