Державний лад Галицько-Волинського князівства - Реферат

бесплатно 0
4.5 86
Особливості державного ладу та правової системи Галицько-Волинського князівства. Князь, боярська рада і віче як основні органи влади. Судові функції в Галицько-Волинській землі, їх поєднання з адміністративними. Характеристика джерел права князівства.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Мета - знайти джерела інформації, опрацювати їх і розкрити питання щодо державного ладу та правової системи Галицько-Волинського князівства. Київська Русь розпалася на князівства: Київське, Галицьке, Волинське, Смоленське, Переяславське, Володимиро-Суздальське тощо. Його наступник - Володимирко 11 не поладив з боярами і звернувся за допомогою до угорського короля Бели III. Між Галицькою та Волинською землями завжди існували добросусідські відносини, що проявлялося, перш за все, в господарських звязках. Як наслідок, на заході України зявилася сильна політична організація - Галицьке-Волинське князівство, яке майже на сто років продовжило традиції русько-української державності.Органами влади в Галицько-Волинському князівстві були князь, боярська рада і віче. Великий князь вимушений був допускати бояр до управління державою. І хоча великий князь в окремі періоди був необмеженим правителем, фактично він залежав від боярської аристократії, яка всіляко намагалась обмежити його владу. Так, Данило Галицький застосовував проти таких бояр навіть каральні дії: багатьох стратив, у багатьох конфіскував землі, які роздавав новому, служивому боярству. В окремі періоди Галицько-Волинської Русі значення князівської влади настільки знижувалось, що князі не могли зробити ані кроку без згоди з боярством.Джерелами права в Галицько-Волинському князівстві були звичаї Руська правда, князівське законодавство, магдебурзьке право, церковне право. Так, характеризуючи східнословянські племена, літописець у "Повісті временних літ" зазначає, що вони "имяху обичай свой і закон отець своих, й преданья каждо свои нрав”. З часом звичаї перетворюються в правові звичаї, тобто систему правових норм, яка складалася з санкціонованих державою звичаїв До найбільш старих норм звичаєвого права Галицько-Волинської землі відносились норми, які регулювали порядок здійснення кровної помсти проведення деяких процесуальних дій, таких, як присяга, ордалії, оцінка показань свідків. В Галицько-Волинському князівстві в різні часи діяли відомі редакції Руської правди: Коротка, Поширена та Скорочена. Застосування норм Руської правди в Галицько-Волинському князівстві не мало яскраво виражених відмінностей.Період розпаду був закономірним етапом розвитку України-Русі XII - XIV ст. Проте в другій половині XIII - XIV ст. на основі подальшого розвитку продуктивних сил суспільства (зростання політичного та економічного значення міст) і диференціації власності на землю посилюються сили централізації, носіями яких було середнє та дрібне боярство, а також міське населення. Князівство охоплювало до 90 відсотків української території, охороняло український народ від поневолення та асиміляції з боку Польщі і в той же час призупинило процес створення нової словяно-фінської держави на північному сході. Галицько-Волинське князівство широко відкрило двері західноєвропейському культурному впливу на Україну, зберігаючи в той же час кращі традиції української культури. В постійній боротьбі з загарбниками (Ордою, Литвою, Польщею, Угорщиною) Галицько-Волинське князівство гідно репрезентувало себе в світі як спадкоємець Київської держави.

План
План

Вступ

1. Державний лад Галицько-Волинського князівства

2. Правова система

Висновок

Список використаної літератури

Вывод
Період розпаду був закономірним етапом розвитку України-Русі XII - XIV ст. Це привело до утворення окремих держав. Проте в другій половині XIII - XIV ст. на основі подальшого розвитку продуктивних сил суспільства (зростання політичного та економічного значення міст) і диференціації власності на землю посилюються сили централізації, носіями яких було середнє та дрібне боярство, а також міське населення. З розпадом України-Русі та занепадом Київського князівства традиції українського державотворення не перервалися. Вони проявилися у піднесенні Галицька-Волинської держави, де влада Великого князя посилюється в постійній боротьбі проти впливового місцевого боярства.

Роль Галицька-Волинського князівства в розвитку української державності важко переоцінити. Князівство охоплювало до 90 відсотків української території, охороняло український народ від поневолення та асиміляції з боку Польщі і в той же час призупинило процес створення нової словяно-фінської держави на північному сході. Галицько-Волинське князівство широко відкрило двері західноєвропейському культурному впливу на Україну, зберігаючи в той же час кращі традиції української культури. В постійній боротьбі з загарбниками (Ордою, Литвою, Польщею, Угорщиною) Галицько-Волинське князівство гідно репрезентувало себе в світі як спадкоємець Київської держави.

Протягом другої половини ХІІІ - першої третини XIV ст. Галицько-Волинське князівство досягла значного рівня політичного розвитку. Його залежність від Орди була меншою, ніж князівств Північно-Східної Русі. Проте відносна слабкість сил централізації, припинення князівської династії, віроломна політика Орди та деяких північно-східних володарів призвели до того, що князівство стало обєктом агресії з боку сусідніх держав - Польщі, Угорщини та Литви, які перетворилися в цей нас на сильні, централізовані держави. Зрештою, у 40-60-х роках XIV ст. політична розєднані землі України підпали під владу Польського королівства і Великого князівства Литовського. Однак і в межах Литовської держави довгий час зберігалася автономія Волині та Київської землі.

Список литературы
1. Боярська З.І. - Історія держави і права України: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2001 - 280с.

2. Захарченко П.П. З 38 Історія держави та права України: Навч. посіб. для дист. навч. - К.: Університет "Україна", 2005 - 208с.

3. Трофанчук Т.Л. Історія вчень про державу та право: Навч. посібн. для дист. Навчання - К.: Університет "Україна", 2004 - 210с.

4. Чайковський А.С., Копиленко О.Л., та інші. Христоматія з історії держави і права України.: Навч. посіб. - К.: Юрінком інтер, 2003 - 656с.

5. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навч. посіб. - 4-те вид., стер. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. - 429с.

6. Крипякевич I.П. Галицько-Волинське князівство. - К., 1984.

7. Костомаров Н.И. Князь Данило Галицкий. (Исторические произведения. Автобиография). - К., 1990.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?