Державний лад давньогрецьких держав Спарти і Афін - Контрольная работа

Розклад первіснообщинного ладу і виникнення класового рабовласницького суспільства на території Стародавньої Греції припадає на кінець II-початок I тисячоліття до н.е.У VIIICT. до н. е. у південно-східній частині Балканського півострова,в центрі грецької області, так званій Аттиці виросло (навколо давньої фортеці)місто, яке стало найвидатнішим центром античної і світової культури. Аттика - камянистий півострів, майже без родючих земель, зате там була якісна глина, родовища срібла, свинцю, мармуру. територію Аттики населяли чотири іонійські племені, кожне з яких мало свої народні збори, раду родових старійшин і вождя - базивлеса, військового керівника, воєначальника. Однією з його реформ був синойкізм, тобто обєднання чотирьох найбільших племен (філ) Аттики у VII столітті до н.е. Аттика поділялася на 48 навкрарій - територіальних округів; кожна навкрарія повинна була поставити, озброїти і укомплектувати екіпажем одне військове судно для афінського флоту.Афінами управляв ареопаг - рада з евпатридів, яка збиралася на пагорбі бога війни Ареса. З свого середовища ареопаг вибирав одного, а з 683 р. до н. е.-девятьох архонтів для управління поточними справами. Ареопаг складає закони, здійснює вищий суд, спостерігає за діями посадових осіб, перше місце серед яких належить колегії архонтів і колегії стратегів. Ареопаг до середини V ст. до н.е. був одним із найважливіших органів державної влади, що контролював діяльність посадових осіб та народних зборів. Цивільно-правові спори про майно були у віданні третейського суду діетів і (у дрібних справах ) колегії сорока.Народні збори самостійного значення не мали і не впливали на обрання архонтів, які обиралися ареопагом терміном на рік. Народні збори були верховним органом афін. Компетенція народних зборів була широкою: вони приймали закони, видавали настанови з приватних питань(псефізми), обирали посадових осіб та здійснювали перевірку їх діяльності, вирішували питання війни і миру, обговорювали продовольче становище країни тощо. Спеціальні збори присвячувалися розгляду прохань громадян і вирішенню питання про вигнання окремих осіб в порядку остракізму за межі держави. Жінки і метеки у народні збори не допускалися.Цього року першим архонтом було обрано Солона, представника евпатридів, який не був «спільником багатих в їх злочинах» і водночас не "пригнічений злиднями". Солон був наділений надзвичайними повноваженнями, серед яких найважливішим було право законодавства. Соломоном була проведена так звана тимократична або цензова реформа, однак його реформи торкнулися і політичного устрою Афін: на основі давніх чотирьох філ був створений новий орган - "рада чотирьохсот", до якої обиралися по 100 осіб від кожної філи, до якої могли бути обрані вільні громадяни, крім жебраків і наймитів. Якщо в ареопазі були представлені лише вищі майнові розряди, то до ради чотирьохсот могли обиратися всі, крім фетів; тому склад її був більш демократичним. Афіняни, які мали річний дохід від сільського господарства у 500 медімнів зерна, були віднесені до I розряду (пентакосіомедімни ), у 300 медімнів або здатні утримувати бойового коня - до II розряду (вершники ), у 200 медінмів - до III розряду (зевгіти ), і нарешті, з доходом менше ніж 200 медімнів - до IV (фети ).Одночасно тиран примусив громадян платити податки, його особиста охорона мала ознаки регулярної армії, на відміну від колишнього народного ополчення. Незважаючи на антидемократичний характер тиранії, вона все ж була поступальним кроком у формуванні державного апарату Афін. Уся територія Аттики була розподілена на три зони: берегову, Афіни з передмістями та внутрішню частину. На чолі демів були поставлені демархи, в чиї обовязки входили запис вільних новонароджених, набір ополчення, вибір по жеребку до Ради та геліеї. Комісії по черзі виконували обовязки ради, щоденно обираючи за жеребом нового голову, який під час роботи народних зборів був і їх головою.Територія Спарити - Лаконіка - розташована у південній частині Пелопоннеса. Це родюча долина, яка спускається до моря і зрошується річкою Еврот. У глибоку давнину на території Лаконіки, як і на території суміжних з нею Арголіди і Мессенії, знаходився ряд центрів мікенської культури. В «Іліаді» згадується, що в Лаконіці існувало 12 окремих общин, підвладних легендарному цареві Манелаю. Корінне ахейське населення цієї місцевості частково було знищене або поневолене переможцями,частково з ними асимілювалося, частково втекло у гори або переселилося на більш далекі території.На чолі держави стояли два архагети. У літературі їх часто називали царями, хоча навіть афінський базивлес, щодо якого термін «цар» умовний, мав більшу владу, ніж спартанські архагети.Другим важливим органом державної влади у Спарті була рада старійшин - герусія. Проте з утворенням держави до її складу входили вже не просто люди досвідчені, заслужені, а представники знаті, верхівки суспільства. До складу герусії входило ЗО осіб - два царі та 28 членів - геронтів, які обиралися Народними зборами з

План

Вступ

1. Державний лад Афін

1.1 Виникнення Афін, реформа Тезея

1.2 Діяльність ареопагу і колегії стратегів

1.3 Народні збори

1.4 Закони Драконта

1.5 Політична реформа Солона, створення Ради чотирьохсот

1.6 Геліея і посадові особи(стратеги та архонти)

1.7 Тиранія Пісистрата та реформа Клісфена

1.8 Рада пятисот

1.9 Держава за часів правління Ефіальта та Перикла(його реформи)

2. Державний устрій Спарти

2.1 Утворення Спартанської держави

2.2 Влада архагетів

2.3 Влада герусії

2.4 Народні збори - апелла.

2.5 Становище ефорів

2.6 Правління Лікурга

Висновок

Список використаної літератури