Державний кредит та проблеми внутрішнього і зовнішнього боргу - Курсовая работа

Державний кредит являє собою доволі специфічну ланку державних фінансів.Він немає ні окремого фінансового фонду (кошти, що мобілізуються за його допомогою ,проходять , як правило, через бюджет),ні обособленого органу управління .Разом з тим він характеризує особливу форму фінансових відносин держави і тому виділяється в окрему ланку. В даній курсовій роботі буде розглянуто теоретичні основи державного кредиту, його економічної сутності та призначення( 1 та 2 розділ курсової роботи), сутність державного боргу (3 розділ курсової), проблеми внутрішнього та зовнішнього боргу України та їх сучасний стан (відповідно 4 та 5 розділи.) У 6 розділі курсової розглядаються проблеми управління державним боргом-комплексу заходів від яких залежить ефективність використання державних запозичень.Та його головні види: рефінансування державного боргу та реструктуризація заборгованості.Продаючи облігацію, держава зобовязується повернути суму боргу у визначений термін із процентами або виплачувати проценти протягом усього терміну користування позиковими засобами, а після закінчення цього терміну повернути і суму боргу. Номінальна вартість зазначається на облігації і виражає грошову суму, надану власником облігації державі в тимчасове користування. На відміну від першої форми державного кредиту, коли фізичні і юридичні особи купують цінні папери за рахунок власних тимчасово вільних коштів, ощадні установи дають кредит державі за рахунок позикових засобів. Наявність посередника між державою і населенням в особі ощадних установ і надання позики останніми державі за рахунок позикових засобів без відома їх реального власника (населення) дають змогу виділити ці відносини як особливу форму державного кредиту. Будучи кредитором, держава за рахунок коштів бюджету надає на платній основі за умови обовязкового повернення кредити юридичним і фізичним особам.Загальна сума державного боргу складається з усіх випущених і непогашених боргових зобовязань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх), і відсотків за ними, включаючи видані гарантії за кредитами, що надаються іноземним позичальникам, місцевим органам влади, державним підприємствам. У деяких підручниках внутрішній борг визначається як заборгованість кредиторам держави в даній країні, а зовнішній - заборгованість кредиторам за межами даної країни. Тому внутрішній борг - це сукупність зобовязань держави перед резидентами, а зовнішній борг - сукупність зобовязань держави перед нерезидентами (незалежно від того, в чиїй національній валюті номіновано зобовязання). Повернення внутрішнього боргу і виплати відсотків за ним не зменшують фінансового потенціалу держави, тоді як зовнішній борг має у своїй основі відплив капіталу з держави. Досвід розвитку світової економіки підтвердив, що державний борг - це складне явище, зумовлене низкою факторів, яке в умовах кожної держави може мати свою специфіку.В Україні в 1992 році прийнято Закон “Про державний внутрішній борг України”, яким визначено, що державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобовязання уряду України в грошовій формі. Обслуговування державного внутрішнього боргу України здійснює Міністерство фінансів України через банківську систему України шляхом проведення операцій з розміщення облігацій внутрішніх державних позик, інших цінних паперів, їх нього погашення і виплати доходу за ними у вигляді процентів в іншій формі.[4] Внутрішній державний борг включає сукупність всіх боргових зобовязань держави, включаючи адміністративно управлінську заборгованість (зобовязання з виплати зарплати в державних установах та інших виплат державним службовцям), борги, які виникають у звязку з залученням коштів з метою фінансування бюджетного дефіциту та зобовязання виплат державних пенсій. Згідно з Законом України "Про державний внутрішній борг України", до державного внутрішнього боргу відносяться строкові боргові зобовязання уряду України у грошовій формі. Боргові зобовязання уряду включають випущені цінні папери, інші зобовязання у грошовій формі гарантовані урядом, а також одержані ним кредити Внутрішня заборгованість включає також частину боргових зобовязань колишнього СРСР, прийняті на себе УкраїноюВона полягала в тому, що більша частина державного внутрішнього боргу була короткотерміновою, що обмежувало результативність політики оптимізації управління та обслуговування державного боргу. Спираючись на результати дослідження ринку облігацій внутрішньої державної позики автор відмічає, що існували недоліки, як в стратегічному управлінні боргом, так і в його обслуговуванні. До недоліків стратегічного управління внутрішнього державного боргу слід віднести зростання внутрішньої короткотермінової заборгованості та відповідно збільшення видатків з бюджету на обслуговування боргу; мало місце фінансування за рахунок залучених коштів неефективних поточних видатків бюджету, що зумовило створення специфічної фінансової піраміди на ринку державних цінних паперів. Крім класичної форми державного внутрішнього боргу, в Україні в 1994 - 1999 ро

Зміст

Огляд літератури

Вступ

1. Суть та призначення державного кредиту

2. Державний борг та його види

3. Проблеми внутрішнього боргу

3.1 Сучасний стан внутрішнього боргу

4.Проблеми зовнішнього боргу

4.1 Сучасний стан зовнішнього боргу

5.Управління державним боргом

6.Боргові парадокси і орієнтири державних запозичень

Висновки

Список використаної літератури

Огляд літератури

1.«Фінанси України» за 2004 рік,№ 1 с. 49-55. Добровольська Л.М. «Державне кредитування»