Державний контроль у сфері національної безпеки України - Автореферат

Для українського суспільства питання забезпечення національної безпеки постали особливо гостро, що пояснюється наявністю таких проблем як: необхідність створення сприятливих умов для подальшого розвитку українського суспільства та держави; необхідність збереження територіальної цілісності держави; існування перманентної політичної та економічної кризи; порушення прав і свобод людини і громадянина в Україні та за її межами; зростання рівня злочинності та корупції; поширення загрози тероризму, неконтрольованого розповсюдження зброї та наркотиків; загрозливий стан довкілля; значне ускладнення демографічної ситуації. Докорінна зміна суспільних відносин згідно з цілями та принципами організації демократичної, соціальної, правової держави, оновлення системи норм права й розвиток на їх фундаменті принципово нового способу функціонування державного апарату, який відповідає вимогам законності, неможливі без належної організації і здійснення державного контролю у сфері національної безпеки України. У звязку з розвитком безпекових відносин постає проблема вдосконалення передусім державного контролю у сфері національної безпеки і відповідного оновлення законодавства, чіткішого визначення адміністративно-правового статусу субєктів його здійснення. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі досягнень юридичної науки, узагальнення правозастосовної діяльності контролюючих органів, аналізу вітчизняного і зарубіжного законодавства та досвіду роботи контролюючих органів розробити та надати науково обґрунтовані пропозиції щодо підвищення ефективності державного контролю у сфері національної безпеки України. Досягненню мети дисертаційного дослідження слугуватиме вирішення таких завдань: визначити рівень розробленості адміністративно-правових наукових досліджень державного контролю у сфері національної безпеки України;Розділ 1 „Теоретико-правові засади державного контролю у сфері національної безпеки України” складається з двох підрозділів і присвячений висвітленню теоретичних і методологічних аспектів державного контролю в аналізованій сфері, дослідженню стану наукової розробленості теми, визначенню поняття державного контролю та його відмежування від інших споріднених понять. „Аналіз стану розробленості адміністративно-правових наукових досліджень державного контролю у сфері національної безпеки” подається аналіз стану розробленості адміністративно-правових наукових досліджень державного контролю у сфері національної безпеки. Зокрема в рамках першої групи було виділено такі підходи до визначення поняття «контроль»: 1) контроль як функція управління, спосіб або засіб забезпечення законності; 2) контроль - перевірка відповідності обєкта встановленим правилам (нормам, стандартам тощо); 3) недоцільність звуження контролю лише до способу забезпечення законності і дисципліни; 4) контроль - діяльність із спостереження та перевірки, попередження та виправлення можливих помилок (відповідності, обґрунтованості тощо); 5) ототожнення контролю і нагляду; 6) контроль є засобом оцінки досягнення мети; 7) контроль є стадією управлінського циклу; 8) контроль - метод управління. Зокрема: 1) контроль - вирішальний вплив; 2) контроль - перевірка відповідності (правилам, нормам, стандартам тощо); 3) контроль - система дій, комплекс заходів; 4) контроль є функцією управління; 5) контроль ототожнюється із наглядом; 6) контроль ототожнюється із процесом забезпечення додержання законодавства; 7) контроль - володіння часткою. Зважаючи на викладене, відповідно до мети дисертаційного дослідження, сформовано систему принципів державного контролю у сфері національної безпеки, які умовно можна розділити на пять груп: загальноправові принципи (верховенства права, неухильного дотримання вимог законодавства, яким регулюються діяльність субєктів забезпечення національної безпеки України; підзвітності уповноважених посадових осіб субєктів забезпечення національної безпеки громадянському суспільству; відповідальності компетентних посадових осіб, за ефективність здійснення контрольної діяльності; судового захисту прав субєктів державного контролю); інформаційні (прозорості здійснення контролю; відкритості інформації про діяльність субєктів контролю, що не становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю з урахуванням визначеної законами специфіки діяльності субєктів забезпечення національної безпеки; відповідальності посадових осіб за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається, та за належне реагування на звернення громадян і, громадських організацій, виступи у засобах масової інформації); управлінські (взаємодії та відповідальності субєктів державного контролю за реалізацію завдань контролю, його належне ресурсне забезпечення; чіткого розмежування контрольних функцій між субєктами контролю); фінансово-економічні (ефективності державного контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів у сфері національної безпеки); приватні (деполітизація та деідеологізація контролю.У висновках викладено основні положенн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ