Державний борг в Україні - Курсовая работа

Протягом останніх років перед Україною надзвичайно загострилось питання обслуговування боргових зобовязань. Для України управління державним боргом є чималою проблемою, оскільки за останній час він тільки збільшується. Зважаючи на актуальність формування та управління державним боргом, цілком очевидно, що ці процеси є обєктом уваги науковців, тому в західній фінансовій науці цим проблемам приділяють велику увагу. Питання проблеми впливу державного боргу на темпи економічного зростання, розподілу боргового тягаря на економічні пропорції, на рівень споживання населення залишаються в нашій економічній теорії, практиці розробленими недостатньо.Для більш детального розуміння проблеми державного боргу в Україні вважаю за необхідне висвітлити такі основні поняття, як: - борг Державний борг - це загальна сума боргових зобовязань з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення. Державний борг за своєю економічною сутністю визначає економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами (резидентами та нерезидентами) з приводу перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту на умовах строковості, платності та повернення. Внутрішній державний борг - сукупність зобовязань держави перед резидентами (заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації). Зовнішній державний борг - це сукупність боргових зобовязань держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.Економічна суть державного боргу проявляється в переломленні через такі дві властиві йому функції: а) фіскальна - залучення державою необхідних коштів для фінансування бюджетних видатків; Метою запозичення коштів може бути: - покриття бюджетного дефіциту; Державні запозичення - основна форма державного кредиту, коли держава є позичальником. Для цих запозичень характерне те, що тимчасово вільні грошові кошти населення та субєктів господарювання залучаються до фінансування загальнодержавних потреб шляхом випуску й реалізації державних цінних паперів. Тобто, на відміну від облігацій, кошти від продажу яких спрямовуються на поповнення бюджетного фонду, позабюджетних фондів або на спеціальні цілі, кошти від реалізації казначейських зобовязань держави спрямовуються тільки на поповнення бюджету.Проблема управління державним боргом полягає в забезпеченні платоспроможності держави, реальних джерел його погашення. Під час управління державним боргом, передусім зовнішнім, треба шукати варіанти, які б мінімізували втрати для держави і населення. У процесі управління державним боргом вирішуються такі завдання: 1) пошук ефективних умов запозичення коштів з точки зору мінімізації вартості боргу; Держава найчастіше знижує розмір виплачуваних відсотків за позикою, однак можливе і підвищення дохідності позики. Для ефективного управління державним боргом потрібно дотримуватись наступних принципів: - безумовності - забезпечення режиму безумовного виконання державою всіх зобовязань перед інвесторами і кредиторами, які держава, як позичальник, прийняла на себе при укладанні договору позики;Облігація - це свідоцтво про надання позички, яке дає право на одержання, як правило, щорічного доходу у вигляді процента. Державні облігації України поділяються на облігації внутрішніх державних позик України, облігації зовнішніх державних позик України та цільові облігації внутрішніх державних позик України. На сертифікаті такої облігації, крім інших реквізитів (назва емітента та його місцезнаходження, порядковий серійний номер, тип облігації, розмір купонної ставки, умови та схема виплати премії, умови погашення), фіксується прізвище, імя та по батькові власника облігації. Облігації на предявника - це облігації, власники яких не реєструються поіменно, а реєструється лише їхня загальна кількість. Облігації зовнішніх державних позик України - державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобовязання України відшкодувати предявникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.В Україні за роки її незалежності формування боргу відбувалося значною мірою під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що зумовило його структуру та обсяги. Цей період формування боргу дослідники поділяють на такі етапи управління державним боргом: Перший етап (1991-1994 рр.) - утворення державного боргу. Другий етап (1995-1996 роки) - державний борг формувався як через надання зовнішніх гарантій так і за рахунок отримання зовнішніх позик від міжнародних фінансових організацій. Найбільшою мірою формування боргу було повязане з бюджетними дефіцитами, які мали місце до 2000 року. Протягом 2001-2007 рр. відбувся перехід від антикризового управління державним боргом до здійснення виваженої боргової політики в Україні.Боргова безпека - це такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ ТА БОРГОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

1.1 Поняття, структура та види державного боргу

1.2 Економічна сутність державних запозичень

1.3 Управління державним боргом в Україні

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ БОРГОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

2.1 Аналіз розвитку державних запозичень України

2.2 Динаміка зовнішнього державного боргу

2.3 Оцінка боргової безпеки України

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЇ БОРГОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

3.1 Напрями покращення боргової політики України

3.2 Оптимізація процесу управління державним боргом в Україні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ