Державний борг України - Курсовая работа

ВСТУП Актуальність теми. Проблема державного боргу та його обслуговування в Україні є дуже актуальною темою в сучасних умовах. Розвиток суспільно-економічних відносин в Україні підтверджує необхідність якомога скорішого вирішення проблеми фінансової стабілізації і виходу з економічної кризи. Тому, актуальним є формування теоретичних основ механізму управління державним боргом, який має стати базою для створення концепції наукового управління державною заборгованістю, важливим інструментом реального впливу на раціоналізацію політики державних запозичень, запобігання борговій кризі. Виникнення державного боргу є результатом фінансування дефіциту державного бюджету, який, в свою чергу, відображає перевищення бюджетних видатків над доходами до бюджету. При наявності дефіциту бюджету державою позичаються грошові ресурси, що призводить до виникнення та зростання державного боргу. Розвязання проблеми обслуговування державного боргу є одним із ключових факторів економічної стабільності в країні. Від характеру врегулювання боргової проблеми в значній мірі залежить бюджетна дієздатність держави, стабільність її національної валюти, а відтак фінансова підтримка міжнародних фінансових організацій. До дослідження соціально-економічних передумов і наслідків формування боргових зобов’язань державного та приватного сектора економіки, розробки концептуальних основ управління національним боргом для забезпечення стабільності фінансової системи та розширення інвестиційного потенціалу реального сектора економіки в Україні доклали зусиль багато вітчизняних вчених, зокрема: Вахненко Т.П., Василик О.Д., Гавриленко Є.П., Гальчинський А.С., Савлук М.І., Федосова В.М., Юрій С.І. Для досягнення поставленої мети у роботі передбачається вирішити ряд задач, головними з яких є: 1) обґрунтування економічної сутності державного боргу як складової державних фінансів; 2) виявлення основних тенденцій формування державного боргу України; 3) визначення основних етапів формування державного боргу, аналіз механізму управління ним; 4) оцінка розміру та динаміки заборгованості України; 5) визначення способів погашення державної заборгованості. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що визначають механізм управління зовнішнім державним боргом, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, звітні дані Міністерства фінансів України та Національного банку України, джерела міжнародних фінансових організацій, наукові праці і монографії вітчизняних і зарубіжних економістів, періодична література. Структура курсової роботи. Для реалізації поставлених цілей залучаються додаткові ресурси, які, з одного боку, є джерелом фінансування структурних реформ української економіки, з іншого, є передумовою виникнення державного боргу. Державний борг за своєю економічною сутністю визначає економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами (резидентами та нерезидентами) з приводу перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту на умовах строковості, платності та повернення. Не зовсім вдалим є і визначення боргу, коли субєктом називається уряд, а не держава. Основними причинами створення і збільшення державного боргу є: ? збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів (бюджетний дефіцит); ? циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки; ? скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування (зменшення) державних витрат; ? вплив політичних бізнес-циклів (наприклад, надмірне збільшення видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади) [12, с. Дефіцит державного бюджету може бути виражений у відсотках до ВВП, до доходів бюджету і до видатків бюджету. В Україні досить високі показники фізичного і морального зносу основних фондів. Внутрішній борг - це заборгованість державних органів управління перед іншими державними структурами та перед резидентами. До складу зовнішнього державного боргу України включаються такі основні види заборгованості (за джерелами фінансування): зобовязання за позиками, які надані міжнародними фінансовими організаціями (МВФ, ВБ, ЄС, ЄБРР); заборгованість перед зарубіжними державами (Росії, Туркменістану, Японії, ФРН, США та ін.); зобовязання за позиками, наданими закордонними комерційними банками (фідуціарні кредити); заборгованість фізичним та юридичним особам-нерезидентам з обслуговування та погашення внутрішніх і зовнішніх позик. Джерелами погашення державного боргу є: O бюджетні кошти; O кошти, отримані від приватизації державного майна; O нові запозичення; O золотовалютні резерви країни [14, с. Зокрема, державний борг здійснює прямий і непрямий вплив на напрями бюджетної політики, грошово-кредитний механізм, податкову систему, рівень інфляції, розміри і напрями використання внутрішніх і зовнішніх заощаджень, іноземних інвестицій тощо.