Державний апарат і законодавство ЗУНР - Реферат

Ця віха в історії нашої державності у період панування комуністично-більшовицького тоталітарного режиму, як і багато інших, що суперечили офіційній ідеології, не вкладалася у визначену схему, а тому всіляко перекручувалась й паплюжилась. Все, що не було радянським і комуністичним, не "боролося" за соціалізм і комунізм, визнавалось ворожим. Це сьогодні можна зробити не тільки тому, що зламано облудний комуністичний режим, відкрито архіви й засекречені документи, а й тому, що ще живе певна кількість безпосередніх учасників тих знаменних подій, які відкрито можуть поділитися своїми спогадами. Як відомо, Галичина, як й інші західноукраїнські землі, довгі століття перебувала у складі іноземних держав; Польщі, Австрії та Австро-Угорщини, Ці одвічно українські землі та Іх населення були обєктами нещадного колоніального гноблення - соціального, національного, релігійного, культурного. 63% населення становили українці, 23% - поляки і 13% - євреї, одна середня школа припадала на 656 тис. українців і на 33:5 тис. поляків.Проголосили незалежність Польща, Чехословаччина, Угорщина та інші поневолені імперією території. 18 жовтня 1918 р. у Львові зібралися посланці усіх українських політичних партій І сил краю, посли до австрійського парламенту, галицького і буковинського сеймів, представники від духовенства і студентства. Вони утворили Українську Національну Раду на чолі з Є, Петрушевичем, яка негайно проголосила про створення з українських територій Австро-Угорщини української держави". За цих умов гаятися українцям не можна було. 1 листопада Українська Національна Рада видала відозву "Український народе", де говорилось про утворення незалежної української держави, у якій "віднині ти (український народ.В ньому закріплювались верховенство .і суверенітет народу, який мав здійснювати їх через свої представницькі органи, обрані на основі загального,, рівного, прямого, таємного голосування за пропорційною-системою. Виборчим правом наділялись всі громадяни незалежно від національності, віросповідання, статі; Таким представницьким органом, зокрема, мав стати Сейм, а до його обрання верховну владу повинна була здійснювати Українська Національна Рада. Згідно з розпорядженням Української Національної Ради від 1 листопада на всій території держави належало ліквідувати всі старі органи державної влади і управління та шляхом виборів утворити нові - у повітах обрати повітових комісарів та повітові національні ради, у містах і селах - відповідно міських і громадських комісарів та їх "прибічні ради". 15 листопада Українська Національна Рада прийняла Закон про поповнення свого складу представниками від повітів (по одному) й від усіх великих міст (один - три). Українська Народна Рада розпорядилася, щоб до прийняття Закону про судоустрій і судочинство попередні судді, а значну частину їх становили українці, та увесь канцелярський апарат залишалися на своїх місцях.Вважаючи себе органом тимчасовим, неправомочним щодо вирішення кардинальних економічних і політичних проблем, Українська Національна Рада у березні 1919 р. видала Закон про скликання парламенту країни - Сейму, а в квітні - виборчий закон" Однопалатний Сейм повинен був бути обраний громадянами на основі загального, рівного виборчого права при таємному голосуванні. Тобто за кожною?;: національністю, залежно від кількості населення, було визначено певне число послів. З 226 послів Сейму українці повинні були обрати 160, поляки - 33/євреї - 27, німці - 6. Це давало національним меншинам навіть більше посольських мандатів (66 співвідносно до 160 українських), ніж було процентне співвідношення національних сил у державі, де українці складали 75% населення.Таким чином, у короткий строк були сформовані або знаходились у стадії формування основні ланки державного механізму ЗУНР - центральні та місцеві органи державної влади і управління, правоохоронні органи, збройні сили. Субтельний: "На відміну від східноукраїнських урядів ЗУНР швидко і чітко утворила свій державний апарат", бо "галичани не займалися поширеними на сході радикальними експериментами..." Це було "досягнення, що його могли повторити рідко які з нових східноєвропейських держав... Великою мірою стало наслідком схильності галичан до суспільної організованості...

План

Вступ

1. Проголошення ЗУНР і закладення державного апарату

2. Тимчасовий основний закон, основні законодавчі акти

3. Закон про скликання парламенту країни та утворення УГА

Висновки

Література

Таким чином, у короткий строк були сформовані або знаходились у стадії формування основні ланки державного механізму ЗУНР - центральні та місцеві органи державної влади і управління, правоохоронні органи, збройні сили. Ось як оцінює цю справу відомий західний історик-дослідник О. Субтельний: "На відміну від східноукраїнських урядів ЗУНР швидко і чітко утворила свій державний апарат", бо "галичани не займалися поширеними на сході радикальними експериментами..." Це було "досягнення, що його могли повторити рідко які з нових східноєвропейських держав... Великою мірою стало наслідком схильності галичан до суспільної організованості..."

Звичайно, правлячі кола ЗУНР допустили у своїй діяльності чимало помилок, прорахунків, особливо при вирішенні соціально-економічних питань. Однак багато що було зроблено у сфері освіти, культури, охорони здоровя тощо. Але це вже предмет окремих досліджень. Головне ж полягає в тому, що ЗУНР була демократичною, народною державою з пануванням Права, Справедливості, Порядку. Найвищою ж її заслугою, досягненням було обєднання у січні 1919 р. ,з Українською Народною Республікою в єдину соборну Українську державу.