Аналіз державного управління військово-промисловим комплексом Союзу Радянських Соціалістичних Республік в 1920-1950 роки. Потреби Збройних Сил держави в предметах озброєння. Вдосконалення системи управління національним оборонно-промисловим комплексом.
При низкой оригинальности работы "Державне управління військово-промисловим комплексом Союзу Радянських Соціалістичних Республік в 1920-1950 роки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У статті проведено аналіз державного управління військово-промисловим комплексом СРСР в 1920 - 1950 роки, розглянуто структуру військово-промислового комплексу СРСР з метою визначення шляхів перебудови національного оборонно-промислового комплексу та вдосконалення сучасної системи державного управління національним оборонно-промисловим комплексом. У процесі дослідження автор робить висновок, що предмет дослідження, ВПК є не феноменом з невизначеним набором звязків і стосунків, а цілком реальною, такою, що піддається кількісному аналізу, економічною структурою з виробничо-економічними можливостями відповідних «родових» галузей індустрії і науково-технічним потенціалом. Важливо відмітити, що система військово-мобілізаційного управління і функціонування державного оборонного комплексу не є системою військово-промислового комплексу, оскільки державний оборонний комплекс включає усіх господарюючих субєктів усіх галузей промисловості, енергетики, торгівлі і транспорту, усі військові і воєнізовані організації, що готуються Урядом до матеріального забезпечення і комплектування Збройних Сил, до захисту населення великих міст від хімічного нападу, а в сучасних умовах - від зброї масового ураження. Військово-промисловий комплекс - це не сума двох складових: Збройні Сили Промисловість, - оскільки Збройні Сили споживають продукцію більшості галузей народного господарства, а також користуються послугами енергетичного й транспортного комплексів. У теоретичній політичній економії аксіомою є те, що громадське виробництво складається з великих родів (промисловість і сільське господарство), галузей, підгалузей, видів і підвидів, які відбивають характер розподілу громадської праці і пропорції його розподілу між однотипними виробничими одиницями, що представляють їх інтереси господарюючими субєктами.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
