Державне управління сферою туризму та охороною культурної спадщини (регіональний аспект) - Автореферат

Згідно з оцінкою Всесвітнього економічного форуму Україна посідає 104-те місце з 125 можливих за результатами діяльності державних та суспільних інститутів, що свідчить про низьку якість влади та управління, неконкурентоспроможність держави. Дослідження сучасного механізму державного управління сферою туризму та охороною памятників свідчить про те, що цей процес в Україні має низьку результативність і обумовлений дефіцитом інвестиційних ресурсів. Особливості сучасного стану туристичної галузі та удосконалення механізмів державного управління охороною культурної спадщини успішно досліджується такими вітчизняними та зарубіжними фахівцями, як: І. Дисертація виконана на кафедрі економічної теорії і фінансів Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в рамках науково-дослідної роботи “Основні напрямки підвищення ефективності діяльності органів державної влади щодо соціально-економічного розвитку регіону” (державний реєстраційний номер 0104U000088), у якій автор брала безпосередню участь, що полягала у розробці теоретичних основ щодо класифікації механізмів державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини, їх практичному впровадженні в діяльність владних структур в АР Крим. Для досягнення поставленої мети в роботі використовувалися наступні методи: аналізу і синтезу, порівняння - для дослідження сучасного стану охорони памяток та розвитку туризму, зарубіжного досвіду щодо державного управління цими сферами; систематизації - для уточнення понятійного апарату державної політики у сфері туризму та охорони культурної спадщини; емпіричного дослідження (спостереження, порівняння та вимірювання) - для розробки практичних рекомендацій щодо визначення напрямків удосконалення економічного та інформаційно-аналітичного механізмів державного управління розвитком туризму та охороною культурної спадщини; статистичний - для дослідження економічних важелів державного управління, повязаних з розрахунком міжбюджетних трансфертів для перерозподілу грошових коштів між бюджетами різних рівнів з метою здійснення заходів з покращання охорони культурної спадщини, та ін.У першому розділі - “Наукові засади державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини” - визначається специфіка організації туристичного бізнесу та охорони памяток як обєктів державного впливу, досліджуються сучасні підходи до формування цієї системи управління та теоретично обґрунтовуються механізми впровадження державної політики розвитку цих галузей. У дисертації запропоновано визначення поняття державної політики розвитку туризму та охорони культурної спадщини, з одного боку, як єдиної системи, а з іншого, - як стратегії і тактики органів виконавчої влади стосовно впровадження заходів з охорони національного надбання, створення сприятливих умов для його збереження та використання. Здійснений у роботі контент-аналіз існуючих програм розвитку туризму та охорони культурної спадщини дає підстави говорити про наявність неантагоністичних суперечностей системи державного управління в цьому секторі, а саме: невідповідність змісту державної політики формам її реалізації, зростаючих потреб у коштах - можливостям державного та місцевих бюджетів, пріоритетних напрямів розвитку туризму в АР Крим - новим його формам. Організація туристичної діяльності (історичний туризм) та охорони культурної спадщини Закон України „Про туризм”, Закон України „Про охорону культурної спадщини” Запропонувати та внести до законів: а) поняття “історичний туризм” як специфічний вид туризму, який базується на використанні нерухомих обєктів культурної спадщини; б) обєкт історичного туризму - нерухомі музеєфіковані обєкти культурної спадщини; в) поняття „обєкт історичного туризму” як обєкт культурної спадщини, на якому проведено роботи з музеєфікації; г) органи з охорони культурної спадщини повинні вести реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, які займаються організацією історичного туризму Питання з фінансування охорони культурної спадщини Бюджетний кодекс України, закони України „Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про охорону культурної спадщини” Запропонувати та внести до законів зміни: а) щодо розподілу витрат на охорону культурної спадщини між державним та місцевим бюджетами; б) щодо перерозподілу прибутку субєктів підприємницької діяльності; в) щодо зарахування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини до спеціального фонду органу охорони культурної спадщиниВідповідно до визначених у дисертаційному дослідженні мети і завдань отримані результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання щодо перебудови системи, удосконалення механізмів державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини АР Крим. Органи державної виконавчої влади повинні дбати про формування єдиної системи державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини, яка б охоплювала стратегію й тактику впровадження політики держ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ