Державне управління розвитком туристично-рекреаційної галузі на регіональному рівні (на прикладі Івано-Франківської області) - Автореферат

Тому туризм сьогодні розглядається як національне явище сфери реалізації прав і потреб людини, як сфера технології реалізації потреб і попиту в ринкових умовах, як особливий сектор сучасної національної і регіональної економіки, як невідємна складова соціально-економічної політики держави. Такий підхід до туристичної сфери вимагає всебічних та фундаментальних досліджень різноманітних аспектів державного управління її розвитком, особливо на регіональному рівні. Відсутність таких досліджень стримує розвиток правової та інституційної бази регулювання розвитком рекреаційно-туристичної галузі не дозволяє визначити й реалізувати пріоритетні напрями впливу держави на ситуацію в регіонах. Актуальність виконаної роботи обумовлюється необхідністю визначення наукових підходів до реформування сучасної системи державного управління туристичною галуззю в країні, розробки на цих засадах її адаптаційної моделі, у якій зроблено акцент на гармонійне співвідношення і взаємодію гілок державної влади та місцевого самоврядування і вдосконалення управлінських механізмів, що адекватно відбивають специфіку туристичної галузі та забезпечують гнучке реагування на зміни в національній економіці, світових глобальних процесах. Дисертаційне дослідження “Державне управління розвитком туристично-рекреаційної галузі на регіональному рівні (на прикладі Івано-Франківської області) ”виконано в рамках наукової проблематики Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і є складовим компонентом планового комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації ДР-ОК 0200И004103).У вступі розкрито сутність і стан наукової проблеми, що досліджується, обґрунтовано вибір та актуальність теми, вказано на звязок роботи з науковими напрямами досліджень Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; визначено мету, дослідницькі завдання, обєкт і предмет дослідження; охарактеризовано елементи наукової новизни отриманих результатів, їх теоретичне та практичне значення; наведено дані їх апробації та опублікування. У дисертаційній роботі туризм розглядається, насамперед, як ефективна галузь народного господарства, що спроможна через ефективне державне управління приносити високий прибуток і в цілому активно сприяти інтенсифікації економічного розвитку країни та регіонів, вирішенню їх соціальних проблем. Туристична політика розглядається як складова частина політики держави, сукупність теоретичних ідей, цілей і завдань, практичних заходів розвитку туризму. Під державним управлінням сферою туризму розуміється такий вид діяльності держави, суттю якого є здійснення управлінського організуючого впливу на цю сферу шляхом використання повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного розвитку вітчизняного туризму, а також забезпечення реалізації державної туристичної політики. В останні роки в Україні посилюється увага вчених та фахівців, які досліджують проблеми розвитку туризму, до формування національної туристичної індустрії, підвищення економічної ефективності туристичної сфери, використання рекреаційних систем тощо.Усебічний аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, присвячених проблемам державного управління і регулювання туристичної сфери, свідчить, що вони належать до найважливіших управлінських та організаційних проблем, які на сьогодні характеризуються недостатнім рівнем вивчення і розвязання, що зумовлює необхідність ґрунтовних та комплексних досліджень. Сучасний етап розвитку туристично-рекреаційної галузі в Україні характеризується постійними динамічними змінами, в тому числі і в правовому полі, що призводить до того, що ряд положень із законодавства не відповідає вимогам і потребам туристичної галузі і потребує вдосконалення і уточнення окремих правових норм і положень. З метою підвищення ефективної діяльності туристично-рекреаційного комплексу як цілісної територіальної системи слід удосконалити систему управління на основі обєднання туристичної та оздоровчої сфери в рамках одного відомства, про що засвідчує позитивний досвід багатьох зарубіжних країн. В організаційній структурі управління туристично-рекреаційним комплексом доцільно передбачити виділення окремого департаменту туризму і рекреації. Визначено, що з метою підвищення ефективності використання рекреаційно-курортного та туристичного потенціалу регіону необхідно створити обєднане рекреаційно-туристичне господарство, що представлятиме собою комплекс взаємодіючих між собою підприємств, установ і організацій, що забезпечують функціонування і розвиток рекреаційно-туристичної інфраструктури, ефективну експлуатацію територіально-ресурсного потенціалу для задоволення потреб населення в організації відпочинку, санаторно-курортного лікування та туристичного обслуговуванн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ