Державне управління розвитком регіонів: теоретико-історичні засади - Автореферат

Як свідчать історичні факти і досвід, відсутність управлінського впливу держави на розвиток регіонів неодмінно веде до інфраструктурних перекосів, нерівномірної просторової концентрації економічного потенціалу, поглиблення відмінностей регіонів за соціально-економічними та іншими вимірами. Успадковані Україною з радянських часів її історії проблеми регіонального розвитку, зокрема, диференціація соціально-економічного розвитку регіонів, значною мірою загострилися за роки її державної незалежності. Зміна формату вітчизняної системи державного управління детермінована і задекларованою європейською інтеграцією України, що, зокрема, передбачає подолання відсталості окремих територій країни і приведення моделі управління регіонами у відповідність із вимогами і засадами регіональної політики Євросоюзу. проаналізувати нормативні акти, які регламентують правові відносини у сфері управління розвитком регіонів, використану у дисертаційному дослідженні базову термінологію, співвідношення дефініцій „державне управління” і „державне регулювання” розвитку регіонів та визначити сутність понять „державне управління розвитком регіонів” і „диференціація соціально-економічного розвитку регіонів”; Відповідно до мети і завдань дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: теоретичний (аналіз документальної бази: законів, підзаконних нормативно-правових актів, статистичних даних, наукових праць з державного управління, економіки, соціології та інших наук, дозволив застосувати міждисциплінарний підхід до вивчення проблематики дослідження); історичний (послідовне відстеження закономірностей, особливостей та впливу факторів на предмет дослідження у часово-просторовій ретроспективі, виявлення взаємозвязку між минулим, сьогоденням і прогнозування подальшого розвитку); емпіричний (аналіз наукових праць вітчизняних і західних учених дав змогу розглянути природу та сутність процесу державного управління розвитком регіонів); структурно-функціональний (аналіз здійснюваних інституціями функцій і практичної діяльності, сприяв виявленню звязків та взаємодії між складовими системи державного управління розвитком регіонів); порівняльний (передбачав пошук напрямів реформування державного управління розвитком регіонів на основі вивчення зарубіжного досвіду і можливостей запровадження його окремих елементів у вітчизняну практику); прогностичний (передбачав прогнозування, узагальнення характеристик опрацьованих матеріалів для розроблення висновків і пропозицій).У вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито сутність і стан наукової проблеми та її значущість; указано на звязок роботи з науковими напрямами досліджень; визначено мету, завдання, обєкт, предмет і гіпотезу дослідження, охарактеризовано використані методи дослідження, наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення та особистий внесок дисертанта; наведено відомості про апробацію результатів дослідження, кількість публікацій за темою дисертаційного дослідження, розкрито структуру та обсяг роботи. У першому розділі - „Теоретичні підходи до вивчення державно-управлінського аспекту розвитку регіонів” - проаналізовано ступінь розроблення тематики дисертації у науковій літературі, розглянуто теоретичні засади і правову базу державного управління розвитком регіонів в Україні, охарактеризовано існуючі в наукових теоріях та концепціях підходи до визначення ролі держави у розвитку регіонів, означено напрями й методи проведення дисертаційного дослідження та обґрунтовано їх вибір. Автор дійшов висновку, що державне управління розвитком регіонів в сучасних умовах вимагає нового теоретичного підґрунтя, а проблеми розвитку регіонів України мають історичне коріння і значною мірою успадковані в результаті їх перебування у складі СРСР. Переважна більшість з них звертає увагу на необхідність удосконалення наукового підґрунтя щодо управління розвитком регіонів, яке свого часу було розроблено для радянської централізованої системи державного управління і планування регіонального розвитку. У другому розділі - „Державне управління розвитком регіонів: історичні передумови і сучасні тенденції в Україні” - досліджено в історичному ракурсі здійснювану в СРСР у 1950 - 1991 рр. державну політику розвитку регіонів, проаналізовано диференціацію союзних республік за основними економічними і соціальними показниками, отримані результати зіставлено з аналогічними результатами наукових праць; здійснено аналіз основних факторів, детермінантів і вимірів сучасного розвитку українських регіонів та сформульовано підходи до розвязання проблемних питань державного управління розвитком регіонів.Результати, що отримані дисертантом у процесі дослідження, підтверджують покладену в його основу гіпотезу, а реалізовані мета і завдання дають змогу сформулювати висновки і пропозиції, що мають теоретичне, науково-прикладне і практичне значення та в комплексі вирішують актуальне наукове завдання - визначення і наукове обґрунтування теоретико-історичних засад державного управління розвитком

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ