Державне управління рекламною діяльністю в Україні (теоретико-методологічний аспект) - Автореферат

Принципове зростання ролі реклами, підвищення її впливу на розвиток економіки, стан здоровя суспільства й приватне життя громадян потребують формування системи адекватного та ефективного зовнішнього державно-громадського контролю за рекламною діяльністю. Актуальність формування теоретико-методологічної бази державного управління рекламною діяльністю в Україні зумовлюється, передусім, відсутністю на поточний момент її комплексного системного дослідження. Проблемам вивчення реклами як соціального явища, фактора соціального життя, питанням регулювання рекламної діяльності, зокрема нормативно-правового, історії реклами присвячено праці таких українських та зарубіжних учених і спеціалістів, як Н.П.Аржанов, Ю.В.Вольдман, І.С.Грошев, О.І.Добрянська, О.В.Єгорова-Гартман, І.В.Засєда, О.І.Зелінська, О.О.Зінченко, М.Р.Лазебник, Т.І.Краско, А.П.Ленгауер, Р.І.Мокшанцев, Ю.В.Назарова, О.Ю.Оленіна, Т.А.Пирогова, О.В.Проніна, Н.А.Саніахметова, Г.А.Свердлик, В.В.Ученова, Л.Н.Федотова, А.І.Черемнова, Р.Б.Шишка та інші. Важливу роль у формуванні сучасної методології державного управління рекламною діяльністю відіграли роботи таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як В.Б.Аверянов, Р.Акофф, М.Альберт, Г.В.Атаманчук, В.Г.Афанасьєв, Т.Ю.Базаров, В.Д.Бакуменко, М.Бернард, С.Бір, В.Г.Бодров, А.С.Большаков, П.Браун, М.Вебер, Н.Вінер, О.О.Віханський, Н.І.Глазунова, В.М.Глушков, Б.Гурне, Р.Дафт, П.Друкер, В.Кнорринг, В.М.Князєв, Ю.О.Куц, Т.Левітт, О.В.Литвиненко, В.І.Луговий, А.Маслоу, М.Мескон, Г.І.Мостовий, П.І.Надолішній, Н.Р.Нижник, Г.С.Одинцова, Л.Пал, М.І.Пірен, А.В.Пікулькін, М.Портер, Я.Ф.Радиш, А.І.Радченко, У.Райс-Джонстон, Г.Райт, В.А.Ребкало, І.В.Розпутенко, О.П.Романюк, Г.Саймон, Ф.Тейлор, В.В.Тертичка, А.Файоль, Г.Форд, Ф.Хедоуорі, Ю.П.Шаров, Г.В.Щокін, В.В.Цвєтков та інші. Не досить вивченими залишаються засади формування державної рекламної політики, розвитку інституційних систем державного управління рекламною діяльністю, питання співвідношення системи державного управління з іншими елементами системи зовнішнього контролю реклами, зокрема системою громадського саморегулювання реклами.Дослідження дало змогу дійти висновку, що на всіх етапах розвитку реклами реалізується активна роль державної влади як найважливішого субєкта розвитку та контролю реклами. Аналіз праць із питань державного управління та реклами вказує на те, що проблема державного управління рекламою ще не була до цього часу предметом спеціального системного розгалуженого наукового дослідження. Ретроспективний аналіз розвитку вітчизняної реклами дав змогу дійти висновку, що закономірності розвитку української реклами відповідають тим самим тенденціям формування реклами, що притаманні економічно розвинутим державам, а саме таким як: тісна залежність рівня розвитку реклами від характеру суспільних потреб і рівня розвитку виробничих сил; інтегрованість реклами в систему комерційних комунікацій (що останніми роками набула форми системи маркетингових комунікацій); визначальна роль державного управління в зовнішньому контролі рекламної діяльності тощо. Аналіз сучасного стану рекламної галузі в Україні виявив, що попри великі темпи зростання інтегрованих видатків на рекламу протягом останніх років, рівень розвитку реклами в нашій державі не може бути визнаний задовільним. Результатом стало визначення реклами-функції (рекламування): “Реклама - це оплачувана цілеспрямована діяльність, що набуває форми впливу опосередкованого характеру та має на меті стимулювання (або ж антистимулювання) певних дій обєктів, на яких спрямовано цю діяльність, за допомогою засобів реклами”.Проведений аналіз наукових праць із питань державного управління та реклами вказує на те, що проблема державного управління рекламою ще не була до цього часу предметом спеціального системного розгалуженого наукового дослідження. Установлено невідповідність досягнутого рівня державного управління рекламною діяльністю в Україні сучасним вимогам прогресу економіки, потребам формування демократичного суспільства, розвитку національної культури, реалізації конституційних прав громадян. Розроблено й науково обґрунтовано концепцію формування єдиної системи державного управління рекламною діяльністю в Україні. Галузевий підхід важливий тим, що він окреслює один з найголовніших субєктів управління в загальній системі державного управління рекламою. Водночас результати проведеного аналізу свідчать про те, що механізми управління рекламою в іноземних державах (навіть тих, що досягли високого рівня розвитку економіки і демократії) не можна механічно переносити в практику державного регулювання реклами в Україні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації здійснено науково-теоретичне обґрунтування сутності, змісту та форм функціонування, генезису державного управління рекламною діяльністю. Розроблено науково-прикладні методи, моделі, технології, що забезпечують наукове та практичне використання отриманих результатів у системі державного управління. Результати, отримані в процесі дослідження, підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а досягнення мети та реалізація завдань дослідження дають змогу дійти певних висновків і внести такі пропозиції.

1. Проведений аналіз наукових праць із питань державного управління та реклами вказує на те, що проблема державного управління рекламою ще не була до цього часу предметом спеціального системного розгалуженого наукового дослідження. Окремі праці стосуються лише певних конкретних проблем цієї тематики. Лише деякі аспекти державного регулювання реклами та інших форм маркетингових комунікацій у зарубіжних країнах були предметом наукового дослідження, яке мало фрагментарний характер. Усе це дало підставу для висновку, що стан наукового опрацювання вказаної проблеми не можна вважати задовільним, а сама проблема потребує дослідження.

2. Установлено невідповідність досягнутого рівня державного управління рекламною діяльністю в Україні сучасним вимогам прогресу економіки, потребам формування демократичного суспільства, розвитку національної культури, реалізації конституційних прав громадян.

3. Розроблено й науково обґрунтовано концепцію формування єдиної системи державного управління рекламною діяльністю в Україні. Конкретизовано поняття реклами як обєкта управління. Найважливішими підходами до поняття реклами з огляду на їх використання у практиці функціонування системи державного управління рекламою є галузевий, функціональний та комунікаційний. Галузевий підхід важливий тим, що він окреслює один з найголовніших субєктів управління в загальній системі державного управління рекламою. Поняття реклами як функції та комунікаційний підхід використовуються в дисертаційному дослідженні для опрацювання пропозицій щодо поліпшення формування рекламних комунікацій державних установ, державної влади та держави в цілому. Матеріальний та культурологічний підходи відіграють в аналізі допоміжну роль. Поняття реклами як професії, науки та напрямку творчої діяльності в цьому аналізі було взято до уваги під час вирішення основних наукових проблем.

4. Визначено, що основні впливи, які регулюють рекламну діяльність, здійснюються державними інститутами (законодавчою, судовою та виконавчою гілками влади), громадськими обєднаннями (громадськими професійними організаціями та обєднаннями, організаціями споживачів, рекламодавців, спільнотами, які ставлять за мету досягнення різноманітних суспільних цілей, так чи інакше повязаних з рекламною діяльністю), споживачами, рекламодавцями, розповсюджувачами реклами. Одним із головних напрямів громадсько-суспільного регулювання рекламної діяльності в розвинутих країнах останніми роками став рух саморегулювання, що перебрав на себе деякі функції управління рекламною діяльністю. Субєкти державної влади, які контролюють рекламну діяльність, мають функціонувати в тісному звязку та у співпраці з іншими учасниками цього процесу. Показано, що система державного управління рекламною діяльністю в Україні перебуває на стадії формування. Її концептуальна модель потребує певних коригувань з урахуванням інтересів громадян, держави в цілому та розвитку національного рекламного бізнесу. Організація та координація державної управлінської діяльності, спрямованої на регулювання реклами в загальнонаціональних масштабах, потребує формування системної, цілеспрямованої державної політики в галузі реклами.

5. Доведено, що розвиток української реклами в цілому відповідає основним тенденціям формування реклами в економічно розвинутих державах. До них слід віднести тісну залежність рівня розвитку реклами від характеру суспільних потреб і рівня розвитку виробничих сил; інтегрованість реклами в систему комерційних комунікацій (що останніми роками набула форми системи маркетингових комунікацій); визначальну роль державного управління в зовнішньому контролі рекламної діяльності тощо. Українська реклама не виникла на порожньому місці в 1990-х рр., а вимірюється столітньою історію. Одним з чинників подальшого розвитку української реклами має стати, на думку здобувача, дослідження та вивчення цих історичних коренів.

6. Установлено, що головною метою системи державного управління рекламною діяльністю в Україні має бути визначене максимальне сприяння засобами реклами вирішенню економічних, соціальних та політичних проблем в інтересах народу України. Решта цілей, що досягаються в системі, мають бути підпорядкованими цій місії. Визначено основні цілі державної політики в галузі реклами, серед яких сприяння розвиткові національної економіки; захист прав громадян від недобросовісної реклами; формування позитивного іміджу державної влади та її органів; сприяння розвиткові національної рекламної галузі; створення оптимальних умов для розвитку конкуренції; формування відповідної законодавчої бази; захист споживачів тощо. Досліджено ієрархію цілей державної політики в галузі реклами, сформовано модель “дерева цілей”.

7. Проведено аналіз досвіду зарубіжних країн щодо формування систем державного управління рекламою. Це свідчить про те, що роль держави у процесі зовнішнього контролю реклами не тільки не зменшується, але й постійно зростає. Особливий інтерес становлять для українських дослідників системи регулювання рекламної діяльності з боку держав, суспільствам яких уже притаманні певні характеристики інформаційного суспільства. Ще одним важливим напрямом отримання й використання досвіду є аналіз систем професійного саморегулювання рекламного бізнесу в межах окремих країн. Водночас результати проведеного аналізу свідчать про те, що механізми управління рекламою в іноземних державах (навіть тих, що досягли високого рівня розвитку економіки і демократії) не можна механічно переносити в практику державного регулювання реклами в Україні.

8. Визначено, що громадські організації відіграють все більш важливу роль у процесі управління рекламною діяльністю в Україні, стають активними субєктами цього процесу. Але ефективна діяльність громадських організацій рекламістів можлива лише за умови тісного співробітництва з установами законодавчої, виконавчої та судової гілок державної влади. Державним установам така співпраця дає змогу краще орієнтуватися щодо нагальних інтересів рекламістів, отримувати висококваліфіковані фахові консультації та проводити незалежні експертизи за участю спеціалістів. Законодавство України (зокрема, Закон України “Про рекламу”) забезпечує широкі можливості для активної участі громадських організацій рекламістів у законотворчій діяльності. На практиці ж поки що рекламні громадські організації далеко не повною мірою використовують ці можливості. До того ж ці організації ще досить розрізнені.

9. Доведено, що державна влада має розвивати систему комунікацій у межах загальної системи державного управління. Комунікаційна діяльність є в цьому плані однією з функціональних підсистем державного управління. Основними субєктами комунікацій (комунікаторами) системи державного управління є державна влада в цілому; певні державні установи та окремі посадові особи. Основними обєктами комунікацій (адресатами, цільовими аудиторіями) у системі державного управління є громадяни держави (населення країни в цілому), громадськість країни, різноманітні політичні сили (партії, рухи, обєднання тощо), громадськість та різноманітні специфічні цільові аудиторії зарубіжних держав. Головною метою формування комунікацій у системі державного управління є формування певних запланованих психологічних настанов, які б сприяли досягненню цілей державної політики. Важливість та складність питань формування комунікацій субєктів державної влади вимагають опрацювання цілісної, скоординованої комунікаційної державної політики.

10. Визначено, що потреби розбудови української демократичної держави роблять доцільним використання елементів маркетингу в системі державного управління. Проте з погляду методології є неправильним механічне перенесення маркетингових засад на систему державного управління не лише з ринкової сфери їх використання, а навіть зі значно ближчих галузей, наприклад, системи соціального маркетингу або політичного маркетингу.

11. Запропоновано систему принципів, відповідно до яких має реалізуватися державна політика в галузі реклами. Серед основних принципів цієї системи можна назвати такі: пріоритет загальнонаціональних інтересів; демократизм; відповідальність за прийняті рішення; комплексний та системний підхід; фахова компетентність; пріоритетний розвиток вітчизняної реклами; соціальне партнерство у вирішенні питань розвитку рекламної діяльності; рівність усіх субєктів рекламної діяльності незалежно від форми власності, підпорядкованості, розміру тощо.

12. Сформульовано центральне протиріччя, яке покликана розвязувати державна політика в галузі реклами, а саме обєктивне протиріччя між дотриманням громадських та особистих прав громадян, з одного боку, та вимогами економічного розвитку держави, що передбачає розширення рекламного ринку, - з другого.

На підставі отриманих наукових результатів виконаного дослідження, вітчизняного та зарубіжного досвіду розроблено практичні рекомендації.

На рівні Верховної Ради України є потреба в розгляді: - внесення відповідних поправок до чинної редакції Закону України “Про рекламу”, у тому числі - до ст. 1 (редакція визначення поняття “реклама”), ст. 6 (у плані приведення положень статті у відповідність з вимогами міжнародних правових актів, чинність яких визнано Україною), ст. 21 (конкретизувати тлумачення відповідних категорій рекламної діяльності, що мають використовуватися в рекламі тютюнових та алкогольних виробів);

- питання про підготовку законодавчих актів, які б сприяли створенню правового поля соціальної реклами, а також діяльності у сфері стимулювання збуту (промоційні заходи).

На урядовому рівні подано такі рекомендації: - прискорити розробку нормативно-правових актів, необхідність прийняття яких передбачається чинним Законом України “Про рекламу”;

- щодо доцільності перерозподілу функцій контролю рекламної діяльності між органами центральної виконавчої влади з метою концентрації відповідних функцій контролю;

- щодо необхідності опрацювання загальнодержавних типових правил стосовно процедури отримання дозволів органів місцевої влади на розміщення реклами в населених пунктах України.

На рівні загальнонаціональних громадських організацій рекламістів: - зосередити увагу на подальшу інтеграцію зусиль усіх існуючих громадських організацій рекламістів. Протиріччя, що існують і що можуть якимось чином пояснюватися лише певними особистими неприязню чи амбіціями, мають поступитися місцем відносинам прагматичної співпраці.

Монографії: 1. Ромат Є. Трансформація моделі державного управління рекламною діяльністю у перехідних умовах: Моногр. - К.: Вид-во УАДУ, 2003. - 380 с.

2. Ромат Є. Державне управління рекламою та саморегулювання у рекламній сфері. - К.: Студцентр, 2003. - 112 с.

3. Ромат Є. Словник основних рекламних і маркетингових термінів. - К.: Студцентр, 2003. - 56 с.

Статті в наукових фахових виданнях із державного управління: 4. Ромат Є. Органи виконавчої влади в системі державного управління рекламною діяльністю в Україні // Статистика України. - 2001. - № 4. - С. 20-24.

5. Ромат Е.В. Украинская телереклама: состояние и основные тенденции // Реклама. Advertising. - 2000. - № 3. - С. 31-32 (Москва, Росія).

6. Ромат Є. Співпраця з громадськими організаціями як чинник ефективного державного управління рекламною діяльністю в Україні // Вісн. УАДУ. - 2002. - № 1. - С. 113-120.

7. Ромат Є. Державне регулювання рекламної діяльності: з досвіду розвинутих країн // Зб. наук. пр. УАДУ / За ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - Вип. 1. - С. 123-133.

8. Ромат Є. Маркетингова концепція та її використання у сфері державного управління (методологічний аспект) // Вісн. УАДУ. - 2002. - № 2. - С. 140-147.

9. Ромат Є. До питання використання елементів маркетингу в державному управлінні // Вісн. УАДУ. - 2002. - № 3. - С. 33-39.

10. Ромат Є. З досвіду державного регулювання рекламної діяльності у Сполучених Штатах Америки // Зб. наук. пр. УАДУ / За ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - Вип. 2. - С. 240-252.

11. Ромат Є. Державне регулювання рекламної діяльності: досвід Великої Британії // Вісн. УАДУ. - 2002. - № 4. - С. 190-197.

12. Ромат Є. Державне регулювання рекламної діяльності: досвід Франції // Статистика України. - 2002. - № 4. - С. 34-37.

13. Ромат Є. Законодавче забезпечення регулювання рекламної діяльності: досвід Російської Федерації // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХАРРІ УАДУ “Магістр”, 2003. - Вип. 1. - С. 64-71.

14. Ромат Є.В. Основні чинники, що визначають специфіку національних систем державного регулювання реклами // Статистика України. - 2003. - № 1. - С. 39-42.

15. Ромат Є. Взаємозвязки факторів соціально-економічного розвитку суспільства та реклами: історико-діалектичний аспект // Вісн. УАДУ. - 2003. - № 1. - С. 189-196.

16. Ромат Є. Органи місцевого самоврядування в системі управління рекламною діяльністю // Упр. сучас. містом. - 2003. - № 4-6. - С. 94-100.

17. Ромат Є. Державне регулювання в загальній системі зовнішнього контролю рекламної діяльності // Вісн. УАДУ. - 2003. - № 2. - 423-429.

18. Ромат Є. Особливості державного регулювання реклами в країнах Європейського Союзу // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 2 (12). - С. 98-110.

19. Ромат Є. Саморегулювання рекламної сфери: цілі, принципи, місце в системі зовнішнього контролю реклами // Вісн. НАДУ. - 2003. - № 3. - 297-304.

20. Ромат Є. Державне управління рекламною діяльністю: досвід моделювання // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - О.: ОРІДУ НАДУ. - 2003. - Вип. 3 (15). - С. 97-110.

21. Ромат Є.В. Державна політика в галузі реклами: основні напрями та елементи // Статистика України. - 2003. - № 4. - С. 44-48.

22. Ромат Є. До питання про роль реклами у сучасному суспільстві // Зб. наук. пр. НАДУ / За ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2003. - Вип. 2. - С. 573-584.

23. Ромат Є. Державне регулювання рекламної діяльності: досвід Естонії // Вісн. НАДУ. - 2003. - № 4. - С. 55-62.

24. Ромат Є. Основні напрями трансформації моделі державної політики в галузі реклами // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 4 (14). - С. 125-134.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій

25. Ромат Е.В., Попков В.Н. Применение профессиональных педагогических приемов в продвижении рекламных сообщений // Язык. Общение. Бизнес: Материалы VII Междунар. науч.-практ. семинара, Москва, 1996. - С. 56-58. - Авторських 1 с.

26. Ромат Е.В. Состояние и перспективы развития рынка рекламы в Украине // “Маркетинг: теорія і практика”. Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Київ-Ялта: КНЕУ, 1999. - С. 177-179.

27. Ромат Є. Основні напрями державного управління українською рекламою // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. / За ред. В.І.Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - С. 37-41.

28. Ромат Є. Основні напрями розвитку державного управління рекламною діяльністю в Україні // Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / Харків. ін-т бізнесу і менеджменту; Консорціум із удосконалення бізнес освіти в Україні; Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. - Х., 2001. - С. 12-16.

29. Ромат Є. Законодавче забезпечення рекламної діяльності в Україні в системі державного управління рекламою // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. / За ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва.- К.: Вид-во УАДУ, 2002. - С. 326-328.

30. Ромат Є. Методологічні аспекти використання маркетингової концепції у сфері державного управління // Маркетингові дослідження в Україні: Тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Ялта-Луганськ / Гол. ред. І.Л.Решетнікова. - Луганськ: Вид-во СНУ, 2002. - С. 157-158.

31. Ромат Є. До питання про забезпечення кваліфікованими кадрами рекламної галузі в Україні // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. / За ред. В.І.Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2003. - С. 248-251.

32. Ромат Є. Використання елементів маркетингу в державному управління // Від лідера-особистості до держави-лідера: Зб. доп. та тез до ІІ Всеукр. наук.-практ. конф.. - К.: НДЕІ М-ва економіки та з питань європ. інтеграції України, 2003. - С. 148-150.

Статті в інших виданнях, публікації в книгах, підручники та посібники

33. Ромат Е.В., Чегодаев А.М. Формирование рекламного бюджета // Бизнес-Информ - 1995. - № 31-32. - С 14-16. - Авторських 1 с.

34. Ромат Е.В. Как сделать участие в выставках максимально эффективным // Маркетинг и реклама. - 1996. - № 2-3. - С. 18-21.

35. Ромат Е.В. Рынок рекламы в Украине: состояние и перспективы развития // Прогресивні та ресурсозберігаючі технології та їх економічна обґрунтованість у підприємствах харчування: Зб. наук. пр. / За ред. О.І. Черевка; Харків. держ. акад. технології та організації харчування. - Х., 1998. - Ч. 2. - С. 329-332.

36. Ромат Е.В. Формирование инфраструктуры украинского рекламного бизнеса // Рекламист. - 1997. - № 5. - С. 3-4.

37. Ромат Е.В. Спонсорство как элемент маркетинговой деятельности фирмы // Маркетинг и реклама. - 1997. - № 5-6. - С. 16-17.

38. Ромат Е.В. Сейлз промоушн как элемент маркетинговой деятельности фирмы // Маркетинг и реклама. - 1997. - № 7-8. - С. 17-18.

39. Ромат Є. Основні тенденції зміни підходів до структури системи маркетингових комунікацій у сучасних умовах // Торгівля і ринок України. - Донецьк: ДОНДУЕТ, 2000. - С. 217-221.

40. Ромат Е.В. Содержание рекламного обращения //Маркетинг и реклама.-1997. - № 11. - С. 21-25.

41. Ромат Е.В. Форма рекламного обращения // Маркетинг и реклама. - 1997. - № 12. - С. 22-25.

42. Ромат Е.В. Директ-маркетинг и его место в маркетинговой деятельности фирмы // Маркетинг и реклама. - 1998. - № 1. - С. 10-11.

43. Ромат Е.В. Интегрированные маркетинговые коммуникации в местах продажи // Маркетинг и реклама. - 2000. - № 2. - С. 36-41.

44. Ромат Е. Маленькие хитрости большой рекламы //Маркетинг и реклама. - 1998. - № 3. - С. 20-24.

45. Ромат Е.В. Формирование фирменного стиля в системе маркетинговых коммуникаций // Маркетинг и реклама. - 1998. - № 5. - С. 14-19.

46. Ромат Е.В. Руководители предприятий о маркетинге // Маркетинг и реклама. - 1998. - № 11-12. - С. 24-25.

47. Ромат Е.В. К вопросу об эффективности рекламы // Маркетинг и реклама. - 2001. - № 1. - С. 20-23.

48. Ромат Е.В. Представление результатов маркетингового исследования // Маркетинг и реклама. - 2001. - № 3. - С. 24-26.

49. Ромат Е.В. Теория и практика маркетинга: шаг навстречу // Маркетинг и реклама. - 1999. - № 5. - С. 7-10.

50. Ромат Е.В. Прямой маркетинг в системе маркетинговых коммуникаций // Маркетинг и реклама. - 2001. - № 10. - С. 16-17.

51. Ромат Е.В. Реклама и теория коммуникаций // Маркетинг и реклама. - 1999. - № 7-8. - С. 32-38.

52. Ромат Є. Маємо сучасний український підручник з маркетингу // Маркетинг и реклама. - 2002. - № 10. - С. 50-51.

53. Ромат Е.В. Неформальные вербальные маркетинговые коммуникации // Маркетинг и реклама. - 1999. - № 9. - C. 27-30.

54. Ромат Є. Маркетинг у державному управлінні // Маркетинг в Україні. - 2003. - № 4.- C.32-35.

55. Ромат Е.В., Шалько В.И., Пакулин С.В. Основы управления маркетингом: Учеб. пособие. - Х.: Харьков. ин-т обществ. питания, 1992. - 90 с. - Авторських 54 с.

56. Ромат Е.В. Реклама в системе маркетинга. - Х.: Студцентр, 1995. - 220 с.

57. Ромат Е.В. Реклама: Учеб. пособие. - К.: Студцентр, 1996. - 220 с.

58. Ромат Е.В. Реклама. Учебник для вузов. - Х.-К.: Студцентр, 2000. - 380 с.

59. Ромат Е.В. Реклама. - СПБ: Изд-во “Питер”. - 2001. - 4-е изд. - 496 с.

60. Ромат Е.В. Реклама: История. Теория. Практика. - СПБ.: Питер, 2002. - 176 с.

61. Ромат Е.В. Реклама. - 5-е изд. - СПБ.: Питер, 2002.- 544 с.

62. Ромат Е.В. Реклама. - 6-е изд. - СПБ.: Питер, 2003.- 560 с.

63. Ромат Е. Глоссарий основных маркетинговых и рекламных терминов. - Х.: Студцентр, 2000. - 56 с.

64. Мерчандайзинг: Сб. ст. / Под общ. ред. Е.В. Ромата - Х.: Студцентр, 2003. - 200 с. - Загальне редагування, авторських 48 с.

65. Маркетинговые исследования: Сб. стат. / Под общ. ред. Е.В. Ромата - Х.: Студцентр, 2001. - 352 с. - Загальне редагування, авторських 37 с.

66. Ромат Е.В. Мерчандайзинг - маркетинговая технология, реализуемая в розничной торговле // Маркетинг и реклама. - 2002. - № 1. - С. 10-13

67. Ромат Є. Хороші рекламісти в нас є. Бракує грошей та сучасних замовників // Галицькі контракти. - 2000. - № 42. - С. 2.

68. Ромат Е.В., Кузнецова И.В. Три точки опоры // Office. - 2000. - № 9-10. - С. 18-21. - Авторських 1 с.

69. Ромат Е.В. Украинский рынок рекламы: кризис заканчивается? // Маркетинг и реклама. - 2001. - № 2. - С. 20-23.

70. Ромат Е.В. Политическая реклама: коммуникационные технологии против грубого очернения конкурентов // Маркетинг и реклама. - 2001. - № 4. - С. 22.

71. Ромат Е.В. Теле- и видеореклама: основные понятия и классификация // Маркетинг и реклама. - 2001. - № 11. - С. 12-13.

72. Ромат Е.В. Украинский рынок рекламы - итоги 2001 года // Маркетинг и реклама. - 2002. - № 2. - С. 34-37.

73. Ромат Е.В. Рекламная кампания: с чего начать // Маркетинг и реклама. - 2002. - № 11. - С. 30-33.

74. Ромат Е. Украинский рынок рекламы в 2002 году: итоги не могут не радовать // Маркетинг и реклама. - 2003. - № 2. - С. 32-35.

75. Ромат Е. Концепция интегрированных маркетинговых коммуникаций: основные понятия и подходы // Маркетинг и реклама. - 2003. - № 2. - С. 16-17. управління державний реклама україна