Державне управління процесом соціалізації людей з особливими потребами - Автореферат

Стан наукової розробки проблеми визначається рівнем та обсягом дослідженості питань зайнятості людей з інвалідністю у наукових працях з державного управління, економіки, психології, соціології, філософії та медицини. Проте проблеми державного управління у сфері соціалізації людей з особливими потребами наразі вивчені ще недостатньо, вони вимагають поглибленого наукового осмислення, пошуку шляхів свого вирішення, що і визначило вибір теми дисертаційного дослідження, обумовило його актуальність, наукову спрямованість, мету, завдання і структуру роботи. Дисертацію виконано в межах Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України ?Aa??aaia управління та місцеве самоврядування?, а саме науково-дослідної роботи кафедри політології та філософії Харківського регіонального інституту державного управління ?Iie?oeea територіальних органів влади в умовах трансформації українського суспільства? (державний реєстраційний номер 0106U012322). Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: запропонувати технологію вдосконалення державного управління процесом соціалізації людей з особливими потребами на регіональному рівні; Для досягнення поставленої мети застосовано систему загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: комплексний підхід надав можливість проаналізувати соціально-політичні процеси та явища соціалізації; для конкретизації основних понять та явищ, які зазнали якісних змін у процесі державотворення, використовувався історичний метод; статистичні методи забезпечили визначення тенденцій розвитку освіти та працевлаштування людей з інвалідністю; за допомогою методу аналізу досліджено теоретичні напрацювання українських та іноземних науковців щодо державного управління процесом соціалізації людей з інвалідністю, отримано результати анкетування, проведеного серед респондентів Харківського регіону, що дозволило визначити сучасний стан проблеми соціалізації людей з особливими потребами в області.У першому розділі - “Теоретичні засади державного управління процесом соціалізації людей з особливими потребами” - розглянуто теоретичні аспекти державного управління щодо процесу соціалізації, досліджено історію розвитку питання, проаналізовано систему державного управління процесом соціалізації людей з особливими потребами провідних країн світу. Аналіз міжнародного досвіду розвитку державного управління у сфері соціалізації людей з особливими потребами дозволив виділити кілька етапів, які з певним запізненням повторюються й у вітчизняній практиці: етап монастирського опікування (X - XVIII ст.); етап медичного забезпечення (XVIII - XIX ст.); етап надання лікувально-педагогічних послуг (XX ст.); етап інтеграції у суспільство (XXI ст.). У роботі класифіковано критерії формування системи соціального захисту людей з особливими потребами, подано характеристику сучасного визначення понять ??iaae?ai?nou?, ?iaia?aiiy життєдіяльності?, ?nio?aeuia активність?, ?nio?aeuiee захист?, ?i?ioan соціалізації?, ?nio?aeuia адаптація?, ??iaae?aia мобільність? згідно з їх трактуванням у нормативно-правових документах та науковцями. У другому розділі - “Національні особливості розвитку державного управління процесом соціалізації людей з особливими потребами” - аналізуються проблеми соціалізації людей з особливими потребами на макрорівні (державному), мезорівні (регіональному - на прикладі Харківського регіону) та мікрорівні (особистісному), на підставі чого визначена тенденція зміни якісного складу цієї категорії, а саме: зростання чисельності дітей-інвалідів та людей з особливими потребами працездатного віку. Державне управління у сфері резервування робочих місць для осіб з інвалідністю, їх працевлаштування, надання освітніх послуг в Україні ще не є достатньо ефективним: наразі відсутня дієва оперативна система виявлення людей з особливими потребами, які потребують працевлаштування; недосконалою є система стимулювання роботодавців щодо створення спеціалізованих робочих місць; суттєво обмежується вибір професій особами з інвалідністю, завищуються кваліфікаційні вимоги роботодавців до працівників даної категорії.У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні можливостей удосконалення системи державного управління процесом соціалізації людей з особливими потребами, виробленні практичних рекомендації щодо її впровадження. Одержані результати дозволяють запропонувати такі узагальнення, висновки та рекомендації: Формування стратегії держави щодо управління соціалізацією людей з інвалідністю та її реалізація не можливі без чіткого усвідомлення необхідності підвищення їхнього рівня життя з урахуванням обмеження життєдіяльності як інтегральної характеристики їх реабілітації та соціальної адаптації, освіти, працевлаштування. Люди з інвалідністю не можуть повсякденно займатися діяльністю в обсязі, звичайному для інших, що виявляється у частковій або повній втраті здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, н

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ