Державне управління поводженням з твердими відходами - Автореферат

Подолання Україною екологічної кризи, участь у загальноєвропейських та світових організаціях і структурах, що ставлять високі вимоги до охорони довкілля, змушує нашу державу посилити увагу на вирішення проблеми навколишнього середовища і, зокрема, на один із головних чинників негативного впливу на нього - відходи. Вихід із ситуації, що склалася в Україні при управлінні поводженні з відходами, полягає у переході від подолання наслідків забруднення до екологічно чистого виробництва та безпечного управління поводженням з твердими відходами. При цьому сам процес поводження з відходами, згідно Закону України “Про відходи” визначенний як дії спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, оброблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. Важливою складовою загальної системи управління поводженням з твердими відходами виступає процес утилізації (залучення відходів у вторинне використання), що дає змогу значно зменшити витрати коштів на зберіганні відходів, мінімізувати їх негативний вплив на навколишнє середовище, а також повернути в господарський обіг цінні ресурси. Однак, незважаючи на велику кількість наукових праць, проблема управління поводженням з відходами в умовах функціонування ринкових відносин в Україні лишається актуальною й потребує подальших досліджень в напрямку ідентифікації відходів з економічної точки зору, мінімізація їх впливу на довкілля шляхом безпечного й контрольованого зберігання їх у спеціально відведених для цього місцях, що дасть змогу у разі виникнення попиту на відходи без проблем залучити їх у господарський обіг.У першому розділі “Теоретико-прикладні засади державного управління відходами” подано власне трактування поняття “відходи” і обґрунтовано його переваги над нині вживаними термінами. При проведенні аналізу існуючих визначень поняття "відходи", акцентовано увагу на ключових словах у цих визначеннях і згруповано їх за відповідними класифікаційними ознаками так, щоб кожна наступна ознака доповнювала попередню у віднесенні певних обєктів до відходів. Запропоноване визначення відмежовує відходи від вторинних ресурсів, зокрема, за допомогою віднесенням до відходів всього нецінного, при цьому мається на увазі економічна нецінність. Системне управління поводженням з відходами в Україні розпочалось 1998 року, коли був прийнятий Закон України “Про відходи”. Тому, враховуючи всі згадані проблеми, доцільним було би створити новий фонд управління відходами, або реорганізувати існуючий, який би був призначений для надання вагомішої фінансової підтримки заходів з покращення системи управління поводженням з відходами, ніж це є нині.Це спричинило утворення певної термінологічної невпорядкованості, яка не дає можливості отримати цілісного розуміння поняття відходів. Згідно з обґрунтованим у дисертації підходом, відходи - нецінні в певному місці, обсязі і часі матеріальні обєкти та енергія, які утворилися внаслідок людської та техногенно-природної дії. Сьогодні немає єдиної думки стосовно того, що з загального обсягу відходів і вторинних ресурсів, які утворилися в Україні, слід вважати вторинними ресурсами, а що відходами. Згідно з існуючим підходом частка вторинних ресурсів з загального обсягу відходів і вторинних ресурсів становить 60%, а відходів 40%. Одним із можливих напрямків ефективного управління поводженням з відходами є процес їх утилізації, що дає змогу знизити негативний вплив відходів на навколишнє середовище внаслідок зменшення їх кількості, залучити в господарський обіг додаткові енергетичні чи матеріальні ресурси, мінімізувати витрати на зберігання відходів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконалені державного управління поводженням з твердими відходами. Результати дисертаційного дослідження дозволили зробити автору висновки теоретико-методичного змісту та науково-практичного спрямування, які допоможуть більш ефективно, на базі відповідного забезпечення, управляти поводженням з твердими відходами. До основних висновків і пропозицій можна віднести такі: Аналіз показує існування суттєвої різниці у трактуваннях поняття відходів. Це спричинило утворення певної термінологічної невпорядкованості, яка не дає можливості отримати цілісного розуміння поняття відходів. При цьому у значній кількості існуючих визначень поняття відходів до них відносять ще й вторинні ресурси, що є недопустимо. Згідно з обґрунтованим у дисертації підходом, відходи - нецінні в певному місці, обсязі і часі матеріальні обєкти та енергія, які утворилися внаслідок людської та техногенно-природної дії.

Сьогодні немає єдиної думки стосовно того, що з загального обсягу відходів і вторинних ресурсів, які утворилися в Україні, слід вважати вторинними ресурсами, а що відходами. Згідно з існуючим підходом частка вторинних ресурсів з загального обсягу відходів і вторинних ресурсів становить 60%, а відходів 40%. У дисертації обґрунтовано, що частка вторинних ресурсів становить 8% (саме стільки реально використовується нині), решта (92%) - відходи.

Одним із можливих напрямків ефективного управління поводженням з відходами є процес їх утилізації, що дає змогу знизити негативний вплив відходів на навколишнє середовище внаслідок зменшення їх кількості, залучити в господарський обіг додаткові енергетичні чи матеріальні ресурси, мінімізувати витрати на зберігання відходів. Але для того, щоб процес утилізації ефективно функціонував у загальній системі управління відходами, необхідно мати чітку уяву про систему утворення відходів та можливих шляхів поводження з ними.

Однією з гострих соціальних і екологічних проблем є проблема зберігання відходів. Негативна дія відходів на навколишнє середовище призводить до збитків унаслідок витрат, що повязані з попередженням і подоланням наслідків забруднення відходами, а також прямих втрат. Одним із можливих шляхів розвязання проблеми є удосконалення існуючих методів зберігання відходів, а також вибір оптимального з них для окремо взятого реґіону.

Для ефективного функціонування системи управління поводженням з відходами пропонується удосконалити існуючі регіональні схеми з їх управління. Пріоритетний ряд основних елементів цієї системи повинен бути такий: створення регіонального відділення управління відходами при фонді охорони навколишнього природного середовища; спорудження полігона відходів, підприємства з їх обробки і переробки; організація біржі відходів і каталогу відходів - інформаційної бази підтримання всього процесу управління відходами.

Один із можливих кроків удосконалення системи управління поводженням з відходами в Україні пропонується запровадити проведення біржових торгів дотаціями на утилізацію відходів за принципом “аукціон навпаки”. Цей принцип передбачає не виплату певних коштів покупцями аукціонних лотів, а навпаки, отримання ними коштів на утилізацію відходів. При отриманні права на такого роду дотовані відходи створюються конкурентні умови і тому виникає необхідність проведення запропонованих нами торгів. Переможцем такого аукціону є той його учасник, що погодиться на мінімальну величину дотації.

Уточнені, удосконалені і розроблені у дисертації класифікації, механізми, методичні підходи націлені на удосконалення процесу управління відходами в Україні, пройшли апробації та були впроваджені. Запропоновані підходи дають змогу ефективно здійснювати управління відходами як на регіональному, так і на загальнодержавному рівні. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати Міністерству охорони навколишнього природного середовища України використати розроблені в роботі схеми та методи при впровадженні заходів з удосконалення існуючої системи управління відходами в Україні.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Берлінг Р.З. Переваги і недоліки замкнутого виробництва в системі управління відходами// Регіональна економіка. - Львів, 2001.- №4. - С. 231-239.

2. Берлінг Р.З. Україна в системі експорту відходів // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Проблеми економіки та управління”.- 2001.- №425.- С. 164-166.

3. Берлінг Р.З. Поняття відходів: еволюція трактувань і сучасні підходи// Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Проблеми економіки та управління”. - 2002.- № 448.- С. 147-151.

4. Берлінг Р.З. Проблеми становлення утилізації відходів як галузі народного господарства // Вісник НУ “Львівська політехніка” “Логістика”. - 2002. - № 446. - С. 126-130.

5. Берлінг Р.З. Економіко-організаційне управління відходами в Україні: існуючий стан і шляхи покращення // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізм реалізації (зб. наук. праць).-Вип.5 (XXXVI)/ НАН України.- Львів, 2002.- С. 442-452.

6. Берлінг Р.З. Проблеми управління відходами в Україні // Вісник Національний університет “Львівська політехніка” “Логістика”.- 2003.- № 472. - С.421-426.

Публікації в інших виданнях

7. Берлінг Р.З. Проблеми управління відходами в системі сталого розвитку //Матеріали доповідей V Міжн. конг. укр. економістів. - “Україна в ХХІ столітті: Концепції та моделі економічного розвитку”.- У 2-х ч.-Львів, 2000.- Ч.2.- С.444-446.

8. Берлінг Р.З. Економічні передумови утилізації відходів, як фактору економії енергії// Збірник матеріалів ІІІ. Міжн. конф. - “Проблеми економії енергії”.-Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2001.- С. 238-239.

9. Берлінг Р.З. Управління відходами в Україні: регіональний аспект// Збірник матеріалів IV Міжн. конф. “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”.- Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002.- С.24-26.

10. Berling R. Economical conditions and perspective directions of researches in combustion and gasification of wastes and biomass in Western Ukraine”. Internetional conferens: Combustion & Gasification Biomass and Wastes.-Wisla (Poland).- 2003. - P. 13-14.

11. Берлінг Р.З. Холява І.П. Економічний та енергетичний потенціал використання відходів біомаси в Україні // Збірник матеріалів ІІІ Міжн. конф. -“Проблеми економії енергії”.- Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”.-2003.-С.254. (Особистий внесок здобувача: проведено аналіз економічного потенціалу використання відходів біомаси в Україні).

Размещено на .ru