Державне управління інноваційною діяльністю в промисловості України - Автореферат

Останніми роками розвиток промисловості України характеризується низкою негативних тенденцій, зокрема: повільно зростають обсяги інвестицій й витрати на НДДКР, близько 90% всіх промислових підприємств практично не здійснюють інноваційну діяльність, галузевий сектор науки в промисловому комплексі по суті припинив своє існування, триває міграція учених і фахівців за кордон. Оцінюючи рівень наукового опрацювання цієї проблеми, слід зазначити, що теоретичні основи державного регулювання інноваційної діяльності в промисловості досліджували у своїх працях такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як І. Проте, незважаючи на широкий спектр досліджуваних проблем і не применшуючи вагомості і значущості внеску зазначених учених, варто наголосити, що на сьогодні залишається недостатньо вивченими методичні підходи до державного управління інноваційною діяльністю в промисловості, не визначено основні засади функціонування державного регулювання та управління інноваційною діяльністю в промисловості в умовах ринкової економіки, залишається не в повній мірі визначеним механізм державного управління промисловим комплексом. визначити методичні підходи до державного управління інноваційною діяльністю в промисловості; Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: вперше розроблено методичні підходи до державного управління інноваційною діяльністю в промисловості, які враховують відтворюваність всіх основних соціально-економічних процесів, відносне відокремлення відтворювальних циклів, що дозволяє розглядати промисловість як відтворювальну систему й одночасно як підсистему більшої системи - відтворювальну систему держави;У першому розділі «Теоретичні основи державного управління інноваційною діяльністю в промисловості в умовах розвитку ринкових відносин» - розглянуто багатоплановість та розмаїтість аспектів проблеми ефективної організації державного управління інноваційною діяльністю, а також проведено дослідження щодо термінології, яка використовується в даній сфері. Але ця реальність тільки підсилює потребу адекватної участі державного управління інноваційною діяльністю в подальшій трансформації економічної системи, у перебудові й підвищенні ефективності механізмів такого управління відповідно до вимог сучасної глобальної економіки. На наш погляд, державне управління інноваційною діяльністю необхідно здійснювати за допомогою владно-розпорядницьких методів (у формі законів, указів, постанов, наказів, розпоряджень, приписань і вказівок) граничних кількісних і якісних параметрів (показників, нормативів, вимог). В ході дослідження автором проаналізовано основні методичні засади ефективного державного управління інноваційною діяльністю в промисловості, серед яких виділено наступні: створення інвестиційного клімату і умов переходу на інноваційний шлях розвитку, ліквідування системи “розпорошення” коштів і традиційної зневаги до маркетингу, збереження високого рівня науково-технічного потенціалу, прискорення трансферу технологій, вибір пріоритетних напрямків інноваційного розвитку, захист інтелектуальної власності, збереження балансу інтересів для учасників інноваційного розвитку, залучення і концентрація фінансів на основних інноваційних напрямках. У другому розділі «Сучасний стан державного управління інноваційною діяльністю в промисловості» визначено, що в Україні рівень інноваційної активності, впровадження інновацій та відтворення ринкового сегменту виробництва інноваційної продукції залишаються недостатніми для забезпечення інноваційного прориву національної економіки.В результаті проведених теоретичних досліджень сутності категоріального апарату, що під інновацією як обєкта державного управління в галузі промисловості слід розуміти результат фундаментальних, прикладних розробок або експериментальних робіт, що ставить за мету підвищити їх ефективність за рахунок безпосереднього та корегуючого впливів системи державного управління. Виходячи з вітчизняної специфіки промисловості, яка орієнтована на сировинний сектор та на зовнішні ринки, інноваційна діяльність як обєкт державного управління промисловістю є процесом проведення безлічі наукових праць, впровадження наукових ідей, створення й розробки інновацій з метою їхнього використання й ефективної реалізації на внутрішньому й закордонному ринках. Сутність державного управління інноваційною діяльністю в промисловості полягає у встановленні владно-розпорядницького шляху (у формі законів, указів, постанов, наказів, розпоряджень, приписань і вказівок), граничних кількісних і якісних параметрів (показників, нормативів, вимог), а також порядку здійснення формальних процедур, що регламентують інтереси й поводження владних органів і господарюючих субєктів в галузі промисловості. Для ефективного державного регулювання та управління інноваційною діяльністю в промисловості необхідно вирішити наступну низку проблем: створити сприятливий інвестиційний клімат і умови переходу на інноваційний шлях розвитку, ліквідувати “розпорошення” коштів і традиційну зневагу до маркетингу, зберегти

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ