Державне управління інформаційно-освітнім середовищем інноваційних університетських комплексів - Автореферат

Розвиток індустрії інформаційних послуг сфери освіти, який включає виробництво цифрових освітніх ресурсів і програмно-методичного забезпечення, поряд із створенням і прогресом телекомунікаційних структур окремих освітніх установ і галузі в цілому, складає основу формування інфраструктури інформатизації освіти - пріоритетного напряму системи освіти. У звязку з цим, необхідно поглибити роботу з пошуку шляхів щодо розробки методологічних основ управління інформаційно-освітнього середовища інноваційних університетських комплексів в умовах модернізації системи вищої освіти України і становлення інноваційної економіки, заснованої на знаннях. Робота виконувалася впродовж 2005-2010 р.р. відповідно до тематичного плану Донецького державного університету управління на кафедрі інформаційних технологій в межах тем: «Розробка математичних моделей, інформаційних систем для аналізу, прогнозування та управління сучасними відкритими системами» (номер державної реєстрації 0109U004727) та «Розробка моделі сучасної системи контролю якості знань у ВНЗ» (номер державної реєстрації 0109U004726). Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в науковому обґрунтуванні запропонованих напрямів удосконалення державного управління інформаційно-освітнім середовищем інноваційних університетських комплексів відкритої освіти, які розкриваються в наступних положеннях: уперше: визначено поняття «інноваційний університетський комплекс», обґрунтовано теоретико-методологічні підходи та процедури проектування, функціонування інноваційного університетського комплексу як центру розвитку відкритої освіти та запропоновано науково-методичні підходи і процедури формування управлінських дій в різних структурних підрозділах на основі інтегрально-цільового методу; запропоновано концептуальні засади щодо вдосконалення державного управління інформаційно-освітнім середовищем інноваційних університетських комплексів на основі поєднання сучасних інформаційних технологій, а саме SAP-технологій (Systems Analysis and Program), у проектуванні та функціонуванні інноваційних університетських комплексів та принципів створення інформаційних систем CSRP-класу для ухвалення оптимальних рішень на всіх рівнях державного управління як на даний момент, так і в довгостроковій перспективі;Відкрита освіта - система організаційних, педагогічних та інформаційних технологій, у якій архітектурними, структурними рішеннями забезпечуються відкриті стандарти на інтерфейси, формати та протоколи обміну інформацією з метою забезпечення мобільності, інтероперабельності, стабільності, ефективності, інших позитивних якостей, що досягаються при створенні відкритих систем. В дисертації відкрита освіта розглянута як процес, як результат і як освітня система: як процес - є цілеспрямованим процесом навчання та виховання в інтересах особистості, суспільства, держави, що супроводжується констатацією досягнення студентом освітнього рівня; як результат - являє собою характеристику певного рівня професійного та соціального розвитку людини, придбаного їм за підсумками навчання у вищому навчальному закладі; як освітня система - функціонує у формі соціального інституту. Щоб система відкритої освіти зайняла гідне місце в сучасному житті, потрібно, передусім, оновити інфраструктуру та глобальну компютерну мережу освіти і науки, оскільки саме компютер дає змогу отримувати навчальний матеріал, є водночас і бібліотекою, і центром довідкової інформації, і комунікативним центром, що робить його одним з учасників реалізації програми неперервної відкритої освіти в Україні. У другому розділі - «Аналіз і оцінка сучасного стану інформатизації України» - на основі аналізу стану інформатизації та розбудови інформаційного суспільства, дванадцятирічного досвіду виконання Національної програми інформатизації зазначено те, що Україна має всі необхідні передумови для успішної побудови інформаційного суспільства: діяльність всесвітньо відомої школи кібернетики; здійснюється удосконалення системи управління інформаційною сферою; готується значна кількість висококваліфікованих фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій, математики, кібернетики; постійно зростає та поновлюється парк компютерної техніки, сучасних систем та засобів телекомунікації, звязку; динамічно поширюється Інтернет та впроваджуються елементи технології електронного урядування тощо. Поява інноваційного для України напрямку освіти, повязаного не тільки з управлінням нововведеннями, але й з розумінням необхідності постійної роботи з створенням сприятливих умов для таких змін, посиленню адаптаційних здатностей університетських комплексів до змін зовнішнього економічного середовища, приводить до необхідності інтенсифікації роботи з розробки механізмів управління інноваційним розвитком інформаційно-освітнього середовища університетів у сучасних умовах.У дисертації запропоновано розвязання важливої наукової проблеми - формування засад реалізації державної політики реформування системи неперервної освіти та розробки напрямів удосконалення держав

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ