Державне регулювання земельних відносин в Україні - Автореферат

Нова система земельних відносин забезпечує рівність прав власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави відповідно до Конституції України. Залишаються надмірно складними процедури прийняття рішень щодо надання (вилучення) земельних ділянок, повільними темпами оформлюються правовстановлюючі документи на право власності на землю та ведуться роботи щодо інвентаризації й нормативної грошової оцінки земель. Вивчення та узагальнення численних праць щодо функціонування механізмів державного регулювання земельних відносин, досвіду проведення земельної реформи в Україні надало можливість встановити, що окремі питання залишаються ще недостатньо дослідженими, зокрема, такі як: теоретико-методичні основи земельних відносин, організація земельного ринку, комплексні дослідження функціонування організаційно-правового, організаційно-економічного та організаційно-адміністративного механізмів державного регулювання земельних відносин. Отже, існує нагальна потреба в удосконаленні механізмів державного регулювання земельних відносин на основі комплексного підходу та системного опрацювання конкретних питань земельних відносин. У роботі застосовано методи, як на емпіричному, так і теоретичному рівнях, а саме: порівняльний аналіз - для дослідження методологічних підходів, концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених особливостям земельних відносин; логіко-семантичний - для уточнення понятійного апарату при визначенні основних складових механізму державного регулювання земельних відносин; історичний метод - для дослідження основ державної аграрної політики України в хронологічній послідовності з метою виявлення закономірностей та суперечностей виникнення, формування й розвитку цієї політики; аналізу та синтезу - для оцінювання динаміки, структури та результативності механізмів реалізації аграрної політики; формалізації - для дослідження системи державного регулювання земельних відносин, її механізмів, субєктів та обєктів шляхом відображення їх змісту і структури з використанням спеціальної символіки; системно-аналітичний - для аналізу законодавчих актів та інших нормативних документів; абстрактно-логічний - для теоретичних узагальнень і формування висновків.У першому розділі - "Теоретико-концептуальні основи державного регулювання земельних відносин" - узагальнено теоретичні засади та особливості державного регулювання земельних відносин в Україні, систематизовано підходи до побудови механізмів державного регулювання земельних відносин у країнах світу з різним рівнем економічного розвитку, опрацьовано наукові розробки щодо проблеми державного регулювання земельних відносин. На основі екскурсу в історичне минуле України доведено діалектичну спорідненість економіко-правових та земельних відносин як єдиної, органічно повязаної структури, про що свідчить вплив економіко-правових аспектів функціонування державного устрою певного історичного періоду на рівень розвитку земельних відносин. Кодекс врегулював такі фундаментальні питання земельного законодавства: як право власності та інші права на землю, гарантії таких прав, їх обмеження й обтяження, роль держави та органів місцевого самоврядування в регулюванні земельних відносин. Найбільш гострими проблемами державного регулювання земельних відносин в Україні є: відсутність необхідних нормативно-правових актів щодо врегулювання земельних відносин та невиконання повною мірою прийнятих законів; незаконне надання у власність і користування земельних ділянок, яке здійснюється за безпосередньої участі відповідних органів виконавчої влади або за їх сприяння; розвиток ринку земель сільськогосподарського призначення та підготовка включення в оборот земель сільськогосподарського призначення в умовах недостатньої законодавчої бази; нерозвинута інфраструктура такого ринку; недостатня реалізація одного з головних завдань земельної реформи - раціональне використання та охорона земель; украй незадовільно державне фінансування проведення земельної реформи та фундаментальної землевпорядної науки; наявність грубих порушень земельного законодавства при використанні земель, «насамперед, це стосується незаконного відчуження земельних ділянок особливо цінних земель, заповідників, курортів, цінних лісових масивів під будівництво тощо; районів, міст, селищ, сіл не відповідними землевпорядними, планово-картографічними, ґрунтовими, землеоціночними, екологічними матеріалами; невстановленість меж більшості населених пунктів, що призводить до конфліктних ситуацій при сплаті земельного податку та наданні земельних ділянок громадянам і юридичним особам; дефіцит високопрофесійних кадрів. У другому розділі - «Оцінка державного регулювання земельних відносин»-проаналізовано особливості функціонування організаційно-адміністративного механізму державного регулювання земельних відносин і механізмів державного управління у сфері використання та охорони земель, визначено особливості формування й розвитку ринку земель в Україні.Одержані в ході

Основний зміст роботи